Легендарний опришківський ватажок 18 століття Олекса Довбуш постане в новому амплуа – Джакомо Казанови.
Про це сьогодні, 5 травня, під час презентації у Львівському пресклубі проєкту «Порфирій Бажанський. Від рукопису до аудіосеріалу» повідомила музикознавчиня Наталія Сиротинська.
– Довбуш, якого я знала як героя-патріота, тут буде показаний як такий собі Казанова, – зазначила вона.
Так дещо епатажно інтерпретував ватажка карпатських опришків у своїй опері “Довбуш” маловідомий львівський композитор і священник Порфирій Бажанський, який творив на початку 20 століття. Сьогодні його постать повертають зі забуття в проєкті «Порфирій Бажанський. Від рукопису до аудіосеріалу», який підтримує Український культурний фонд.
За словами дослідниці української стародавньої музики, Порфирій Бажанський олодів як науковим стилем, так і добре знав гуцульський діалект, коломийки. Тому текст його лібрето дуже цікавий, легкий і різнобарвний. Він, як і сама музика композитора, були розраховані на людей, які не мали спеціальної музичної підготовки.
– Духовенство розуміло, що людей треба виховувати і частиною виховання є розвага. А оскільки духовенство займалося просвітою людей, то для цього використовувало цей елемент розваги, – пояснила особливість контраверсійного жанру Порфирія Бажанського Наталія Сиротинська.
Вона наголосила, що опера “Довбуш” не є оперою в класичному розумінні цього слова. Це – співогра, яка дає можливість через музику пізнавати культуру ліпше.
– Коли я вперше взяла в руки рукопис опери, то текст мене налякав. Там дуже багато гуцульського діалекту. Погано видно окремі слова. Частина написана від руки. Але його вдалося прочитати,- згадує музикознавчиня.
Крім Довбуша, який постає в опері в незвичному амплуа такого собі Казанови, за її словами, тут і є чорт ведений, і чарівні кулі.
– Така бурхлива фантазія композитора обумовлена тим, що окрім дуже доброї наукової освіти, він шість семестрів вивчав міфологію у Львівському університеті. Умінню оперувати словом, не боятися йому допомогла ця освіта, – зазначила Наталія Сиротинська.
Вона не вважає твори Порфирія Бажанського геніальними, але – важливими для локальної території, для розуміння усіх прошарків української музичної культури.
У рамках проєкту «Порфирій Бажанський. Від рукопису до аудіосеріалу», що його реалізує Львівський органний зал, готують до видання книгу лібрето, до якої увійдуть два твори композитора, повідомив артистичний директор проєкту Іван Остапович.
– Ми готуємо до видання книжку лібрето двох опер “Біла циганка” і “Довбуш”. Вони міститимуть комплексний коментар до постаті композитора. Це видання буде дуже красиве. Над текстом і верстою працює Юлія Пендрак, дизайнерка, яка робить прекрасні візуальні рішення для Органного залу та стратегії “Ukrainian Live”, – повідомив артистичний директор проєкту Іван Остапович.
Довідка
Порфирій Бажанський – священик УГКЦ, український композитор і теоретик музики, відомий галицький музичний діяч, фольклорист, письменник. Учень Михайла Вербицького. Батько Ольги-Олександри Бажанської-Озаркевич.
Народився у 1836 році в селі Белелуя, нині Снятинського району.
1846–1856 рр. навчався у гімназії при монастирі оо. Василіян у Бучачі, гімназіях Станіслава і Чернівців. Закінчив Львівську духовну семінарію. Музики навчався приватно у С. Воробкевича, І. Лаврівського та І. Гуневича.
У 1871—1920 був парохом у Сороках (нині с. Сороки-Львівські) та у Жаб’є (нині с-ще Верховина Івано-Франківської області).
Разом з власними записами видав понад 4 тисячі українських народних мелодій, записаних іншими збирачами фольклору з Галичини: «Русько-народні галицькі мелодії».
Автор мелодрам «Довбуш», «Олеся», «Весілля», «Марічка — татарська бранка з Покуття» та інших музичних творів. Працював для «Руського Народного Театру».
Помер у 1920 році. Похований у родинному гробівці на 59 полі Личаківського цвинтаря.
Відео:
