Представники громадськості, що відвідували місце рубок, не отримали копій жодних документів від осіб, що перебували на місцях вирубки, водіїв транспортних засобів, що навантажували і вивозили деревину.
Що, як і для кого рубає Стрийський лісгосп? Про це можна лише здогадуватися. Тому що його керівники вперто мовчать, ігноруючи звернення громадян: листи і дзвінки.
Держслужбовці Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства пояснюють, що відбувається планова комплексна рубка переформування. Запевняють, що після неї ліс стане набагато здоровішим і гарнішим. Але жителі села Которини та екологи в це не вірять. Вони підозрюють, що прогресивним терміном «рубка переформування» виправдовують банальне знищення здорових дерев, які відправляють на продаж.
Про це розповіли під час пресконференції «Що не так зі Стрийським лісгоспом», яку організували експерти міжнародної благодійної організації “Екологія-Право-Людина” у Львівському пресклубі.
Ековідкриття отця Луки
Усе почалося відтоді, як отець Лука Михайлович вирушив у чергову екопрощу і випадково натрапив на унікальне урочище біля села Которини. У лісі він виявив печери, які дуже добре збереглися. Оглянувши їх, священник зрозумів, що перебуває у місцині колишнього монастиря. Трохи згодом зацікавлений знахідкою священник віднайшов в історичних джерелах свідчення того, що не помилився. Більш того, він з’ясував, що у часи дохристиянської Трипільської культури тут існували п’ять городищ. Отець Лука захопився ідеєю зробити на цьому історичному місці рекреаційну зону, щоб зберегти її. Поспілкувався з місцевим лісником – той чомусь знітився і порадив звернутися за дозволом до Стрийського держлісгоспу. Улітку, як тільки послабили карантин, отець вирішив туди поїхати.
– Коли я підійшов до будівлі цієї установи, подзвонив у домофон, коректно привітався, назвавши себе, мене туди не впустили. Повідомили, що начальника немає, коли буде – невідомо. У мене попросили номер телефону, пообіцяли перетелефонувати. Але ніхто до мене так і не телефонував. Тоді я намагався зв’язатись із чиновниками Стрийського лісгоспу через офіційний сайт. Далі писав листи, телефонував – нічого. Я навіть телефонував до місцевої поліції, запитував, що ж за така секретна структура розташовується на вул. Галицькій, 2, яка ігнорує звернення громадян, порушуючи законодавство. Начальник поліції лише засмівся в телефонну слухавку, – розповів священник.
Чому так відбувається, отець Лука зрозумів із розмови з місцевими лісниками: один з них сказав, що ліс буде вирубуватись. Але ж ця територія становить культурну та й історичну цінність, до того ж від екологів священник довідався, що ділянка належить до пралісу. Жоден закон не дозволяє проводити тут вирубки!
Напівправда від державних установ
Ольга Мелень-Забрамна, керівниця юридичного відділу МБО «Екологія-Право-Людина», повідомила, що експерти її організації почали аналізувати ситуацію і насамперед також звернулись до Стрийського лісгоспу.
– Звернулися спершу електронним листом – відповіді не отримали, – розповіла Ольга Мелень-Забрамна. – Писали листи з повідомленням про вручення – нічого. Телефонували – тиша. Достукатись до цієї державної структури неможливо, а це є грубим порушення законодавства. Згідно зі статтею 96 «Лісового кодексу України» громадські природоохоронні організації у сфері лісових відносин мають право вільного доступу до інформації про стан лісів та ведення господарства в них. Але державне підприємство відмежувалося від громадськості та ігнорує свій обов’язок надавати публічну інформацію щодо розпорядження лісовими ресурсами державної власності.
Як з’ясувалося згодом, інформацію чомусь надали лише голові Монастирецької сільської ради, хоча сама рубка проводиться поблизу села Которини, і Которинська сільська рада не була повідомлена про такі рубки.
Далі експерти МБО “Екологія-Право-Людина звернулися до Львівського обласного управління лісового і мисливського господарства. Тут пощастило більше – їх поінформували, що проводяться рубки переформування. Тобто, вирубують окремі дерева або їхні групи для сприяння природного лісовідновлення. Мовляв, усе під контролем, нема про що хвилюватись! Однак деякі моменти все ж насторожили екологів.
– Інформація, яку ми отримали, доволі фрагментарна, – пояснює Ольга Мелень-Забрамна. – Зокрема, на карті не бачимо, на яку саме територію виданий лісорубний квиток. Той, що є на офіційному сайті https://lk.ukrforest.com/219206, не дає інформації на карті, де ця рубка буде відбуватися. На сайті Державного агентства лісових ресурсів, який присвячений електронному реєстру лісорубних квитків, ця територія рахується за Журавнівським лісництвом, а не Монастирецьким. І це дуже ускладнює можливість відстежити законність рубки.
Але найбільше вразили експертів світлини лісу, які їм надіслали місцеві мешканці.
– Коли ми їх переглянули, у нас виникли дуже серйозні сумніви щодо рубки переформування. Ми бачимо, що вирубка відбувається варварським способом. Виглядає так, що вирубуються букові ліси для отримання ліквідної деревини, щоб потім її реалізувати. А про покращення якості лісу не йдеться, – підсумувала Ольга Мелень-Забрамна.
Рубки переформування – нова схема розпилу здорових дерев?
Що ж таке рубка переформування і як вона впливає на ліс? Радник міністра захисту довкілля та еколог Петро Тєстов, який долучився до пресконференції з Києва через онлайн-зв’язок, пояснив, що загалом ці рубки є прогресивним методом господарювання, і його застосовують у Швейцарії, Німеччині, США та багатьох інших передових країнах.
– Це комплексні рубки, спрямовані на поступове перетворення одновікових чистих на мішані багатоярусні лісові насадження, – розповів Петро Тєстов. – Вони поєднують одночасне вирубування окремих дерев або їхніх груп і сприяють природному лісовідновленню за умови безперервного існування лісу. З таких рубок можна одночасно отримати товарну деревину і переформувати структуру лісу, наблизивши її до природної. Це значно краще, аніж дочекатися, допоки монокультурний ліс ослабне настільки, що його потрібно буде зрубувати суцільною санітарною рубкою.
Тобто, теоретично все гарно. Науковці теж такий метод схвалюють, особливо коли йдеться про карпатські хвойні ліси. Він не потребує великих фінансових витрат, але при цьому дозволяє ефективно підвищити біологічну стійкість дерев до несприятливих екологічних факторів і дає змогу уникати суцільних санітарних рубок. Але що відбувається в наших лісових господарствах насправді?
Тож після ознайомлення з документами, які дають дозвіл на вирубку, та особистого огляду місць Петро Тєстов дійшов невтішного висновку:
– У більшості випадків проведення рубок переформування пояснюється насамперед бажанням заготовити товану сировину у лісах, які не підпадають під рубки головного користування, – констатує еколог. – Оскільки немає чітко прописаних норм у законодавстві, лісові господарства трактують вирубку переформування на свій лад. Зараз у Верховній Раді зареєстрований проєкт закону про ринок деревини під номером 4197. Він має чітко врегулювати ситуацію, тому його прийняття, на мою думку, є вкрай важливим.
Своєю чергою еколог Богдан Кученко наголосив, що у 2019 році, за даними реєстру лісорубних квитків, на сайті Управління лісового і мисливського господарства у Львівській області рубки переформування проводились у шести лісогосподарських підприємствах. Майже у кожному випадку рубка проводиться не по ялині, а по букових і дубових деревах! Але ж суть в тому, що рубки переформувань мають проводитися для появи та збереження самосіву букового і дубового – згідно з науковим обґрунтуванням доцільності таких рубок.
– Статистика у Стрийському лісгоспі є невтішною, – зазначає Богдан Кученко. – Зокрема, у 2019 році виписано лісорубних квитків на проведення рубок переформування у лісах 1 категорії (природоохоронного значення) на 32 671 кубометра, в лісах 2 категорії (рекреакційно оздоровчих) на 16 150, а в лісах 4 категорії (експлуатаційних) – лише 2 695. І, звісно, більшість рубок проводиться по твердолистяних деревах. У 2020 році Стрийський лісгосп проводив рубки переформування на території 217 га – переважно по букових та неексплуатаційних лісах. Ця інформація є на офіційному сайті лісгоспу, ми зробили скріни.
Кажучи просто – під ніж йдуть цінні дерева, здебільшого буки й дуби. У лісах, які перебувають під охороною, в рекреаційній зоні, просто так вирубувати не можна. Але під виглядом рубки переформування – легко!
Фото із рубок лісів, які продемонстрували екологи, свідчать, що про самосів та підріст ніхто не піклувався. Вибіркова рубка та заготівля лісу відбувається способом, що негативно впливає на стан і відтворення лісів, зокрема проводиться захаращування лісу, знищення ґрунтового покриву лісовим транспортом, під час рубок знищується приріст. Крім того, представники громадськості, що відвідували місце рубок, не отримали копій жодних документів від осіб, що перебували на місцях вирубки, водіїв транспортних засобів, що навантажували деревину.
То що це: прогресивний метод господарювання чи чергова «сіра» схема для торгівлі цінною деревиною?
Колізія в законі – шпаринка для шахрайства?
Якщо у законодавстві є колізія, вона рано чи пізно стане шпаринкою для зловживань і маніпуляцій. Так вважає Василь Стрищак, заступник начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області. Він пояснив, що зараз лісгоспи переходять на нові види рубок, які затверджені новими нормативними документами. Ідея забирати сухі та хворі дерева загалом правильна й прогресивна. Проте кількісні норми вирубки у законодавстві залишились старими – ще від 2013 року. Ось цей момент і породжує можливість для використання «сірих» схем.
– Ми можемо дійти до такого стану, коли вже не буде чого вирубувати, – зауважив Василь Стрищак. – Не можна казати «рубки переформування – злочин» або «рубки переформування – добро». Треба виходити на конкретну ділянку і виходити із ситуації, аналізувати кожен зріз: наскільки він доцільний, яка категорія дерев потребує вирубки і так далі. Якщо в законі немає чітко прописаних норм та вимог – це ускладнює об’єктивну перевірку.
У випадку зі Стрийським лісгоспом, за словами Василя Стрищака, Державна екологічна інспекція порушення таки знайшла. І на керівництво наклали адмінстративне покарання.
– Ми провели перевірку за зверненням Ольги Мелень-Забрамної, – розповідає Василь Стрищак. – Виявили, що квитки виписані, що рубки проводяться по окремих лісових квитках на різних ділянках, площа яких не перевищує 1 га. Це відповідає нормам законодавства. Проте ці ділянки прилягають одна до одної. І окомірно визначено, що ці ділянки є набагато більшими, ніж 1 га. Ми вбачаємо у цьому порушення. Державна екологічна інспекція зафіксувала це у відповідному акті перевірки. Вживаються заходи щодо притягнення посадової особи до відповідальності за ст. 91.5 «Кодексу України про адміністративні порушення», зокрема у порушенні вимоги щодо оцінки впливу на довкілля.
Отож обійти закон не так уже й складно, якщо маєш трохи фантазії. Не можна проводити вирубки лісу на площі понад гектар? Гаразд, робимо поділ території, встановлюємо розділюючи знаки, і вирубуємо дерева на межі цих ділянок. Там, де нам потрібно. А за документацією все гаразд – є дозвільні квитки, все законно. Ось вам і чергова «сіра схема».
Водночас у Львівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства вважають, що Стрийський лісгосп працює відповідально, а своїми прогресивними методами господарювання і прозорістю інформації у відомстві навіть пишаються. При цьому перший заступник начальника управління ЛОУЛМГ Ярослав Целень, який на запрошення організаторів прийшов на пресконференцію, також зауважив, що не схвалює позицію працівників Стрийського лісгоспу, які бавляться з громадськістю у мовчанку. Але вплинути на їхню поведінку не в його компетенції, бо він особисто не вирішує кадрові призначення на цьому підприємстві. Втім, наголосив Ярослав Целень, Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства відкрите до діалогу з громадськістю. А у цьому конкретному випадку отець Лука Михайлович може не хвилюватись за історичну місцину.
– Отче, ми підемо вам назустріч, ми все пояснимо, – запевнив Ярослав Целень.
Проте отець Лука до цього запевнення поставився не надто оптимістично. Він пообіцяв, що ще до нового року об’їздить усі проблемні ділянки, на яких господарює Стрийський лісгосп, щоб на власні очі переконатися, чи все так гарно, як його переконують.
– І жодні прохання не втручатися у цю справу та погрози, які я отримував, мені не завадять, – сказав священник.
Що слід змінити в законодавстві?
Останніми роками під тиском громадськості та міжнародних партнерів лісова галузь починає ставати прозорішою для громадськості. Громадяни можуть перевірити будь-які рубки із використанням сучасних гаджетів та відкритих інтернет-ресурсів. Логічно, що такі зміни мали сприяти більш відповідальним підходам лісокористувачів до управління лісами. Але чи поліпшили лісгоспи на практиці ведення лісового господарства? І стали більш відповідальними за управління лісовими ресурсами, зокрема перед громадами? Вочевидь, що ні. Порушення у Дрогобицькому районі, «лисі» ділянки Карпат на Сколівщині та Турківщині – яскраві свідчення цього.
Хвалимося прозорістю і комунікацією з громадами? Але чому тоді скарги до Національної поліції, Державної екологічної інспекції у Львівській області залишилися без відповідей для заявників-жителів села Которини. Перевірка роботи ДП «Стрийський лісгосп» Львівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства за скаргою МБО “Екологія-Право-Людина” не виявила ніяких порушень нормативних актів при видачі лісорубного квитка. І лише після втручання правової екологічної організації на цей інцидент були змушені відреагувати.
Під час пресконференції Софія Шутяк, провідна юрисконсультка МБО “Екологія-Право-Людина”, наголосила, що жодного тиску саме на Стрийський лісгосп ні вона, ні інші представники організації не чинять. Порушення виявляють і в інших лісових господарствах, однак у Стрийському лісгоспі порушення є очевидними, передусім – через відсутність комунікації з громадськістю та ухилення від оцінки впливу довкілля.
– Ось один лише приклад. У 2017 році вступив в дію закон «Про оцінку впливу на довкілля», який у статті 3 частині 2 дає перелік видів діяльності, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля. Йдеться про усі суцільні та поступові рубки головного користування та суцільні санітарні рубки на площі понад 1 гектар. Згідно з реєстром ОВД (оцінка впливу на довкілля – ред.), жодне лісництво та жодна рубка в межах Стрийського лісгоспу не проходили ОВД взагалі з часу вступу в законну силу цього закону. При цьому Стрийському лісгоспу за 2019 – 2020 роки видано чимало лісорубних квитків на проведення суцільних та поступових рубок головного користування та суцільних санітарних рубок: 8 лісорубних квитків для рубок у Журавнівському лісництві, 17 – у Бориницькому лісництві, 25 – у П’ятничанському лісництві, 20 – у Лотатницькому, 8 – у Монастирецькому лісництві. Ці лісорубні квитки, зазвичай, видавались на сукупну площу, що перевищує 1 га. Тому відсутність ОВД таких рубок є очевидно протиправною.
Софія Шутяк також нагадала про ще один гучний скандал на Львівщині – зі Страдчанським лісом, який нищать будівництвом дороги.
– Справа слухається в апеляційному суді, в якому часто звучать аргументи що, мовляв, так, будується дорога, ведеться комерція – хіба це погано? Але за «Лісовим кодексом України» ліси України є її національним багатством. За своїм призначенням вони виконують насамперед водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні функції, але аж ніяк не комерційні.
Юристка розповіла, що останнім часом набуває обертів дискусія щодо розділення господарських і регуляторних функцій ресурсних агенцій – Держводагентства, Держлісагентства, Держгеокадастру, Держгеонадрів, Держрибагентства. Дискусія породжує намагання перетягнути повноваження та функції з одного міністерства в інше, проте таке підпорядкування не дає відповідь на нагальне запитання – а про які саме господарські функції йде мова?
– Приклад існування Держлісагентства свідчить про те, що чіткий розподіл господарської функції – існування державних підприємств, та поєднання в одній структурі організаційно-управлінських та контрольних функцій – не сприяє публічності відносин, не забезпечує доступу до екологічної інформації. І це породжує корупційні моменти та конфлікті ситуації, – пояснила Софія Шутяк.
Нині експерти МБО «Екологія-Право-Людина» працюють над законопроєктом №3091 «Про державний екологічний контроль», який має розмежувати й чітко визначити функції різних установ і таким чином посилити контроль держави у лісовому господарстві.
– Логічно, щоб Міндовкілля визначало екологічну політику України та мало у підпорядкуванні усі ресурсні центральні органи виконавчої влади, які мають організаційно-господарську функцію. А Держлісагентство повинно здійснювати лісогосподарювання у частині забезпечення невичерпності лісових ресурсів та їхнього зникнення. Для перевірки об’єктивної оцінки щодо доцільності вжитих заходів необхідно запровадити належний контроль за довкіллям. Це підтверджує, що Державну екологічну інспекцію доцільно підпорядкувати напряму Кабінету Міністрів України та прийняти законопроєкт №3091, – аругментувала Софія Шутяк.
Крім того, МБО «Екологія-Право-Людина» працює над законопроєктом про екологічний моніторинг, який має підсилити роль попереднього закону і забезпечити повну відкритість даних.
– В Україні має ефективно запрацювати стратегічна екологічна оцінка: об’єктивна і незалежна. Тільки так можна вберегти наші ліси від безвідповідальних господарників та зберегти їх для майбутніх поколінь, – підсумувала Софія Шутяк.
Ліс рубають, повітря забруднюють, відходами засмічують? Телефонуйте 0800 500 115
Самбірський лісгосп є у списку загальноукраїнських шкідників довкілля
Відео: Львівський пресклуб
