Одним з кроків виведення країни з кризи є детінізація економіки через нещодавно проголосований закон про Антикорупційне бюро. Таким чином відбудеться відсторонення силових структур від бізнес-структур, що є нормальною європейською практикою.
За його словами, органи прокуратури в Україні від початку створення досі працюють за радянською системою та залишаються так званим «совком». Наприклад, вони можуть братись за вирішення тих проблем, які стосуються господарських судів. «У генеральної прокуратури є право загального нагляду, що дає можливість заробляти гроші на закритті і відкритті справ, проводити дослідчі дії тощо. Зрештою – це годівниця для корупціонерів» – пояснює він.
Закон про Антикорупційне бюро складається із трьох стрижнів. Перше – це позбавлення прокуратури загального нагляду, яка за підсумком матиме право лише на чотири своїх повноваження за Конституцією України. Друге – це позбавлення прокуратури права на слідство, бо для цього буде створено Антикорупційне бюро. Третє – закон про слідчий комітет або національне бюро розслідування. « До цього закону варто додати важливий законодавчий акт, який дозволяє проводити слідчі дії у відсутність підсудного», – зазначив Сергій Соболєв.
Нардеп наголосив на важливості голосування за антикорупційний пакет законів, які передбачають створення єдиного реєстру власності, де можна отримати будь-яку інформацію про будь-яких фізичних та юридичних осіб. Така інформація може бути не тільки про компанії, які зареєстровані в Україні, але й які зареєстровані в офшорних зонах. «Була ключова проблема, коли не могли знайти власника компанії, тобто за юридичною особою ховалась якась фізична особа», – сказав він.
Зрештою, важливо, що таку інформацію не передаватимуть дискредитованим СБУ та прокуратурі, а новоствореному Антикорупційному бюро. Сергій Соболєв пояснив, що підбір кадрів в цей орган відбуватиметься за антикорупційними законами, тобто його члени будуть зобов’язані оприлюднити відповідну інформацію про себе та про своїх близьких родичів.