За даними Мін`юсту України за період з жовтня 2014-го до червня 2017-го років було видано понад 31 тисячу свідоцтв про народження і смерть особам, які народилися чи померли в Автономній Республіці Крим або на тимчасово окупованих територіях Луганської і Донецької областей.
Ця кількість виданих свідоцтв становить лише 25 відсотків від усіх народжених і близько 14 відсотків від усіх померлих в Криму та ОРЛДО за час незаконної окупації.
За словами експерта, родичі народжених чи померлих на тих територіях мають дуже великі клопоти, щоби довести факти народження чи смерті за українським законодавством. Адже згідно зі статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» держава не визнає жоден документ, створений окупаційними органами влади.
– Ці громадяни приїжджають з тимчасово окупованих територій на неокуповану територію України з документами, які їм видали там, бо інших вони не мають. Звертаються до РАГСу з заявою про реєстрацію факту народження чи смерті. Оскільки Україна не визнає документи, видані окупаційним режимом, то РАГСи відмовляють у реєстрації. Тож потім громадяни України йдуть до суду, і вже суд – за різноманітними ознаками – визнає факт народження або смерті. Далі з рішенням суду родина знову йшла до РАГСу. І вже отримувала там потрібний документ, – коротко описує поневіряння родини Олег Ільницький. При цьому додає, що кожного разу родині доводилося проходити через блокпости, витрачати час та немалі кошти, аби Україна визнала факт народження або смерті свого громадянина.
Прикметно, що суди також не мають підстав визнавати документи, видані на тимчасово окупованих територіях. Через що громадяни, які опинилися такій ситуації, змушені надавати якісь інші докази, як-от приводити свідків, надавати різноманітні пояснення. У випадку смерт надавали фотографії надмогильних пам’ятників чи, навіть, з похорону.
– Громадяни могли витратити на це все від кількох днів до кількох місяців. Крім того, їм доводилося сплатити 400 гривень судового збору та послуги адвокатів. І не факт, що рішення суду буде позитивним, – каже юрист, координатор освітніх програм для юристів Української Гельсінської спілки з прав людини Дар’я Свиридова і нагадує, що для інших громадян України ця процедура цілковито спрощена.
Активісти вважають, що держава Україна не в повній мірі виконала свої зобов’язання перед громадянами, які не з власної волі опинилися на загарбаних і тимчасово окупованих територіях, змушуючи їх доводити факти народження та смерті через суд,
– На сьогодні ця судова процедура, навіть у спрощеному варіанті, є дискримінацією щодо громадян, які народилися чи померли на непідконтрольній частині України. Тому ми пропонуємо запровадити адміністративну процедуру реєстрації фактів народження та смерті осіб, які народилися або померли в Криму, – говорить Олег Ільницький.
Дар’я Свиридова зауважила, що реєстрація факту народження або смерті – це адміністративна послуга. А зараз держава змушує суди надавати ці адміністративні послуги.
– Суди фактично позбавлені проводити реальні судові дослідження в тих ситуаціях, які є дійсно спірними та потребують детального та серйозного вивчення щодо встановлення факту народження або смерті особи, – вважає Дар’я Свиридова.
Що стосується Львова, то, за словами судді-спікера Господарського апеляційного суду Львівської області Ірини Козак, львівські суди розглянули загалом лише 12 таких справ. Натомість органи юстиції у Львівській області зареєстрували за 2006 та 2007 роки сто фактів народження і смерті осіб на тимчасово окупованих територіях.
Під час круглого столу і прес-конференції активісти зауважили, що Україна не є першою державою, чиї громадяни опинилися в такій ситуації.
– Вже є досвід інших країн. Є приписи та поради міжнародних установ, які можна нам використати, – каже Олег Ільницький.
Тому активісти пропонують:
– закріпити спеціальні правила адміністративної процедури реєстрації актів цивільного стану, що виникли на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим;
– удосконалити правила окремого провадження цивільного судочинства для встановлення фактів, які виникли на тимчасово окупованій території ОРДЛО, з метою зменшення формалізації та полегшення доступності процесу;
– побудувати систему обліку документів, що визначають правовий статус особи, виданих на тимчасово окупованій території, для підвищення рівня контролю за документами, а не особою;
– провести широку просвітницько-роз’яснювальну роботу серед службовців різних рівнів щодо впровадження механізмів усунення дискримінації за ознакою місця походження.
Довідка
Проект «Усунення дискримінації громадян України при реєстрації фактів народження та смерті, що відбулись на тимчасово окупованій та не контрольованих Урядом територіях України» реалізують Центр правових та політичних досліджень "СІМ" у партнерстві з Українською Гельсінською спілкою з прав людини (УГСПЛ) за фінансової підтримки Фонду сприяння демократії Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні.