Про захист права на доступ до публічної інформації. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу   Ігор ФЕДОРЕНКО. «Направив інфозапит в облраду. Попрохав копію рішення та  документів, на підставі яких це рішення приймалося. Жодного документа не було надано, а у відповіді зазначено, що з рішенням я можу ознайомитися на сайті ради. Рішення на сайті відсутнє. Як бути далі? Чи тільки звертатися до суду?».

– Останнім часом журналісти та громадські активісти все частіше стикаються з проблемою доступу до публічної інформації. Інформацію не надають за надуманими підставами або взагалі не надають відповіді на запит.

Відмовою є відповідь розпорядника інформації про те, що вся, або частина інформації, не буде надана. В більшості випадків такі відмови є незаконними.

Ненадання інформації на запит з відсиланням на офіційний сайт у відповіді на запит на інформацію є неправомірною відмовою в наданні інформації. Про це прямо зазначено в частині другій статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»: «Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації».

Також, як вбачається з вашого питання, розпорядником інформації проігноровано частини запиту –  відіслано до офіційного сайту ради з приводу рішення, а по всіх інших запитаних копіях документів відповіді не надано. Чинне законодавство передбачає наступні можливості захистити порушене право на доступ до публічної інформації:

–  оскаржити до керівника розпорядника або вищого органу;

–  звернутися з позовною заявою до суду;

– подати скаргу до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Звернутися до керівника розпорядника або вищого органу у вашому випадку не можливо. Залишаються два варіанти: звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та подати позов до адміністративного суду. Звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини подається в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян» в письмовій формі.

Звернутися до Уповноваженого з письмовим зверненням можливо:

– через скриньку за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ;

– через регіональні громадські приймальні Уповноваженого;

– поштою на адресу Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ 01008;

– на електронну пошту: [email protected].

Якщо буде виявлено порушення права на інформацію, до розпорядника буде направлено акт реагування, а до суду буде направлено протокол про вчинення адміністративного правопорушення за статтею 212-3 КУпАП. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини не розглядає звернень, якщо буде подано позов до суду. При зверненні з позовом до адміністративного суду бажано скористатися фаховою юридичною допомогою для складання позовної заяви, а також  сплатити судовий збір. Як правило, справи про доступ до публічної інформації розглядаються в спрощеному провадженні, але, не зважаючи на це, розгляд триватиме кілька місяців.

Кожен з цих способів захисту має свої переваги. Звернення до  Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини дасть можливість притягнення до адміністративної відповідальності посадової особи, з вини якої ваше право було порушено. Рішення ж адміністративного суду є безперечною запорукою отримання інформації – можлива процедура примусового виконання, а також притягнення до кримінальної відповідальності за невиконання рішення.

    Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

    Запитання можна попередньо надсилати на таку електронну адресу – [email protected]

Архіви