ЛОГО «Львівський прес-клуб» у рамках проекту «У-Медіа» міжнародної громадської організації «Інтерньюз Нетворк» з 22 до 28 вересня 2014 року моніторила чотири друковані видання у Львівській області – «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Ратуша» і чотири інформаційні агенції – «ZIK», «Zaxid.net», «Вголос» і «Гал-інфо».
Для моніторингу була використана методологія «Інтерньюз Нетворк», яка розроблена разом з ІМІ і «Телекритикою».
У вересні експерти оцінили 65 матеріали у чотирьох друкованих ЗМІ і 84 – у чотирьох інформаційних агенціях (електронні ЗМІ). Експерти брали для аналізу тільки суспільно важливі матеріали і відкидали такі, що марковані як «реклама» і «на правах реклами», інтерв’ю, короткі інформаційні повідомлення, замальовки, світські новини, фотофакти, спортивні матеріали, прогнози, передбачення.
У передвиборчому вересні всі друковані і електронні ЗМІ – хто більше, хто менше – розміщували матеріали з ознаками замовності. Тобто повторився березневий тренд, коли в країні наближалися президентські вибори. Цього разу найбільший відсоток «джинси» з-поміж чотирьох друкованих видань експерти зафіксували у «Високому замку» і «Ратуші» – відповідно 37,50% і 23,53%. Третій показник в «Експресу» – 6,67% і найменший – у «Львівської пошти» – 5,88%. У підсумку середній відсоток публікацій з ознаками замовності у друкованих львівських ЗМІ у вересні становив 18,46%.
В он-лайн ЗМІ, порівняно з друкованими, відсоток «джинси» вдвічі вищий – 38,10%. Лідирує агенція ZIK (57,14%), на другій позиції – Zaxid.net (38,10%), на третій, з однаковими показниками, – «Вголос» і «Гал-інфо» (по 28,57%).
Переважаюче розміщення матеріалів з ознаками замовності в он-лайн медіа, порівняно з друкованими, має кілька причин: можливість оперативного подання інформації в електронних медіа; динамічне збільшення аудиторії інтернету; часто, нижчі ціни, порівняно з друкованими виданнями; повна відсутність рубрик «реклама» або «політична реклама».
І в друкованих, і в електронних ЗМІ впевнено переважає політична «джинса». У перших співвідношення становить 92% до 8%, у других відповідно 94% до 6%.
Неналежно марковані матеріали в друкованих ЗМІ у вересні становили 3,08%. Це – втричі менше, ніж у квітні (9,52%), напередодні президентських виборів, зате – втричі більше, ніж в попередньому моніторинговому місяці – липні (1,02%).
Натомість неналежно маркованих матеріалів немає у всіх (чотирьох) електронних ЗМІ і в двох друкованих виданнях. Лише «Ратуша» і «Львівська пошта» становлять виняток. Тут зауважено по 5,88% неналежно маркованих матеріали від усіх відібраних для моніторингу.
Середній показник дотримання журналістських стандартів у друкованих ЗМІ від березня 2014 року не сягнув навіть 4 балів з 6 можливих. У березні він становив 3,70, у квітні – 3,24, у липні – 3,42, у вересні – 3,30 бала.
Найвищий середній бал у вересні здобула «Львівська пошта» (3,76), другий результат в «Експресу» – 3,27, третій у «Високого замку» – 3,13, четвертий в «Ратуші» – 3, 06.
Нагадаємо, що моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувається за шістьмома критеріями – баланс думок/точок зору, оперативність, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність, повнота поданих фактів.
У дотриманні шести журналістських стандартів спостерігається майже незворушна стабільність. Більше року найвищий середній бал львівські друковані ЗМІ систематично отримують за «достовірність або посилання на джерела інформації». У вересні цей показник склав 0,92 бала з 1 можливого.
Другим в рейтингу є стандарт «точність», – 0,75 бала. На третій позиції – «відокремлення фактів від коментарів» – 0,59 бала. Стандарти «повнота поданих фактів» дотримано на 0,49 бала, «оперативність» – на 0,32 і «баланс думок» – на 0,23 бала.
Найпроблематичніший для виконання стандарт «баланс думок» з листопада 2013 року і дотепер балансує між показниками 0,31-0,23 бала. Невеличкий стрибок – до 0,37 бала був лише у квітні.
Дотримання журналістських стандартів в електронних ЗМІ Львівщини упродовж останнього року було ліпшим, ніж у друкованих: від 4,57 бала із 6 можливих у листопаді 2013 року до 3,60 у липні 2014.року. І лише у вересні стандарти в он-лайн ЗМІ Львівщини впали до 3,08 бала. Таку критичну цифру не можна пояснити появою двох агенцій-новачків, які включені в моніторинг. Тому що показники дотримання стандартів у всіх чотирьох електронних ЗМІ є близькими: «ZIK» – 3,19 бала, «Zaxid.net», – 2,95 бала, «Вголос» – 3,05 бала і «Гал-інфо» – 3,14 бала.
Стандарт «достовірність або посилання на джерела інформації» в електронних ЗМІ майже збігається з показником у друкованих виданнях. Його виконано на 0,96 з 1 можливого. На другому місці – «точність» (0,61). Третім у рейтингу є стандарт – «відокремлення фактів від коментарів» (0,54). На четвертому місці – «оперативність» – 0,54.. П’ята позиція – у «повноти поданих фактів» – 0,35 бала. «Баланс думок/точок зору» набрав лише 0,10 бала. Це своєрідний антирекорд серед усіх стандартів за увесь час моніторингу. Для порівняння у попередньому моніторинговому місяці дві агенції дали результат – 0,12 бала.
«У вересні львівські інернет-видання поставили цьогорічний антирекорд із кількості матеріалів, що мають ознаки політичної замовності. Від 25 до 50% відібраних для моніторингу суспільно значимих публікацій електронних мас–медіа Львова були політично заангажованими і безальтернативно просували інтереси однієї сторони, нехтуючи думками і фактами про діяльність інших учасників політичного процесу, – зауважив експерт з моніторингу, керівник медіа-проектів Львівсього прес-клубу Роман Шостак.– Виборчі кампанії окремі редакції сприймають як нібито узаконений період відпусток від дотримання журналістських стандартів. Особливо для тих ЗМІ, що словесно вболівають за своїх колег-кандидатів у народні депутати. Результатом цієї вересневої передвиборчої лихоманки стало те, що інтернет-видання одержали нижчий середній бал дотримання стандартів журналістики, аніж друковані, що порушило попередню тенденцію».
У вересні львівські експерти вперше моніторили також ЗМІ Дніпропетровської області. Усього було оцінено 76 публікацій у чотирьох друкованих виданнях – «Зоря», «Наше місто», «Днепр вечерний», «Лица» – і 91 інформаційний матеріал у чотирьох електронних ЗМІ – «Мост Днепр», «056», «Комментарии:Днепропетровск», «Інформагентство «Наш район».
«Журналістські матеріали в чотирьох газетах та чотирьох інтернет-ЗМІ Дніпропетровська, опубліковані у вересні 2014 року, засвідчили, що передвиборча кампанія в Україні перебуває у найбільш активній фазі. Засилля політичної джинси від кандидатів у народні депутати і місцевих чиновників на шпальтах видань та онлайн-сторінках певною мірою ставить під сумнів професіоналізм редакційних колективів видань у етичній площині, а також вказує на залежність ЗМІ від зовнішніх чинників у плані фінансовому. Менша кількість – публікації з комерційною замовністю та неналежно маркована реклама (безперечний лідер серед поширення останньої – газета «Зоря»).
Що стосується дотримання професійних стандартів журналістами оцінюваних видань, то в матеріалах, які не містили відверто політичного контексту, тобто стосувалися проблем міста та його жителів (найчастіше згадувані теми – стихія у Дніпропетровську і збитки після неї; «газове» питання у зимовий період; волонтерська праця з потерпілими в АТО, проблеми із житлом для переселенців з Донбасу та її вирішення тощо), витримано стандарти достовірності та повноти інформації, її точності, оперативності у подачі. Одначе нерідко бракувало іншої точки зору в тій чи іншій проблемі (інформація висвітлювались в односторонньому порядку), що завуальовувалось власними судженнями журналістів».
Так прокоментував результати вересневого моніторингу Дніпроперовських ЗМІ медіа експерт,завідувач кафедри нових медій ЛНУ ім.І.Франка професор Борис Потятиник.
Просимо взяти до уваги!
Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.
Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може бути трактована як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення.