З початку війни не припиняла свою роботу гаряча телефонна лінія, що діє в рамках проєкту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіареформам та розвитку регіональної журналістики». Наш медіаюрист Ігор Федоренко продовжує і телефоном, і письмово консультувати редакторів та журналістів з найрізноманітніших питань, тематика яких, зрозуміло, стала суттєво іншою. Далі він розповідає про це детальніше.
– Через війну місцеві редакції зіткнулися з новими проблемами та викликами. Після введення воєнного стану більшість з них припинили випуск друкованих видань. Вони зіткнулися з проблемою від’їзду працівників в більш безпечні області України або й за кордон та логістичними проблемами. Стало неможливо розповсюджувати видання, бо у районах ведення бойових дій та прилеглих до них припинила роботу Укрпошта, виникли проблеми з друком та доставкою газет. На цьому етапі найчастіше зверталися із запитаннями, що робити і як обліковувати працівників, які, часто без повідомлень роботодавцям, виїхали або зникли невідомо куди і не виходять на зв’язок. Діючий Кодекс законів про працю України не давав відповіді на питання, які виникли після введення воєнного стану. Аж через місяць, 24 березня, набрав чинності Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”, яким законодавці зробили спробу врегулювати проблемні питання. А на сьогоднішній день на розгляді у Верховній Раді знаходиться черговий проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин. Будемо сподіватися, що результати цієї законотворчості сприятимуть врегулюванню ситуації в редакціях.
Наразі найбільш болючим залишається фінансове питання. Відсутність коштів за рекламні оголошення та матеріали, а багато де – і за висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування залишили редакції без грошей. І вже в квітні багато керівників зіткнулися з тим, що їм нема чим виплачувати зарплати. В більшості редакцій докладають всіх зусиль, щоб таки знайти якісь кошти для працівників, але є й інші випадки. Журналісти, приміром, повідомляли про те, що деякі редактори-власники, виїхавши за кордон, почали вимагати від працівників редакцій писати заяви на відпустки за власний рахунок, призупиняти дію трудових договорів, звільняти людей, і намагатися оформляти все це заднім числом. Дуже цікаво, до речі, було читати, як власник (він же редактор) видання, виїхавши в перший же день війни за кордон, пише про свою «героїчну» допомогу колегам та їхнім сім’ям, які залишилися в Україні. При цьому він згадав про працівників своєї редакції аж через два місяці. І замість оплатити їхню працю за цей період, коли вони наповнювали сайт видання, почав вимагати написати заяви на відпустку за власний рахунок за березень і призупинити трудові відносини на квітень.
На жаль, останнім часом звернення за консультацією найчастіше були пов’язані з процедурами звільнення працівників. Що можна порекомендувати в цьому плані редакціям, які знаходяться в скрутному фінансовому становищі і зупинили свою діяльність? Щодо працівників, які виїхали (в тому числі за кордон) і не можуть чи не бажають працювати дистанційно, можна призупинити дію трудового договору. Працівникам же, які залишилися на місцях, доцільніше буде звільнитись, бо так для них є хоча б можливість отримати статус безробітного і допомогу, яка в умовах воєнного стану призначається з першого дня отримання такого статусу.
Нагадую, що для консультації телефоном можна звертатися у робочий час, з понеділка по п’ятницю, за номером 099-986-69-66. А запитання для письмової консультації – надсилати на електронну адресу [email protected]
На завершення хочу особисто подякувати всім медійникам, які, незважаючи на складну ситуацію і небезпеку, не залишили свої сайти, створили нові Телеграм-канали, і продовжували інформувати населення. З власного досвіду скажу, що це було вкрай важливо, особливо в перші тижні, коли нашими територіями просувалася ворожі війська, а місцева влада наче розчинилася. Саме ви надаєте своїм читачам таку необхідну інформацію про просування ворога, про гуманітарні коридори для бажаючих виїхати, про непрацюючий транспорт і працюючі торговельні заклади, про проблеми з водо- і електропостачанням після бомбардувань та з багатьох інших питань, які допомагають виживати під час війни.
На фото – Ігор Федоренко
