Гендерна чутливість львівських медіа – одна з найвищих в Україні: результати моніторингу

Експертна група Львівського прес-клубу проаналізувала у лютому 2017 року матеріали десятьох медіа регіону – по п’ять друкованих і електронних видань (газети «Експрес», «Високий замок», «Ратуша», «Львівська пошта», «Воля народу» (м. Буськ) та сайти агенцій «Захід.нет», «ЗІК», «Галінфо», «Львівський портал», «Вголос»).

Загальна кількість проаналізованих матеріалів – 3693 (1242 – у друкованих ЗМІ, 2451 – в онлайн-виданнях).
Згідно з отриманими даними у друкованих виданнях жінкам належить лише 1/3 коментарів. Така ж ситуація і з героїнями публікацій. Найчастіше думку жінок питають при висвітленні тем відпочинку, хобі, розваг (82%), майже в половині випадків – питань охорони здоров’я (47%) і волонтерства (46%), трохи більше третини (38%) – освіти й науки. Більше 50% згадувань про жінок – у матеріалах про освіту, медицину, волонтерство і розваги. Найменше жінки є героїнями й експертками публікацій на теми війни та політики, трохи більше – економіки й культури.
 В інтернет-виданнях лише в медичній тематиці незначною мірою переважає експертна думка жінок (53%), тоді як в усіх інших – чоловіків. В більше 30% жінки коментують питання, пов’язані з освітою, культурою та волонтерством, а чоловіки – політику, економіку та спорт.
Експерти спостерегли і використання стереотипів щодо жінок та чоловіків – «прекрасна половина людства», «представники прекрасної і сильної половини людства переслідують різні цілі», «жіночі емоції», «жіноча дружба», «чоловіча робота», «дружина є основним виконавцем хатньої роботи», «обличчя справжнього військового», «вчинив по-військовому і по-чоловічому» тощо.
«У «Плейбої» знову будуть «голі баби», а «Топ-моделі радують чоловіків звабливими формами», – це загальновживані сексизми, які поширюють і журналісти. «Це артистка з ім’ям, яку довго ховали від українського слухача, а він любить співачок», – пише «Львівська пошта» (№15, 25.02).
У 36% зі 100% львівські медіа використовують фемінітиви на позначення назв посад/ виду діяльності жінок. Нерідко при називанні героїні чи експертки журналісти використовують одночасно слова у жіночому і чоловічому роді: «депутат-активістка», «письменниця і художник», «лідер і чемпіонка», «юрист-правозахисниця». При цьому чоловічий рід легко трансформувати у фемінітив: депутатка, художниця, лідерка, юристка.
Найбільше фемінітивів подала газета «Високий замок», найменше – «Львівська пошта» і «Львівський портал».
На гендерну тематику було опубліковано лише дві статті: ««Прекрасна половина», «сильна стать»? Забудьте!  Що таке сексизм і чому дедалі частіше чуємо це слово (газета «Експрес», №14, від 23.02) та «Вчені пов’язали расизм і сексизм з процесами у головному мозку» (інтернет-видання «ЗІК», 20.02).
Звання гендерно найчутливішого видання можна віддати газеті «Високий замок», у якій найменша різниця між героями і героїнями та експертками й експертами (в 1,5 – 1,6 раза), а також найбільша кількість фемінітивів. Вищий «міжекспертний» показник лише у «Ратуші» (у 1,5 раза).
Найбільша різниця у співвідношеннях героїв і героїнь в агенції ЗІК (в 3,4 раза), «Захід.нет» (у 2,8 раза), газеті «Ратуша» (у 2,4 раза). Найбільша різниця у співвідношенні експертів і експерток – ІА «ЗІК» (у 3,9 раза) та у газети «Експрес» (у 2,8 раза).
Загалом за індексом гендерної чутливості українських медіа львівські ЗМІ посідають друге місце серед 220 друкованих та інтернет-видань 22 областей України.

Довідка
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Ґендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз).

Архіви