Україні вже давно треба відмовитися від радянської системи закріплення конкретних людей за округами. Ця система нічого позитивного не дає. А веде до створення місцевих князьків, які узурповують владу над певним регіоном, тому що їх обирають знову і знову в тому самому окрузі. Це перевірено багатьма виборами.
– Там, де були мажоритарні округи, там завжди було багато зловживань з боку кандидатів. У тому числі і тих, які підпадали під дію Кримінального кодексу України. Злочини, які вчинялися з метою отримання більшої кількості голосів і підкупу виборців, – каже він.
За словами Дмитра Гудими, якщо залишити мажоритарні округи, то ми знову отримаємо радянську систему, коли був один кандидат в бюлетені, і всі знали, що він буде обраний.
А ось про те, що будуть округи без депутатів, то це було відомо ще на стадії обговорення закону.
– Навіть коли цей закон ще був законопроектом, вже було відомо, що від певних округів не буде депутатів. І проблема полягала тільки в тому, що це не було донесено до виборців, – каже Дмитро Гудима.
За його словами, зараз у законі про місцеві вибори передбачені квазі-відкриті списки.
– Тобто це не ті відкриті списки, про які думали люди і які пропонували суспільству з експертного середовища. Тим не менше, якщо ми уявимо пропорційну систему з відкритими списками, де на кожному окрузі буде кілька кандидатів від однієї партії, то розпорошення голосів між кандидатами від цієї партії буде ще більшим, ніж є зараз, коли є від однієї партії один кандидат. І результати були би ще більш непередбачуваними, тому що прорахувати, хто з цих кандидатів пройде, було би ще складніше.
При такій системі партія би пропонувала на округ одного сильного кандидата і кількох аутсайдерів, які взагалі не будуть проводити агітаційної роботи, щоби один з цієї групи виокремлювався, – експерт прогнозує один із видів маніпуляцій.
З ним погоджується кандидат політичних наук, керівник західноукраїнського представництва МФ «Відродження» Оксана Дащаківська.
– Головний виклик в тому, щоби Львівщина не перетворилася на феодальне князівство кількох відомих олігархів. І це серйозний виклик, який є. Давайте проаналізуємо, хто в нас пройшов до обласної ради, а хто – до міської. Міську раду представляє партія «Самопоміч», вона на першому місці. А до обласної ради на першому – місці «Блок Петра Порошенка».
Це означає, що «Самопоміч» не підтримали там, чи це означає, що політичні партії змогли домовитися між собою? Давайте тверезо дивитися на ці речі: наші партії не готові брати на себе відповідальність ані за область, ані за регіон, ані за територіальні громади, ані за якихось виборців. Але вони готові використовувати всі доступні їм інструменти, щоби представляти інтереси осіб, які складають ядро цих політичних партій, – каже вона.