Формування об’єднаних територіальних громад, яке відбувається в країні в межах територіально-адміністративної реформи, перебуває на завершальній стадії. Попри те, до нової редакції Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», яким керуватимуться новообрані органи місцевого самоврядування відразу після виборів, є багато запитань. Експерти і керівники-практики вважають нову редакцію недоопрацьованою.
Зокрема, потребують уточнення пункти про управлінські функції адміністрацій та уточнення їхніх контрольних та наглядових повноважень за органами місцевого самоврядування. Важливо також чітко прописати механізм процедур реорганізації та правонаступництва органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій.
Про це говорили учасники відеомосту Львів-Краматорськ: «Адміністративна реформа в Україні та аналіз досвіду діяльності новостворених об’єднаних територіальних громад Львівщини та Донеччини», який відбувся у Львівському пресклубі.
– Великим викликом було те, що багато питань залишаються неврегульованим державою, – зазначив Максим Ткач, директор Донецького Центру розвитку місцевого самоврядування. – Деякий час місцеве самоврядування буде займатися реформацією старих рад, передачею майна. І це буде складно, враховуючи нюанси законодавства. У принципі законопроєкти є, у вересні парламент не підтримав. Я сподіваюсь, що до виборів, на пленарному засіданні сесії ВР 20 жовтня, депутати внесуть поправки. Якщо з якихось причин цього зробити не вдасться, необхідно внести їх відразу після виборів 25 жовтня, але відтягувати не можна. Думаю, що зробити уточнення в законі не складно: є кілька готових законопроєктів, напрацювань, ними потрібно скористатися.
У Львові й Краматорську сходяться на тому, що одним із найважливіших завдань у новостворених ОТГ буде вирішення питання оподаткування підприємств, які діють на їхніх територіях.
Степан Куйбіда, директор департаменту економічної політики Львівської ОДА зауважив, що саме сьогодні громади «заходять у період боротьби за податок фізичних осіб».
– Завжди функцію детінізації виконувала держава, тепер це робити буде ОТГ. І важливо працювати із реальним економічним сектором, розуміти його масштаби та обсяги. Потрібно буде зайнятись перерєстрацією підприємств на територію громад, щоб бачити реальні кейси, а не викривлену систему, – наголосив він.
Із спікером зі Львова погодився Микола Діхтенко, голова Андріївської ОТГ (Донецька область). Він розповів, що свого часу перереєстрація одного лише підприємства, яке діяло на території громади, але мало реєстрацію в Краматорську, допомогла суттєво збільшити надходження до бюджету ОТГ.
– Зараз наша громада, яка налічує близько 250 жителів, має 4 млн грн у бюджеті розвитку, і ще, крім того, – резервні гроші і Фонд допомоги дітям і потребуючим людям. Ми об’єднались в ОТГ у 2017- му, але йшли до цього 10 років. Друга хвиля децентралізації нас не зачепила: нікого не приєднали, не від’єднали. Але до нас зараз приїжджають нові люди. Вони бачать, що ми – самодостатні. Маємо садок, школу, свою пожежну службу. У нас хочуть жити і працювати. Зараз найголовніше завдання -– створити нові робочі місця, і ми цим займаємось.
На думку експертів, держава має піти назустріч громадам у питання акцизу на пальне, не забираючи повну суму податків до держбюжету від тих автозаправок, які діють на територіях ОТГ.
– Класичне правило: акцизи на пальне є загальнодержавними, і податки від діяльності забирає вона. Але я вважаю це питання дискусійним. Наша асоціація стоїть на тому, щоби, бодай 50% акцизу, належало громаді, – заявив Василь Абаїмов, виконавчий директор Львівського регіонального відділення Асоціації міст України:
Натомість Зеновій Сірик, експерт з регіонального розвитку Львівського центру розвитку місцевого самоврядування, вважає, що перш, ніж забирати акциз на пальне, держава має запропонувати альтернативу громадам.
– Сьогодні всі сходяться на тому, що треба віддавати державі. Але що замість нього? На законодавчому рівні держава мала би виробити компенсаційний механізм, який компенсує громадам акциз на пальне, – упевнений він.
Наталія Чукова, начальниця управління впровадження реформ місцевого самоврядування Донецької ОДА, наголосила, що забрати з бюджету громад надходження від цього акцизу – означає боляче вдарити по їхній скарбниці на початковій стадії.
– Нехай це буде загальнонаціональний податок, але є потреба, хоча би на перших порах, залишати, бодай, частину акцизу громадам, щоб підтримати їхні перші кроки. Адже неминуче будуть виклики: кадрові проблеми, невизначеність дохідної частини й багато інших, – пояснила вона.
Промовці у Львові і Краматорську пристали на пропозицію Зеновія Сірика попрацювати над спільними проєктами. Зокрема, цими днями завершується конкурс на проєкт секторальної підтримки від ЄС, але наразі жодна громада ні на Львівщині, ні на Донеччині свої пропозиції не подала. На думку експертів, управлінський досвід наших двох країв є взаємокорисним. Зокрема, ми можемо спільно працювати над шахтарськими питаннями. Донеччина, де малий бізнес розвинутий слабко, повинна повчитися його організації у Львівщині, натомість Львівська область може перейняти від Донецької досвід роботи більших підприємств.
– Усі ми різні, але нас єднає одна ціль – робити самоврядування спроможним, щоб людям було добре жити від Львова до Краматорська, – наголосив Максим Ткач.
Відеоміст організовано ГО «Центр експертних досліджень «Тема» спільно з ГО «Донецький пресклуб» у рамках Програми підтримки міжрегіональної співпраці «Змінимо країну разом», що реалізується Асоціацією органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати» та фінансується за кошти бюджету Львівської області.
Відео: Львівський пресклуб
