Російські солдати не вмотивовані, бо це не їхня війна. Їх сюди женуть, як на забій, і платять якісь гроші. Це – тимчасово.
– Я цілком впевнений, що тривалу війну Росія не може замислювати з такою мотивацією, – стверджує він.
Його колега з Харкова полковник у відставці, голова Харківської обласної організації політичних консультантів і ГО «Слобожанський регіональний центр» Валерій
Дудко трохи інакше оцінює ситуацію.
– Ситуація набагато складніша. Ми спостерігаємо за трьома етапами путінської війни в Україні. Перший етап – це підняття населення Донбасу і Луганська, другий – збір добровольців на території Росії, яких скеровують командами. Всіх цих людей стимулює грошова винагорода. Але те, що наші війська зараз дають сильну відсіч, і «груз 200» у великих кількостях повертається в Росію, тут наявний головний дистабілізаційний фактор, про що говорять громадські організації Росії. Я думаю, що був у Путіна фарс, я думаю, що сьогодні він уже задумується над тим, що «Крим уже не наш» і скоро свідомість уряду Росії зміниться, – каже він.
