7 липня у Прес-клубі відбулося засідання на тему «Громадська оцінка практики надання шенгенських віз Генеральним консульством Республіки Польща у Львові громадянам України після вступу в дію Візового кодексу ЄС». Представники громадських організацій, підприємці та юристи наголосили, що з прийняттям нового документу процедура надання віз ще більше ускладнилася: збільшилися черги, посилилося шахрайство. Тому учасники засідання, спираючись на закон і власний досвід, запропонували свої варанти вирішення проблеми.
Візовий Кодекс ЄС, який запрацював в Україні 5 квітня 2010 року, суттєво змінив Угоди про спрощення візового режиму. До позитивів слід зарахувати уніфікацію умов видачі шенгенських віз, можливість зменшення візового збору для окремих країн чи категорій, надання багаторазових візи на термін від шести місяців, особливе сприяння для представників громадських організацій, прирівнення довгострокової національної візи до посвідчення на проживання і її чинність для транзиту чи інших цілей упродовж 90 днів на території інших держав ЄС, запровадження візових центрів, які надаютьь посередницькі послуги, письмове пояснення причин відмови у наданні візи, доступність процедури апеляції.
Найбільшими негативами Візового кодексу ЄС є невичерпний список документів, які можуть вимагати в консульстві від заявників, вимагання конфіденційної інформації, особисте подання документів від прохача.
– У 2009 р. Львівське юридичне товариство проводило моніторинг візової політики Генеральних консульств Чеської Республіки та Республіки Польща у Львові за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у рамках громадської коаліції «Європа без бар`єрів», – наголосив регіональний координатор громадської ініціативи «Європа без бар’єрів» Андрій Лепак. – У Генеральному консульстві Республіки Польща у Львові зафіксовано найнижчий рівень відмов в отримані візи. Однак тут постійно є черги, які створюють незручності для наших громадян і породжують можливості для численних зловживань. І з 30 червня ми почали новий моніторинг візової політики цих консульств у Львові, який оприлюднимо у вересні 2010 року.
Але вже сьогодні є достатньо емпіричної інформації від громадян та підприємців, яка характеризує ситуацію з отриманням віз у Львові. Найгострішою вона є у Генеральному консульстві Республіки Польща у Львові, яке стало рекордсменом із надання шенгенських віз серед країн Євросоюзу. Щодня тут надають до двох тисяч віз.
Складна візова практика перешкоджає розвитку міжнародного бізнес-співробітництва між сусідніми країнами, вважає голова Асоціації працедавців Львівщини, депутат Львівської обласної ради Зеновій Бермес. На тлі розмов про європейську інтеграцію залізна завіса на кордоні між Україною і ЄС опускається все щільніше. Відбувається гра в одні ворота, коли для Європи і, Польщі зокрема, працює безвізовий режим, а українці змушені платити за доступ в Європу. Наприклад, у Генкольсульстві РП У Львові поширена практика, коли підприємці, після систематичних вичікувань у чергах, регулярно отримують лише короткотермінові візи. Це вносить хаос у стосунки між підприємницькими середовищами України та держав Європи і посилює тінізацію процесу отримання віз. Результат – недоотримання Україною коштів у формі митних платежів, податків, інвестицій.
Зеновій Бермес вважає: якщо консульство не готове запровадити багаторазові візи для підприємців, що мають довгострокові угоди з польськими партнерами, то треба відкривати для таких українських бізнесменів, зелені коридори у чергах. Більше того, варто відновити електронну реєстрацію на отримання візи і організувати діяльність офіційних візових центрів, які би надавали прозорі і зрозумілі послуги громадянам України-претендентам на візу. Особливо незрозумілою є ситуація із послугами в отриманні віз, які надають туристичні та інші фірми. В газетних та інтернет-оголошеннях такий сервіс коштує аж від 200 до 700 євро, зазначив заступник голови ради Львівського обласного об’єднання організацій роботодавців Михайло Вельгош. При сплаті 700 євро не потрібно вже жодних документів, крім паспорта. У чию ж кишеню потрапляє шалена різниця між офіційною вартістю візи і «посередницькою»? За офіційними даними консульства, щоденно тут видають близько 2 тисяч віз. Їхня загальна річна вартість становить від 10 до 20 млн євро. Експерти вважають, що реальний тіньовий обіг візових коштів може бути вдвічі більший.
Щоби впорядкувати такий викривлений візовий процес, слід скласти перелік ліцензованих туристичних фірм, які би мали право надавати цівілізовані послуги за прийнятні ціни для отримання туристичних віз у Польщу. Для порівняння, за надання бельгійської чи голандської віз посередницькі структури беруть за свої послуги суми, менші від вартості візи.
– Візовий кодекс урегулював посередництво з отримання віз через надання додаткових платних послуг із прийняття візових заявок, перевірки пакету документів і їхньої доставки до консульських установ на суму, що не повинна перевищувати у кожному випадку 50% від стандартного консульського збору, тобто 30 євро (ст.ст. 17, 43 Візового кодексу) – наголосив координатор ГО «Гармонія і порядок», юрист Дмитро Гудима. – При цьому консульство має гарантувати заявникам можливість доступу до консульства і без посередників. Але як реалізувати таку гарантію за наявності великих черг – не зовсім зрозуміло.
Проблема необґрунтованих відмов у наданні віз – давня і, на жаль, не має однозначного вирішення на користь заявників, підкреслив Дмитро Гудима. Візовий кодекс ЄС встановив обов’язок консульства вказувати причину відмови у видачі візи та забезпечити доступність процедури апеляції (ч. 2, 3 ст. 32). Проте зазначення причини відмови проблеми не вирішує, оскільки той же кодекс закріпив право консульства відмовляти у візі з суб’єктивних мотивів, наприклад, якщо не в повній мірі доведено "намір залишити територію держав-членів ЄС після завершення терміну дії візи" (п. "д" ст. 14 Візового кодексу ЄС). Саме таке пояснення може бути використане консульством у всіх випадках незаконних відмов, оскільки ефективно довести намір залишити територію об’єктивно у більшості випадків не є можливим.
Візовий кодекс ЄС передбачив обов’язок видачі багаторазових віз із терміном дії від 6 місяців до 5 років, якщо заявник доведе потребу або обґрунтує намір частих чи регулярних подорожей, зокрема через власний професійний чи сімейний статус. Тому з метою вирішення питання збільшення строку багаторазової візи, як мінімум, до 6 місяців громадяни можуть апелювати до Візового кодексу ЄС, норми якого є обов’язковими для виконання працівниками Генконсульства РП у Львові.
Факти продажу місць у чергах біля консульства – а вони там коштують 300-500 грн -можуть бути кваліфіковані як шахрайство з боку того, хто пропонує купити місце. Але тільки за однієї умови: якщо той, хто оплатив місце у черзі, не зможе потрапити у консульство, зауважив Дмитро Гудима. Якщо ж прохач після такої купівлі або ж підпільного нічного запису, що також практикується, потрапляє в консульство і одержує візу, то з’являються підозри щодо постійно діючих схем добре організованої злочинності. Здолати їх можна лише обопільними зусиллями-взаємодією української і польської сторін.
