Сім років тому львівські міська та обласна організації партії «Громадянська позиція» запропонували зробити партію ідеологічною силою республіканського характеру. Але цю пропозицію категорично відхилив голова партії Анатолій Гриценко.
– Я на політраді партії доповів про таку пропозицію низових львівських організацій. Тоді організація була найсильнішою, бо зі Львова все починалося. Але лідер партії категорично відхилив цю пропозицію. Він сказав: «Не треба нам цих «ізмів». Ще три роки ми вмовляли керівництво партії і не вмовили, – наголосив Теодор Дяків.
Потім, за словами Теодора Дяківа, група «Народний суверенітет», до якої він входив, працювала ще з вісьмома партіями – зокрема УРП, НРУ, Галицькою партією, "Силою людей", "Демальянсом", "Рухом нових сил", "Патріотом" та іншими. Але керівництво жодної з них не пішло на те, щоб зробити з неї ідеологічну партію, а не політичний проект під певних лідерів.
Цю тезу розвинув політолог, заступник директора Центру політичних досліджень ЛНУ ім. І.Франка Любомир Скочиляс.
– Українські партії є партіями вождистського типу, орієнтованими на одну особу-політика. І це дуже яскраво помітно з того, що як тільки зникає з політичної арени ця особа, щезає і його партія, – каже Любомир Скочиляс.
Як приклад, політолог нагадав Віктора Ющенка, який очолював партію «Народний союз "Наша Україна».
За словами Любомира Скочиляса, партії в Україні можна класифікувати також – як партії прагматичного типу. Але не в сенсі суспільних інтересів, а – інтересів їхніх партійних лідерів.
– Партії використовуються як своєрідний трамплін для досягнення інтересів партійних діячів, лідерів. Тому ідеології, які з одного боку можуть бути корисними для суспільства, з іншого боку можуть заважати отримати максимум електорату під час виборів і тому не зовсім є цікавими для партійних лідерів.
Спираючись на власний 14-річний партійний досвід, Теодор Дяків вважає, що політики як процесу, явища немає поки що в Україні – ані на центральному рівні, ані на рівні низових організацій.
За його словами, низові партійні організації виконують організаційну роль у формуванні комісій, поширенні літератури, інформації про те, що партія пропонує, що пропонують лідери партії.
– Тобто вони виконують пропагандистську роль, але в політичному відношенні – що потрібно змінити в інститутах держави, яким має бути українське місцеве самоврядування, українська судова, правоохоронна, виборча системи – поки що партії цих питань не розглядають. А це, власне, і є політикою, тому що відносини між суспільством і державою, між громадянином і чиновником мали би бути головним предметом зацікавленості політичних партій,- наголошує екс-голова Львівської обласної організації партії «Громадянська позиція».
Якщо ці відносини не врегульовані, то суспільство не може бути ефективним і не можна говорити про ефективну економіку. Тому що енергія суспільства іде на поборювання між партіями, між владою і суспільством. І все це позначається на внутрішньому валовому продукті, на рівні життя, на добробуті.