Мета проекту «Контроль за владою» – забезпечення відкритості і прозорості виконання повноважень органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами та депутатами місцевих рад, сприяння доступу до публічної інформації. Про результати цього проекту говорили 17 жовтня на пресконференціях у Львові, Івано-Франківську і Тернополі.
Для моніторингу активісти Української галицької партії обрали Львівську, Тернопільську та Івано-Франківську області. З’ясувалося, що інформаційні ресурси – сайти – мають усі органи місцевого самоврядування на Галичині. І всі сайти мають актуальну інформацію.
Складніша ситуація зі статутами територіальних громад: у більшості є такі розроблені і прийняті статути, проте не всі вони актуальні – окремим уже понад 10 років. Деякі міські ради не мають затвердженого статуту громад. На сайті Самбірської ради зазначено, що вона досі ще працює над розробкою проекту статуту.
– Майже всі ради мають регламенти роботи у відкритому доступі. Проте чимало з них затверджено ще у 2014-2015 роках. Також на сайтах є проекти рішень. Проте деякі ради або не публікують їх, або публікують запізно. Наприклад, на сайті Радехівської районної ради останні проекти датовані лютим 2019 року. А позитивні приклади роботи з проектами рішень належать Яворівській районній та Бориславській міській радам. Здебільшого на сайтах рад є проекти бюджетів на наступний рік, однак звітів про використання попередніх коштів немає. Зрозуміти, який підрядник виконував роботи, неможливо, – розповів у Львівському пресклубі Андрій Кавчук, голова секретаріату УГП.
Також Андрій Кавчук наголосив, що вони проводитимуть роз’яснювальну роботу для мешканців та звертатимуться до правоохоронних органів про виявлені факти правопорушень і зловживань.
– Часто статути є типовими, а їх прийняття – формальним. Регламенти не є продуктом консенсусу депутатського корпусу. Як наслідок – відсутнє розуміння цінності положень, тому документи часто не діють. Те, що відбувається в області, залежить від того, наскільки відбулося оновлення влади, наскільки сталими є корупційні схеми всередині. У Жидачеві з ініціативи наших активістів здійснюється трансляція сесії ради. Така ж пропозиція була і в Радехівській міській раді, проте там наших однопартійців не підтримав секретаріат ради. На допомогу прийшли соціальні мережі, де депутати почали публікувати актуальну інформацію, рішення ради – тобто взяли на себе функції секретаріату, – каже Іван Щурко, голова ЛОО УГП.
Голова фракції УГП у Львівській міській раді Тарас Чолій зауважує, що останні десять років Львів хаотично розвивається у сфері будівництва:
– Закон забезпечує рівні права і можливості, проте на практиці це не так. Люди, які мають доступ до влади, користаються нею сповна. Неодноразово були задіяні схеми, через які продавали земельні ділянки і об’єкти нерухомості «своїм» за заниженою ціною, фіктивні ОСББ тощо. Випадки, схожі до будівництва готелю на Дорошенка, вже відбувалися. Була ситуація, коли виконком затвердив ділянку на вул. Чорновола, 67б у перелік ділянок на будівництво багаторівневих паркінгів, яких бракує в нашому місті. Проте після цього власник вирішив змінити цільове призначення ділянки і збудувати там багатоквартирний будинок. У результаті різниця склала понад 20 млн гривень, яких недоотримало місто.
Тенденція публічності діяльності львівської влади змінюється на ліпше: 2018 року Львів визнали найбільш прозорим містом. Юля Гвоздович, депутатка ЛМР від УГП, голова комісії законності, зазначила, що у місті наявні інструменти громадської участі. Щоб розповідати про ці інструменти, УГП створила «Довідник активного львів’янина».
Одним із напрямів роботи Олега Дьорки, редактора ІП “Варто – Галицькі новини”, є моніторинг влади. Редакція використовує петиції, відкриті документи тощо. Їм вдалося скасувати через суд неправомірне положення міської влади. На думку Олега Дьорки, важливо, щоб розвивалися локальні ЗМІ, які знають, чим живе місто, адже де є публічність, там менше корупційних ризиків.
– Ми не сподіваємося, що всі українці проводитимуть контроль за владою – це справа для тих, хто до цього готовий. Треба вчитися попереджати помилки, а не виправляти їхні наслідки. Контроль коштує значно дешевше, ніж його відсутність, – підсумовує голова секретаріату УГП Андрій Кавчук.
