Як у Львові запроваджують електронні табло з розкладом руху громадського транспорту

24-річний Богдан Верхола – один із наймолодших працівників Львівської міської ради. Вже рік працює провідним спеціалістом Департаменту міської мобільності вуличної інфраструктури управління транспорту. Коли говорять про «соціальні ліфти» і про можливість бути корисним для громади і держави в цілому, це якраз та позитивна історія, яка доводить, що громадська активність, прагнення покращити життя своєї громади відкриває будь-які двері.

Богдану вдалося не лише «відкрити двері» владних кабінетів, але й переконати чиновників і посадовців у певних реформах, які сьогодні відбуваються у сфері міського транспорту міста.  Розміщення щитів із хвилинними розкладами на трьох маршрутах, поява Львова у мережі rozklad.in.ua, налагодження діалогу між водіями маршрутів, власниками та пасажирами.

Якість життя містян напряму залежить від якості надання транспортних послуг. Сьогодні у рейтингу українських обласних центрів Львів посідає не провідне місце, залишаючи перспективу реформи на кращі часи. Але перші кроки вже зроблені.

Наразі це відчули пасажири маршрутів 8А, 22, 29, 61 на зупинках яких встановлено близько 30 щитів із розкладами руху, а впродовж найближчих місяців з’явиться ще 16. Саме тут львів’яни та мешканці передмістя знають, що автобус приходить за розкладом і запізнюватися не можна.

Маршрут №52 – «Рудне – Варшавська»

Саме цей маршрут у 2022 році став для активіста Богдана Верхоли стартовим для втілення ідеї реформування руху громадського транспорту.

«Мені були знайомі проблеми перевезень, адже батько свого часу займався ними. У ті часи транспорт функціонував як бізнес і хаотично: є люди – їздимо, немає – не їздимо. У вечірні часи можна взагалі ігнорувати вихід на маршрути.  Окрім цього існувала проблема із приватними перевізниками, які фактично були монополістами. Така ситуація напряму впливала і на відношення водіїв до пасажирів: конфлікти, недотримання графіків роботи. Багато маршрутів дублювалися. Мені було цікаво і я вивчав досвід різних європейських і українських міст», – розповідає Богдан.

Але історія змін почалася вже під час повномасштабної війни. Як пригадує активіст, колишній директор АТП-1 (комунальний перевізник) вирішив змінити кінцеву зупинку маршрути №52 «Рудне-Варшавська», аргументуючи  це нерентабельністю для перевізника:  «Мене, як звичайного мешканця цього району, таке рішення зачепило. Як повідомили в управлінні транспорту, схему маршруту з Варшавської на Галицьке перехрестя змінено через нерентабельність маршруту. Взамін на вулицю Варшавську продовжили автобус 5А, який їхав з Винник до площі Різні. Там їздило 5-6 Атаманів, які через свій технічний стан часто ламалися та з’їжджали з маршруту.

На зустрічах із керівництвом департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури, директор АТП-1 наводив необґрунтовані цифри рентабельності та пасажиропотоку, які вдалося спростувати провівши належний замір пасажиропотоку у робочий день після тестового повернення маршруту № 52 на вулицю Варшавську в 2022 року. Після остаточного прийнято рішення щодо маршрути № 52. Я вирішив спробувати реалізувати давню ідею із розкладом руху на зупинці. Вивчаючи досвід інших міст, де вже були встановлені футляри з хвилинним розкладом руху, згадав, що в 2015 році ЛКП Львівелектротранс намагалося розміщувати розклади руху на зупинках і в них залишилися стенди: помучені, пописані. Поїхав до них, аби взяти три футляри, привів їх до нормального стану та розмістив на Варшавській. Та отримав перший відгук від водія останнього рейсу, що таке не буде працювати. І водії цього ніколи не підтримають».

Але спрацювало. Вдалося знайти підтримку від бригадира маршруту. Спочатку їздили у тестовому режимі, підлаштовували графіки під автобуси (оскільки в той час ще електронного квитка не було, а план водії мали здавати), дізнавалися думку самих пасажирів. 2022–2023 роки стали стартовими для активіста-волонтера. А згодом йому запропонували роботу у департаменті, де Богдан продовжує працювати над оптимізацією та реформуванням міського транспорту.

Реформувати не можна зупинити

У 2024 році вже є чим звітувати. Наразі 4 маршрути мають похвилинні розклади руху у селищах ОТГ – це 8-А, 22, 29, 61. Також розміщено розклади на початкових зупинках у Львові на маршрутах ОТГ. Зараз ведеться робота над розміщенням розкладів у містах Дубляни та Винники. У Підбірцях, Лисиничах та Брюховичах вже є футляри із розкладами руху, які виконуються. Тут і відбуваються постійний моніторинги зворотної реакції пасажирів. Наприклад, на маршруті 8А з березня 2024 працюють 5 автобусів комунального перевізника АТП-1 з інтервалом 18 хвилин у будні та 22 у вихідні. Впровдовж двох місяців ми не отримували скарг за невиконання розкладу руху.

«8А – гарна можливість довести, що автобуси можуть рухатися по графіку, – розповідає Богдан. –  Це виклик як і для перевізників, так і для пасажирів. Люди вже чітко розумію, якщо вони запізнюються на кілька хвилин, то не встигнуть на рейс. Це і дисциплінує, і виробляє взаємоповагу і відповідальність пасажирів та водіїв.

Існує інша проблема із зупинками громадського транспорту на території ОТГ деякі вулиці досі перебувають на балансі області. Наприклад, у Дублянах. Для того, аби нам розмістити графіки, потрібно, згідно правил дорожнього руху, встановити знаки зупинок. Проте, районна адміністрація посилаючись на те що ділянка вулиці на балансі області, не може цього зробити, оскільки це витрата коштів не за призначенням і одночасно з цим ми отримали скарги від жителів Дублян, які кажуть, що у Брюховичах, розклади є. А у них – немає». Потрохи проблема вирішується.

Електронні табло VS Металеві футляри. Що ефективніше?

Впровадження електронного квитка майже вирішило питання багатофункціональності водіїв, яким вже не потрібно брати готівку, давати решту та спілкуватися із пасажирами. Їхня найголовніша функція – безпечно і вчасно перевезти пасажирів. Словом – надавати якісну послугу.

А от питання інформування пасажирів залишилося відкритим. Богдан Верхола розповідає, що на сайті міської ради під час вторгнення приховали розклади руху з метою безпеки. Потім відновили. До стаціонарних розкладів – щитів з паперовими носіями – влада ставилася дещо скептично:

«Я вивчав, як у різних містах вирішується питання розкладів. Це була і Вінниця, і Івано-Франківськ, де діє розклад ROZKLAD.IN.UA. Також показував представникам влади. Пояснював, що існують такі розклади, коштують копійки на відміну від електронних табло.  Для порівняння,  зараз розглядаю тендерну документацію і розумію, що вартість одного табло дозволила б мені закупити з десяток щитів і розмістити їх на зупинках. Гірше від того не стане.

Продовжуючи проштовхувати цю тему. Влітку 2023 року все ж відбулася зустріч із представниками ROZKLAD.IN.UA. Після чого отримали погодження від керівництва департаменту, від начальника управління транспорту. Крига скресла. Наразі у нас це функціонує таким чином, футляри розміщуються за кошти спонсорів та оновлюються департаментом міської мобільності та вуличної інфраструктури. Зараз розробляються зміни у рішення виконавчого комітету щодо типового вигляду зупинки громадського транспорту, яким хочемо передбачити розміщення розкладів руху на зупинках для якісного інформування мешканців. Також рішення полегшить питання закупівлі та розміщення футлярів».

Богдан Верхола каже, що короткостроковим стратегічним планом для нього у розвитку громадського транспорту у Львові є встановлення на кінцевих зупинках щитів із розкладом транспорту, а в селищах та містах ОТГ розміщення похвилинних розкладів руху на усіх зупинках. Довгострокову перспективу вбачає у тому, аби  міський транспорт був схожий до Праги та Берліну. За взірець електротранспорту – Прага, в якій трамвай має пріоритет в усьому і в тому числі над пішоходами і не зобов’язаний пропускати пішоходів, які гуляють по виділеній колії. Щодо колісного транспорту – взірець Берлін, де майстерно облаштовані як стаціонарні так і тимчасові зупинки з  платформами для пасажирів і людині не доводиться виходити в дерево чи кущ. А розклади руху доступні для кожного мешканця громади на зупинці.

 

Архіви