До кінця січня в Україні мають зареєструвати другий продукт харчування із географічним зазначенням – коров’ячу бринзу. Документи на його реєстрацію подав проєкт ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні».
Про це сьогодні, 14 січня, повідомила експертка проєкту Ганна Антонюк на пресконференції у Львівському пресклубі.
– Сподіваємося, що до кінця місяця нашу заявку опублікують. Це буде другий продукт харчування із географічним зазначенням. Ми шукали виробників овечої бриндзі у Верховині, проте виявилося, що більшість там виготовляє сир із коров’ячого молока. Цей продукт інший, ніж овеча бриндзя за процесом створення, смаком та зовнішнім виглядом. Коров’яча бринза плавиться, якщо її додавати до страв, овеча – ні,- наголошує Ганна Антонюк.
Вона розповіла, що реєстрація першого українського харчового продукту як географічного зазначення – гуцульської овечої бриндзі тривала два роки. Ганна Антонюк супроводжувала цей процес від самого початку.
– Для сиру, який ми збиралися реєструвати були вимоги: він повинен мати довгу історію виробництва, асоціюватися з конкретною територією і мати збережену традицію з покоління в покоління. Пів року пішло на те, щоб об’їхати виробників у кожному гірському районі Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Ми відвідували виробництва. Для специфікації потрібна інформація і про породу тварин, висоту, на якій тварина випасається, харчування в літній та зимовий періоди тощо. Була створена Асоціація виробників традиційних карпатських високогірних сирів, – розповідає Ганна Антонюк.
Експертка каже, що в основу специфікації лягла традиційна гуцульська технологія виготовлення бриндзи. Традиція існує з 14 століття. Це – не тільки схема якості, але й інструмент, який дозволяє зберегти культуру і традиції на території через продукти харчування.
– У Європі є попит на продукти з географічним зазначенням, адже споживачі довіряють їм, бо розуміють, що за ним є три рівні контролю якості: перший – виробник, який бере зобов’язання дотримуватися специфікації, другий – орган внутрішнього контролю, третій – незалежний контроль, – пояснює Ганна Антонюк.
За словами експертки, проєкт намагався відокремити продукт від індустріальної бринзи, яку продають в магазинах. Гуцульська овеча бриндзя – сир для приготування страв. Його можна споживати із випічкою, додавати в салати, вареники тощо. Проєкт погодив зону виробництва сиру в трьох областях. Документи подавали на розгляд в Міністерство економіки. Заявку опублікували. Пів року з нею мали можливість ознайомитися зацікавлені.Після цього Міністерство прийняло рішення про реєстрацію.
– 5 грудня ми отримали відповідне свідоцтво. Тепер підтримуємо виробників, щоб вони подали заявку на реєстрацію продукту в ЄС. Успіх географічного зазначення залежить від динамічної колективної роботи виробників, органів влади, ресторанів, працівників туристичної індустрії тощо. Хочемо, щоб сир став економічно вигідним для виробництва. Поки в нас немає правильно збудованих ланцюгів постачання на ринки збуту поза локальним рівнем, – каже експертка.
Колишнє Міністерство аграрної політики та продовольства, за повідомленням Ганна Антонюк, визначило перелік пріоритетних продуктів для реєстрації – сир, мед, ягоди, вино, спиртні напої.
