Громадські активісти у Львові задокументували 28 випадків дворазового і більше перевищення цін на різні види медичних виробів.
Під час пресконференції у Львівському пресклубі Юрій Антоняк, заступник голови ГО “Громадська варта”, розповів про корупційні схеми під час придбання медичного обладнання. Dailylviv.com подає цю розповідь у скороченому викладі. Повний варіант – у відео.
Зловживання при закупівлях медичного обладнання лікувальними та профілактичними установами України зумовлені тим, що під час воєнного стану закупівлі відбуваються без використання електронної системи згідно з урядовою постановою №169.
Загалом при постачанні будь-якого медичного виробу працює така схема: закупівля за ціною виробника робиться на компанію-посередника за кордоном, в основному в офшор або європейську компанію, яка своєю чергою додає на товар націнку 250-300% і відправляє виріб в Україну на місцеву компанію, яка додає ще 10-15% націнки та продає товар кінцевому споживачеві – державному замовнику. Потім кінцевий замовник отримує “відкат” на рівні 15-30% від загальної суми. Таким чином, замість логічної націнки на медичне обладнання 30-50%, ми отримуємо націнку у 250-300% (!), з якої третина йде на інвестиції в…корупційний розвиток України.
Це сотні мільйонів доларів втрат на рік, тому що в схема стосується всіх видів медичних виробів: від інструментів до високоінтелектуальних і технологічних МРТ і томографів. Кінцевим бенефіціаром найчастіше є громадяни та структури Російської Федерації або особи, наближені до так званої ОРДЛО.
Провести соціальний моніторинг-контроль націнки є неможливо, оскільки митна база містить уже завищені ціни, адже товар йде через фірми-прокладки. Відстежити товар і його реальну вартість також неможливо: лікарні не викладають плани тендерних закупівель, але вже готові контракти з позначкою – українська визвольна війна. Заперечити ці контракти, показати, що є товар кращий і дешевший, уже неможливо. Тільки подання скарги до Антимонопольного комітету може щось вирішити.
У зв’язку з усім цим необхідно – законодавчо – змусити публікувати плани прямих закупівель. Розрив між публікацією плану та фактичного контракту має бути не менше двох днів, а не так, як зараз: план – і відразу контракт. Треба надати можливість оскарження прямого контракту упродовж трьох днів після його публікації, для фіксації можливих правопорушень лікарнями та медичними закладами.
І, нарешті, медзаклади повинні мати право купувати будь-яке медичне обладнання, яке в’їхало в Україну, лише від виробника, а не від його представника. При цьому слід надавати вантажно-митну декларацію. Сьогодні у 95% випадків товар завозять представники виробника.
Активісти та спостерігачі зможуть контролювати рівень націнки, щоб він не перевищував розумних величин, а правоохоронні органи зможуть оперативно проводити аналіз та відкривати кримінальні провадження у випадку розтрати бюджетних коштів. Загальна націнка на ринку знизиться до прийнятного та середньоєвропейського рівня 40-50% від виробника, а невеликого обладнання – до 20%
Наша організація задокументувала 28 випадків – з посиланнями на джерела – дворазового і більше перевищення цін на конкретні види медичного обладнання. Цей список ми надсилаємо на Банкову у Київ.
До війни при закупівлі медичного обладнання відповідальні за розміщення тендерної документації подавали параметри, притаманні лише одному, заздалегідь вибраному, медичному продукту або бренду. При цьому через незначне збільшення чи зменшення цих параметрів ціна виробу могла збільшуватися у 2-3 рази. Таким чином, на ринку медичних виробів утворилася монополія, яка призвела до катастрофічного збільшення цін на все без винятку медичне обладнання. При цьому вимоги до якості цих виробів зменшилися до мінімально допустимих.
Нижче – скріни закупівель, до яких маю претензії громадські активісти.
