Діджиталізація медичної галузі України: перші підсумки запровадження e-Health

3 серпня у Львові відбувся круглий стіл «e-Health в Україні: що це і як працює?».

За останні роки відбулася низка системних зрушень та цифрових трансформацій в охороні здоров’я України. Було ухвалено базові законодавчі акти, в яких еНеаlth і цифрові інструменти визначені як засадничі для розвитку сфери. Урядом України схвалено п’ятирічну Концепцію розвитку електронної охорони здоров’я. 

Як зазначив заступник директора Департаменту охорони здоров’я Львівської обласної військової адміністрації Володимир Чорній: “Завдяки e-Health стало можливим втілити основний принцип реформи в життя- гроші ідуть за пацієнтом».

Чому взагалі пацієнти  надають перевагу онлайн платформі e-Health? Все просто.

1.Запис на прийом до лікаря, не виходячи з дому. 

2.Швидкий пошук і вибір лікаря.

3.Отримання рецепту на ліки та можливість перевірити наявність ліків у аптеці чи медичному закладі.

4.Медична картка пацієнта в електронному форматі.

А в чому ж зручність для лікарів?

Раціональне використання часу. Лікар не витрачає час на звіти, адже вся необхідна інформація формується автоматично в електронній системі, відповідно, лікар може приділити більше часу пацієнту .

А ще e-Health здатний захистити лікаря і пацієнта від лікарської помилки. адже прозорість процесу надання медичної послуги у разі виникнення якоїсь проблеми може підтвердити або спростувати правильність призначень лікаря. 

Саме тому цифровізація здоровʼя -це дуже зручно. 

На даному заході було презентовано дослідження «Аналіз поточної політики розвитку електронної системи охорони здоров’я в Україні».

Основні проблеми розвитку системи e-Health в Україні

За результатами проведеного аналізу та інтерв’ю з експертами у галузі e-Health на сьогодні можна виділити наступні проблеми та виклики, що існують в рамках розвитку електронної системи охорони здоров’я в Україні:  

1. Компетентності та навички медичних спеціалістів: станом на початок 2022 року відзначається значна частка лікарів та медичних працівників у сфері спеціалізованої медичної допомоги, які не мають достатнього рівня навичок/компетентностей для роботи з ЕСОЗ. Помічено значну кількість випадків, коли в медичних закладах адміністрація не має стимулу / часу ґрунтовно працювати з персоналом задля підвищення рівня цифрових навичок для роботи з ЕСОЗ.
2. Рівень використання: експерти відзначають, що поширеність повноцінного використання функціоналу ЕСОЗ закладами охорони здоров’я є недостатньою (потенційно цей рівень має бути вищим), а значна частка медичних закладів досі утримує значну кількість паперової звітності в рамках своєї роботи.
3. Якість функціоналу та передачі даних МІС: відзначається значна кількість МІС, якість функціоналу та програмного забезпечення яких викликає труднощі у роботі медичних закладів на практиці. Експерти пов’язують це з низьким рівнем вимог до розробників МІС щодо забезпечення контролю якості програмного забезпечення та функціональності МІС, а також відсутністю системи перевірки якості та функціональності МІС на практиці безпосередньо у медичних закладах.
4. Захист персональних даних: на сьогодні існує необхідність у вдосконаленні законодавства та системи регулювання (внутрішніх регламентів) захисту персональних даних в ЕСОЗ України. Необхідність також існує у розробці практичних механізмів запобігання випадків та притягнення до відповідальності за неправомірне розповсюдження персональних даних користувачами електронної системи охорони здоров’я (в т. ч. державного сектору).
5. Популяризація: експерти відзначають відносно низьку обізнаність громадян про ЕСОЗ (в т. ч. її існування), що є найбільш стримуючим фактором для розвитку цифрових навичок та компетентностей громадян щодо ефективного використання системи. 
6. Фінансування: відмічається недостатність фінансових ресурсів для технічного забезпечення роботи ЕСОЗ в Україні на подальших етапах розвитку.
7. Розширення можливостей: наразі назріває необхідність створити можливості для інтеграції / оперативної взаємодії між окремими медичними інформаційними системами закладів охорони здоров’я через ЕСОЗ. Наразі система унеможливлює передачу електронної медичної документації / інформації про пацієнтів між різними МІС, що створює незручності у співпраці між закладами охорони здоров’я, тісно пов’язаними між собою в рамках окремих адміністративно-територіальних одиниць.
8. Сумісність та верифікація: результатати аудиту, оприлюднені на офіційному веб-сайті Рахункової палати України у 2021 році, свідчили про те, що центральна база даних ЕСОЗ має проблеми з сумісністю та електронною взаємодією з іншими інформаційними системами та державними інформаційними ресурсами (зазначаються винятки – Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Державний реєстр актів цивільного стану громадян. Результати аудиту засвідчили проблеми з оновленням та достовірністю інформації про пацієнтів, медпрацівників та медичних спеціалістів у електронній системі охорони здоров’я, а також відсутність системи автоматизації процесів перевірки наявності у медичних закладів чинної ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики. Зазначено також про недоліки у роботі МІС, які є складовою ЕСОЗ та підключені ДП «Електронне здоров’я» до центральної бази даних, що виникали через брак тестувань на відповідність їх технічним вимогам, встановленим НСЗУ: інформація про кількість декларацій і дані про медичних працівників, які перебувають у трудових відносинах, розміщені в електронних медичних інформаційних системах користувачів/надавачів первинної меддопомоги, не відповідали інформації центральної бази даних ЕСОЗ. У звіті Рахункової палати також відзначено проблеми з формуванням звітів про обсяг медичних послуг, пов’язаних з первинною медичною допомогою, через МІС.
9. Планування розвитку необхідних компетентностей: на сьогодні не існує конкретних планів або програм спрямованих на розвиток цифрових навичок та компетентностей населення України для використання електронної системи охорони здоров’я. Також не можна стверджувати про достатню кількість ресурсів для розвитку цифрових компетентностей населення України щодо користування ЕСОЗ. 
10. Інновації в ЕСОЗ: наразі в Україні відсутні спеціальні програми, які б напряму підтримували розвиток інновацій або досліджень в національній системі e-Health. Так само відсутні прямі механізмі стимулювання приватного сектору для інвестування в інновації та дослідження для розвитку ЕСОЗ. 

Рекомендації щодо вдосконалення та розвитку системи e-Health в Україні

На основі проведеного аналізу розвитку системи e-Health в Україні пропонуються наступні кроки щодо вдосконалень та усунення проблем в рамках відповідних процесів:

1. Створити підсистем ЕСОЗ на регіональному рівні для взаємодії та обміну інформацією між закладами охорони здоров’я, тісно пов’язаними між собою в рамках окремих адміністративно-територіальних одиниць, та профільними підрозділами регіональних органів влади. Це дасть змогу забезпечити автоматизований обмін інформацією про пацієнтів між різними надавачами медичних послуг та МІС та сформувати систему, при якій керівники профільних департаментів з охорони здоров’я регіональних органів влади зможуть мати повний доступ через систему ЕСОЗ до інформації про медичні заклади в регіоні для прийняття відповідних управлінських рішень Такий крок потребуватиме розробки додаткових технічних вимог до МІС для організації горизонтальної передачі даних між акредитованими та ліцензованими суб’єктами надання медичних послуг.  
2. Розглянути можливість для встановлення додаткових технічних вимог до розробників МІС щодо обов’язкової інтеграції до програмного забезпечення МІС систем автоматичного реагування на інциденти інформаційної безпеки (IRP) та систем управління взаємовідносинами з клієнтами (CRM), а також лабораторних та діагностичних інформаційних систем (у визначених випадках). Для цього необхідно створити стимули до впровадження CRM та IRP у медичних закладах всіх форм власності (в т. ч. через впровадження відповідних модулів до ЦБД ЕСОЗ).
3. Посилити вимоги до розробників МІС в контексті контролю якості програмного забезпечення, системи введення (контролю правильності введення) даних та захисту даних. Даний крок має супроводжуватися «інвентаризацією» якості медичних записів, які передаються від МІС до ЕСОЗ, та започаткуванням системи моніторингу якості функціоналу МІС (в т. ч. з проведенням спільних дискусійних заходів міх користувачами ЕСОЗ у сфері охорони здоров’я).  
4. Розглянути можливість надання фінансової / технічної підтримки медичних закладів державної та комунальної власності для формування спеціальних підрозділів з технічного обслуговування МІС та проведення роз’яснювальної роботи серед медичного персоналу щодо використання МІС та ЕСОЗ. Це має супроводжуватися затвердженням внутрішніх регламентів що дають право лікарям залучати кадрові одиниці медичних закладів виключно для роботи з інтерфейсами МІС та ЕСОЗ.
5. Створити механізми стимулювання до впровадження медичними закладами міжнародного стандарту ISO 9001:2015 у практику для організації та підтвердження ефективного функціонування системи управління якістю надання медичних послуг в контексті використання ЕСОЗ та МІС.
6. Запровадити систему регулярного обміну досвідом щодо використання системи e-Health між українськими та європейськими закладами охорони здоров’я. Організаторами / ініціаторами таких заходів можуть виступити профільні підрозділи регіональних органів влади України. Це може бути зроблено через створення окремої платформи для обміну досвідом між представниками закладів охорони здоров’я різних країн, що використовують e-Health.
7. Створити можливості для запровадження в ЕСОЗ систем ведення електронного документообігу у сфері медичного менеджменту медичних закладів (шляхом впровадження відповідних модулів МІС та ЦБД ЕСОЗ).
8. Створити можливості для впровадження в ЕСОЗ електронних сервісів для проведення акредитації та ліцензування закладів охорони здоров’я відповідно до міжнародних стандартів.
9. Підвищити рівень вимог до розробників МІС щодо забезпечення контролю якості програмного забезпечення та функціональності МІС та розробити систему перевірки якості та функціональності МІС на практиці безпосередньо у медичних закладах.
10. Забезпечити реалізацію проєкту з розвитку телемедицини та телемедичних технологій в межах розвитку електронної охорони здоров’я України за участю Національної служби здоров’я України, ДП “Електронне здоров’я”, “Центру громадського здоров’я”, Асоціації e-Health в Україні, представників USAID та проєкту LHSS. Розглянути можливість створення телекомунікаційних майданчиків для формування системи транскордонної телемедицини.
11. Збільшити долю фінансування технічного забезпечення роботи системи e-Health у структурі державного бюджету на подальших етапах її розвитку.
12. Впровадити до електронної системи охорони здоров’я механізми відстежування професійної діяльності медичних працівників та лікарів на основі відповідних реєстрів через створення інституту професійного ліцензування лікарів / медичних працівників, електронної системи подачі документів і розгляду заявок на ліцензування. Це допоможе закладам охорони здоров’я та пацієнтам автоматично отримувати інформацію про професійний рівень та статус ліцензії лікарів. Для лікарів це стане зручним інструментом для перевірки акредитації заходів, а також призведе до економії часу завдяки електронній подачі документів на продовження ліцензії та автоматичне її продовження. Пацієнти зможуть отримати безкоштовний електронний доступ до інформації про реальний стан професійної кваліфікації лікарів, зокрема, про дію ліцензій, наявність дисциплінарних проваджень, випадки зупинення ліцензії тощо. В даному контексті необхідно створити електронний портал для особистих кабінетів ліцензованих лікарів, що забезпечуватиме можливість автоматичного продовження ліцензій.
13. Впровадити до ЕСОЗ систему акредитації заходів з професійного розвитку лікарів та медичних працівників через створення відповідного електронного реєстру заходів та системи оцінки професійного розвитку учасників заходів за результатами їх проходження. Суб’єкти видачі ліцензій отримають можливість автоматично перевірити виконання вимог з професійного розвитку лікарів та медичних працівників за результатами заходів з професійного розвитку.
14. Забезпечити реалізацію подальших кроків щодо оновлення законодавства та механізмів захисту персональних даних пацієнтів, в т. ч. через створення окремого незалежного контролюючого органу влади з контролю за дотриманням прав на захист персональних даних та права на доступ до публічної інформації, а також прийняття нової редакції закону про захист персональних даних, орієнтованої  на гармонізацію українського законодавства до європейських стандартів через  імплементацію положень Регламенту Європейського Парламенту та Ради про захист фізичних осіб у зв’язку з обробкою персональних даних і про вільний рух таких даних 2016/679.
15. Розпочати процес вдосконалення функціонування реєстру медичних виробів за допомогою UDI кодування (це серія числових або буквено-цифрових символів, які створюються за допомогою загальновизнаного стандарту ідентифікації та кодування пристрою). Це дозволяє однозначно ідентифікувати конкретний медичний пристрій на ринку. Даний інструмент в ЄС пов’язаний з EUDAMED – веб-портал, який виконує функцію центрального сховища для обміну інформацією між національними компетентними органами та Європейською Комісією згідно з Положеннями про медичні вироби (MDR) та IVDR (нова регулятивна директива щодо виробництва та розміщення на ринку діагностичних медичних виробів in vitro на Єдиному європейському ринку, що замінює чинну Директиву ЄС про діагностичні медичні вироби in vitro 98/79/EC). Метою EUDAMED є збирання та надання інформації для виробництва, розподілу, сертифікації та пост-ринкового нагляду за кожним медичним пристроєм, що підпадає під MDR або IVDR. В Україні слід налагодити систему обліку і обігу медичних виробів / пристроїв в цифровому вигляді. Таку інтегровану систему необхідно розробити та інкорпорувати до ЕСОЗ у співпраці з релевантними виробниками, органами оцінки відповідності, митними органами, суб’єктами державних закупівель. Така система дозволить кінцевим користувачам ЕСОЗ перевіряти медичні вироби на наявність відповідної сертифікації за допомогою UDI кодування.
16. Розробити та прийняти Національну стратегію електронної системи охорони здоров’я в Україні.
17. Забезпечити розвиток необхідної телекомунікаційної інфраструктури, включаючи забезпечення закладів охорони здоров’я, а також лікарів загальної практики – сучасними телекомунікаційними технологіями (широкосмуговим доступом до мережі Інтернет із гарантованою пропускною спроможністю, необхідним програмним забезпеченням, комп’ютерним та іншим обладнанням) з метою запровадження функціонування електронної системи охорони здоров’я, електронних рецептів, організації надання первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації із застосуванням телемедицини.
18. Започаткувати процеси планування щодо розвитку потенціалу мобільного електронного здоров’я (mHealth) в ЕСОЗ України.
19. Започаткувати процеси розробки політики з підвищення цифрових навичок та компетентностей громадян та представників закладів охорони здоров’я України щодо користування ЕСОЗ за участю Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства цифрової трансформації України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури та інформаційної політики України.
20. Ініціювати вивчення кращих практик ЄС та світу щодо підвищення рівня цифрових навичок та компетентностей громадян та представників закладів охорони здоров’я для використання електронної системи охорони здоров’я. 
21. Ініціювати розробцу програм підвищення рівня цифрових навичок та компетентностей громадян та представників закладів охорони здоров’я для використання електронної системи охорони здоров’я. Такі програми мають передбачати розробку навчальних матеріалів і заходів «доступною мовою» з акцентом на людей похилого віку та використання інструментів передачі практичного досвіду (в т. ч. через навчання медичних працівників та лікарів з метою поступової передачі необхідних знань та навичок до пацієнтів). Серед іншого, акцент таких програм має робитися на перевагах використання ЕСОЗ в різних життєвих ситуаціях. Важливу роль в підготовці програм мають відігравати конкретні надавачі сервісних послуг, що стосуються сфери охорони здоров’я (розробники МІС), а також громадський сектор.
22. Розробити комплексні навчальні програми для лікарів та медичних працівників щодо роботи з інтерфейсами МІС та ЕСОЗ.
23. Розглянути можливість залучення соціальних служб при органах влади різних рівнів до процесу впровадження політики розвитку цифрових навичок та компетентностей громадян для використання електронної системи охорони здоров’я в Україні. 

Заступник директора з економічних питань, к.е.н. КНП Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка Рівненської обласної ради Руслан Костюкевич наголосив: ”Система e-Health є прогресивна і корисна, і всі цю користь відчувають. Але впроваджувати політику розвитку цифрових навичок для використання електронної системи охорони здоров’я в Україні має вся вертикаль влади у сфері охорони здоров’я. Кожен орган має виконувати свою роль в даному процесі: МОЗ – розробка орієнтирів; НСЗУ – організація процесів; Мінцифри – інформаційно-технічна підтримка.

Важливу роль в цьому має відігравати громадський сектор, особливо на регіональному та місцевому рівнях.

На регіональному рівні необхідно створити підсистеми ЕСОЗ, в рамках яких могли б взаємодіяти та обмінюватися інформацією заклади охорони здоров’я регіонального рівня та профільні підрозділи регіональних органів влади. Це зможе забезпечити автоматизований обмін інформацією про пацієнтів (наприклад, результатами аналізів, історією хвороби) між різними надавачами медичних послуг та МІС. Для цього для МІС слід розробити додаткові технічні вимоги для організації горизонтальної передачі даних між акредитованими та ліцензованими суб’єктами надання медичних послуг.  

Необхідно розглянути можливість для встановлення технічних вимог до розробників МІС щодо обов’язкової інтеграції до програмного забезпечення МІС систем автоматичного реагування на інциденти інформаційної безпеки (IRP) та систем управління взаємовідносинами з клієнтами (CRM), а також лабораторних та діагностичних інформаційних систем (у визначених випадках).

Необхідно посилити вимоги до розробників МІС в контексті контролю якості програмного забезпечення, системи введення (контролю правильності введення) даних та захисту даних.

Перед тим необхідно провести «інвентаризацію» якості медичних записів, які передаються від МІС до ЕСОЗ, а також встановити систему моніторингу якості функціоналу МІС (включно з проведенням спільних дискусійних заходів).  

Необхідно розглянути можливість фінансової або технічної підтримки медичних закладів державної та комунальної власності для формування спеціальних підрозділів з технічного обслуговування МІС та проведення роз’яснювальної роботи серед медичного персоналу щодо використання МІС».

Оптимістично на завершення обговорення  підкреслив виконавчий директор  АСКЕП компанії, що спеціалізується на розробці ІТ рішень у галузі медицини Володимир Строгуш:  “Думаю, що на українську систему елекронного здоровʼя скоро будуть всі рівнятись”

Під час дискусії експерти обговорили необхідно створити майданчик для обміну досвідом між лікарями з різних країн, що використовують e-Health. В тому числі телекомунікаційні майданчики для формування системи транскордонної телемедицини.

Захід проводився в рамках проєкту «Синергія електронного здоров’я та цифрових навичок у Грузії, Україні та Молдові: шлях до підвищення стійкості громадянського суспільства Східного партнерства у часи кризи», який реалізовується Міжнародним центром бізнесу та економічного розвитку N(N)LE(Грузія), Агенцією місцевого економічного розвитку Яворівщини (Україна), Інститутом бізнес-консалтингу (Молдова) у партнерстві з Департаментом охорони здоров’я Львівської обласної військової адміністрації за фінансової підтримки Європейського Союзу, наданою через регрантингову систему Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.