Чому «Онур» підвищив на Львівщині ціну земельних паїв

Якби фермери, які дотепер обробляли землю у Буському та Бродівському районах, діяли в рамках закону, то жоден інший інвестор не зміг би зайти туди зі своїми пропозиціями.

Про це сьогодні, під час прес-конференції на тему: «Земельний конфлікт у Буському районі. Альтернативна версія», яка відбулася у Львівському прес-клубі, заявив представник ТОВ «Агросетон» Валентин Коваленко (підприємство афільовано з фірмою "Онур", яка належить турецьким громадянам). 

– Компанія «Агросетон» була створена в 2017 році. Ми звернули увагу, що власники земельних паїв не задоволені тим, як і які суми орендної плати їм виплачують місцеві фермери. Тому вирішили розпочати бізнес в аграрній сфері. Це – не рейдерство, це – здорова конкуренція. Ми відразу у всіх сільських радах, де маємо договори оренди, підняла орендну плату. Якщо би фермери, які вже там є, працювали законно, то в компанії «Агросетон» можливості зайти на цей ринок не було би. Вони роками використовували ці землі, але з мінімальною орендною платою. Вони платили тій бабусі, яка ледве виживає на пенсію, мінімальну орендну плату. Звичайно, люди погоджуються на ті умови, де більше платять. Так само ми розпочали безкоштовне переоформлення спадщини у Буському і Бродівському районах. Фермери цього ніколи не робили. Вони використовували землі без оформлення договорів оренди, отже і не сплачували податки, – представник аграрної фірми, кінцевими бенефіарами якої є громадяни Туреччини, пояснив, як іноземці отримали українські землі. 

Що стосується конфлікту, який відбувся на землях Чанизької сільської ради  23 та 24 квітня, то Валентин Коваленко має свою версію інциденту.

– Ми повідомили, що хочемо використовувати землі, на які ми вже маємо оформлені угоди. Від фірми ТзОВ «Захід Агро Львів» приїхало близько двадцяти-тридцяти озброєних осіб. Вони порізали шини на нашому культиваторі та блокували нашу техніку, – розповідає він. 

Засновник ТОВ "Стир-Агротех" Микола Микитин вважає, що поки всі спірні моменти не залагоджені законодавчо, фермери та представники агрокомпаній можуть домовитися під час переговорів. І дотепер з усіма фермерами йому вдавалося жити мирно. Тому його здивували звинувачення в силовому захопленні землі. 

– Орендарем землі вважається той, хто підписав договір з власником паю, який має кадастровий номер. Хоча власником залишається саме власник паю. Він має право підписати договір з тим, з ким вважає за потрібне. Отож, коли у цих власників паїв закінчився строк договорів з агрохолдингом «Західний Буг», то вони почали укладати договори зі мною. Я ні в кого силою землю не забирав, – переконує він. 

Водночас, за словами Миколи Микитина, він не може розпочати роботи на землях, які взяв в оренду, тому що йому перешкоджають. А тим часом період сівби вже минає, поля – необроблені. А наприкінці року він змушений буде виплатити своїм орендавцям певні суми за договором. 

– У нас є 190 гектарів землі, які нам люди надали в оренду. Але «Західний Буг» заявляє, що цю землю дотепер обробляли вони, і вони й надалі будуть її обробляти, – аграрій пояснює чому він претендує на ці землі.  

Засновник ТОВ "Стир-Агротех" також має свою версію конфлікту, який стався 14 квітня у селі Тур’я.

– Я зайшов на свої землі з технікою. У мене трактор був після капремонту, мені треба було поробити з ним півдня, щоби я бачив, як він гріється, чи коробка витримує. Я тільки зайшов спробувати культиватором. А мене відразу заблокували і добу тримали в заручниках, – Микола Микитин скаржиться, що не може зайти і не може нічого посадити на орендованих землях, тому що конкурент уже два тижні їх охороняє.

Каменем спотикання між сторонами конфлікту стала також земля, власники якої вже померли, а спадкоємці з різних причин не оформили спадок. Цю землю ніхто не обробляє, вона стоїть пусткою. 

Голова Тур’янської сільської ради Євген Красіцький розповідає, що коли землі колгоспу розпайовували, то кожному з мешканців припало орієнтовно по гектарові землі. 

– У нас зараз є 270 гектарів землі, які заарештовані рішенням Господарського суду, тому що їх використовували без належного юридичного оформлення документів, – сільський голова стверджує, що зараз місцеві мешканці почали оформляти через суди відумерлу спадщину. 

Він також вважає – що більше орендарів приходить на землю, то вигідніше пайовикам.

– У 2010 році ТОВ «Зірка» уклало зі 170 мешканцями угоди на оренду і платило по півтора відсотки. Інші земельні паї взяв в оренду «Західний Буг» і платили 3 відсотки. Люди відмовлялися отримувати ці гроші, казали, що це мало. Потім на ринок вийшов місцевий фермер. І одразу орендна плата сянула 12 відсотків, – називає цифри Євген Красіцький. 

Голова Балучинської сільської ради Григорій Цюман зауважив, що півтори тисячі гектарів землі було розпайовано у 1993 році. З того часу понад сотня власників паїв померла. А спадкоємці не мають коштів, щоби переоформити спадщину. 

– На нашій території зараз працює сім фірм – три місцевих фермери та чотири товариства. Фірма «Онур» виграла через аукціон 13 гектарів землі резервного фонду. І вони активно розпочали допомагати населенню переоформляти паї померлих. Ті фірми, які працювали до того часу, не поспішали цього робити. Зараз у нас є тільки чотири спадкоємці, які ще не оформили відумерлу спадщину, – розповідає він. 

На території Чанизької сільської ради, де 23 та 24 квітня відбувся конфлікт, про який ми вже згадували, є 620 га ріллі та 700 га сінокосів. Цим всім володіє 547 пайовиків.

– 370 осіб уже оформили право на свої паї. Ще частина переоформляє відумерлу спадщину. А також ми шукаємо спадкоємців, які виїхали за межі області та України, – каже голова Чанизької сільської ради  Ігор Політило. 

За його словами, на території сільської ради працюють приватний підприємець та одна агрофірма. Договори з ними закінчилися у 2017 році. Підприємці платили пайовикам 4 відсотки. А фірма «Онур» пропонує 8-9 відсотків. 

Представник компанії ТОВ "Агросетон" Валентин Коваленко зауважив, що наразі його фірма укладає угоди на сім років. За цей час і власники паїв, і сільські голови, і орендарі можуть визначитися, чи варто їм надалі співпрацювати, чи шукати інші моделі використання землі. 

Нагадаємо, що фермери Буського району звинуватили "Онур" у земельному рейдерстві.

Архіви