Для цього потрібно здійснити три державні кроки у запровадженні цивілізованого ринку сільськогосподарських земель, які виклав у листі до Президента засновник групи компаній “Шувар”.
– У мене є багато пересторог щодо тієї моделі реформування ринку землі, яка нам сьогодні запропонована, – сказав засновник групи компаній “Шувар” і найбільшого у Західній Україні гуртового ринку сільськогосподарської продукції Роман Федишин у відеоінтерв’ю у Львівському пресклубі. – Аргументація яка? Нам потрібно одержати більший економічний ефект від аграрного сектору. Я запевняю, що при пропонованій нині моделі ми у найближчі п’ять років не отримаємо зростання доходу від аграрного сектору. Якщо ми зараз відкриваємо ринок землі, то виробникам – замість того, щоб вкладати в техніку, у виробничі приміщення, у технології – доведеться спрямувати кошти – навіть при дешевих кредитах – у викуп землі. Для переконливості я наводжу приклад успішного овочевого господарства на площі 150 гектарів, для сівообігу йому потрібно близько 600 гектарів. Щоб викупити землю, на якій воно господарює, це господарство повинне впродовж восьми років 60% усіх зароблених коштів спрямувати на викуп землі. Отже, економічного ефекту від відкриття ринку сільськогосподарської землі не буде. Таким чином кошти від активного середовища, яке продукує, виробляє, перейдуть до пасивного середовища, яке цю землю хоче продати.
Федишин написав офіційного листа Президенту України Володимиру Зеленському з надією, що його пропозиції, висловлені, зокрема, й на Міжнародному економічному форумі у Львові, будуть враховані під час обговорення законопроєкту № 2178-10 (Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення) у другому читанні.
“Щоденний Львів” подає основну частину цього листа зігдно з оригіналом.
“У багаторічній практичній діяльності я (Роман Федишин – ЩЛ) постійно контактую з сільгоспвиробниками, від найменшого родинного господарства до великих компаній. Це дало можливість зрозуміти кореневу проблему сільськогосподарського ринку України, виробити і запропонувати рішення, реалізація яких дозволить:
• запровадити цивілізований ринок землі, виконавши рекомендації партнерів України;
• надати можливість власникам паїв відчути реальну цінність землі;
• уникнути обвалу ціни на старті ( що було в інших країнах);
• не нашкодити успішним господарствам;
• отримати схвалення та підтримку у проведенні реформи серед селянства та у суспільстві.
Запропоновані рішення націлені на побудову європейської моделі села: «заможний селянин – самодостатня громада – успішна країна». Структура аграрного виробництва в Європі, наприклад, – у Франції дає можливість отримувати середній дохід з одного гектара більше 3 000 дол США за рік (70% землі – господарства менші 100 га), в Польщі – 1 200 дол США (70% землі – господарства менші 10 га), в Україні – лише 600 дол США (70% землі – господарства більші 500 га або непрофесійні присадибні господарства) – дивіться фото вгорі.
Пропоную прийняти прогрмаму запровадження ринку землі, яка містить три основних кроки:
1. Упродовж 5-ти років надавати фінансову допомогу на поворотній основі (ФДПО – безвідсотковий кредит) дрібним господарствам (до 500 тис. грн. в одні руки), не менше 3 млрд грн на рік.
Очікуваний результат:
• 50 тис. успішних сімейних господарств та зародження віри у можливий успіх сотень тисяч їхніх сусідів по цілій Україні;
• шанс власникам паїв відчути їхню цінність, ставши господарем своєї справи;
• зростання у структурі виробництва частки трудомістких та високорентабельних культур і, як наслідок, зростання доходу до 1 000 дол США/га, створення сотень тисяч робочих місць на селі, зупинка скорочення населення;
• формування середнього класу на селі;
• схвалення державної політики серед селянства;
2. Упродвож 5 років викуп паїв до Державного Земельного Банку (ДЗБ) у певних категорій населення щорічно на суму 2 млрд грн за ціною 3 000 дол США/га.
Очікуваний результат:
• запуск ринку землі невеликими партіями (25 000 га/рік) за фіксованою ціною дасть можливість уникнути обвалу ціни на старті та встановить її орієнтир для майбутнього ринку;
• надасть власникам паїв розуміння їх майбутньої ринкової ціни;
• виведення на ринок ключового гравця – ДЗБ, як провідника державної політики;
• викуплені до ДЗБ паї, які перебувають в орендованому масиві, будуть надалі надані в оренду, щоб не нашкодити успішним підприємствам.
3. Здавання в оренду земель, які є державною власністю, від імені ДЗБ за ціною 100 дол США/га шляхом ринкового продажу права оренди на 10 років .
Очікуваний результат:
• виведення з тіні та передання до ДЗБ близько 10 млн га;
• отримання доходу від оренди землі до ДЗБ з третього року близько 20 млрд грн/рік, який буде спрямовано на аграрну сферу: 20% – місцевим громадам, 20% (але не менше 3 млрд грн/рік) – ФДПО дрібним господарствам, 20% – на державні цільові програми в агросфері, 20% – на підтримку аграрної науки;
• схвалення та зацікавленість в успішності земельної реформи ключових учасників агросектору: селянами – власниками паїв, місцевими громадами, успішними сільгосппідприємствами, аграрною наукою;
• очікується певний супротив від теперішніх розпорядників та користувачів державними землями за «сірими» схемами;
• повна інвентаризація земель державної власності через надання 20% знижки при викупі права оренди господарюючим суб’єктам, які виявили землі державної власності та подали заявку на купівлю права оренди.
Перелічені кроки створять основу для подальшого розвитку цивілізованого ринку землі і, головне, дадуть шанс збудувати село за європейською моделлю – із заможними селянами-господарями.
Шановний пане Президенте, в листі я намагався у стислому вигляді передати зміст пропозицій. При Вашій зацікавленості готовий долучитись до розробки детальної Програми”.
Зазначимо, що, як сказав Роман Федишин у відеоінтерв’ю, аналогічні пропозиції він уже подавав попереднім Президенту Петру Порошенку і прем’єр-міністру Володимиру Гройсману. Сподіваної реакції на них не було.
Нагадаємо, що радник Прем’єр-міністра України Олексій Мушак зазначив, що наразі існує два варіанти розгляду в ВР: «Або за повною процедурою, що займе близько двох місяців і одну й ту саму правку в різних варіаціях будуть розглядати більше 2000 раз. Або згідно з рекомендаціями комітету, який пропонує розглянути документ з використанням 119 та 45 статті Регламенту ВР. Самий розгляд займе до трьох годин».
Роман Федишин під час інтерв’ю у Львівському пресклубі.
Відео: Львівський прес-клуб
