Європейський банк розвитку і реконструкції і Львівська міська рада пролобіювали спорудження заводу механіко-біологічної переробки відходів, 85 відсотків яких доведеться і надалі по-старому захоронювати.
Територія на вул. Пластовій, 13 у Львові є непридатною для такого об’єкту, як завод з механіко-біологічної переробки твердих побутових відходів, через малі площу і плаваючі грунти. Крім того, завод у густонаселеному районі міста неминуче нестиме екологічну небезпеку. Він буде застарілим за технологіями і – у підсумку – збитковим для львів’ян.
Про це повідомила Лідія Бойчишин, заступниця голови громадської ради при Львівській обласній державній адміністрації, членкиня Народного Руху України, під час засідання у Львівському пресклубі на тему: “Наскільки вирішує проблему сміття у Львові завод з переробки ТПВ, який будує міська влада?”
– По-перше, за санітарними нормами територія такого заводу має бути у 5 разів більшою. По-друге, його не можна споруджувати на плаваючих грунтах. По-третє, такий завод не повинен функціонувати в густонаселеному районі міста. А те, що відходи транспортувалися через каналізаційну систему до очисних споруд, просто біда. Мерія запевняє, що все буде безпечно. Не буде!- наголосила Лідія Бойчишин.- У районі вже заразсмердить! Виділяються меркаптани, фурани, оксиди азоту, сірки. А після того, як завод запрацює, його робота відобразиться ще й на екології Винників, Мурованого, Лисиничів.
Університетська доцентка, кандидатка хімічних наук Лідія Бойчишин назвала проєкт міськради «мильною бульбашкою», яка аж ніяк не вирішить проблему сміття у місті. Адже, за її словами, левову частку відходів все одно доведеться банально, як і раніше, закопувати!
– Близько 85% відходів треба буде захоронювати… Щось піде в баки, щось у компости. Але ніхто у Ратуші не говорить про полігон для ТПВ – під нього немає чітко визначених територій. Яка може бути довіра до керівицтва міста, якщо вони самі не знають, що будують і не мають чіткої стратегії з вирішенням сміттєвої проблеми у Львові? – риторично запитала Лідія Бойчишин.
Найбільше експертку турбує той факт, що такі заводи механіко-біологічної переробки ТПВ, який міська влада планує спорудити у Львові, у цивілізованому світі вже давно ніхто не будує.
– Є стокові магазини одягу, куди нам привозять дешеві немодні речі, які в Європі вже ніхто не носить, а є так звані «стокові технології», які в Європі ніхто е використовує, – пояснила Лідія Бойчишин. – Так ось, ми збираємося будувати «сучасний» завод, від яких світ вже давно відмовився. Ті технології, які будуть використовувати у Львові, ще збереглися на старих заводах Австрії чи Франції, але США, Японія будують заводи, які працюють за методом високотемпературного піролізу, знищуючи сміття при температурі 1 200 градусів. Це дороге задоволення для нашого міста, проте ми могли би використовувати хоча би середні температури, як це робить більшість країн. Не перезахоронення відходів – а повна переробка, ось що потрібно насправді. Витрачати величезні кошти і приводити до Львова технології позавчорашнього дня, як це робить міська влада, – безвідповідально.
Лідія Бойчишин також висловила подивування, чому з огляду на всі ці факти Європейський банк розвитку і реконструкції (ЄБРР) все ж надав керівникам міста 25-мільйонний кредит для будівництва сміттєзаводу.
– Я не розумію логіки, якою керувався ЄБРР, і у мене виникає запитання, чи не є заангажованою ця поважна установа, – зазначила Лідія Бойчишин.
Довідка
За інформацією пресслужби ЛМР від 27 серпня, ЄБРР погодив учасників, які візьмуть участь у наступному етапі тендеру з будівництва сміттєпереробного комплексу. «У Європейському банку реконструкції та розвитку розглянули звіт та інші додаткові документи щодо оцінки технічного етапу тендеру щодо об’єкту будівництва механіко-біологічного комплексу переробки відходів у Львові. Відтак, банк надіслав офіційний лист, яким затвердив учасників наступного етапу тендеру, – йдеться у повідомленні із посиланням на ЛКП «Зелене місто». – Найближчим часом ми надішлемо інформацію учасникам, які будуть запрошені до подання фінансових пропозицій». Нагадаємо, свої технічні пропозиції подали чотири учасники — компанія Eggersmann Anlagenbau GMBH (Німеччина), Компанія Control Process S.A. (Польща), консорціум із двох фірм — WTT (Нідерланди) та Axis (Литва), консорціум із двох фірм — MUT (Австрія) та Dogusan (Туреччина). Всі вони мають досвід спорудження таких об’єктів — це було однією із основних вимог.
Засідання 27 серпня 2020 року
Відео: Львівський пресклуб