Про методологію громадського контролю влади, якою послуговуються різні організації, зокрема, у період виборчого процесу, йшлося під час круглого столу «Нові форми та можливості громадського контролю влади», що відбувся 17 грудня у Львові.
Учасники дискусії презентували різні методи контролю за владою: вимірювання та стан політичних обіцянок, перевірка роботи політиків за критеріями доброчесності, моніторинг виборчих кампаній, моделі впливу громадян на діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні та ін.
«Рух ЧЕСНО намагався моніторити критерії доброчесності кандидатів у депутати, а зараз зайнявся депутатами уже діючої ВР. Методологія такого моніторингу має бути релевантною, тобто, відповідати цілям, які ставить перед собою організація і враховувати наявний суспільний контекст. Наскільки наш проект вплинув на вибір громадян? Попри і критику, і дещо інші очікування, ми все ж можемо стверджувати, що результати ЧЕСНОМЕТРУ суттєво збурили журналістів та експертів», – вважає Оксана Дащаківська, координатор львівської платформи Громадянського Руху ЧЕСНО.
«Головним наслідком діяльності громадських кампаній з моніторингу парламентських виборів стало забезпечення більшої відкритості та публічності цьогорічного виборчого процесу. Важливість цього факту значною мірою недооцінюється суспільством через недостатнє розуміння природи громадського контролю та спостереження і надмірну віру в те, що лише громадські дії, які ведуть до швидких та докорінних змін, мають сенс у даній ситуації», – переконаний Олександр Неберикут, член координаційної ради Громадянської мережі «Опора».
«Під час виборів ми сконцентрували свої ресурси на тому, щоб побачити, що відбувається у системі адміністрування виборів. Наша особливість – використання не методу спостереження, яким послуговувалася преважна більшість моніторингових організацій, а – методу збору кількісних даних. На сьогодні очевидною є необхідність привернути увагу громадськості до проблем із адмініструванням виборів. Адже подальша політизація суто технічних процесів призведе до ще більшого викривлення результатів волевиявлення громадян», – заявив Назар Бойко, керівник моніторингово-аналітичної групи "Цифра".
«Проект Campus 3.0 – це об’єднання університетської спільноти, що прагне "розбудити" країну і яка створює можливості для діалогу із політиками, аби донести їм вимоги молодої генерації. Перший реалізований проект – "Онлайн-дебати: університети vs політики", на які ми запрошували на відверту розмову відомих політиків. Після виборів ми працюємо над розбудовою регіональних платформ, створюємо те середовище, яке могло б аналізувати політичні події, розуміти, що відбувається у країні. У Львові ми створили "львівський формат" спільноти – Дискусійний клуб, який функціонує на базі Національного університету ім.І.Франка», – поділилася Олеся Яремчук, регіональний координатор проекту «Campus 3.0».
«Владометр – це інструмент, який допомагає вирішити проблему «короткої пам’яті» як політиків стосовно виконання передвиборних обіцянок, так і виборців. Це – полісезонний проект, адже наша діяльність не дуже стосується безпосередньо виборів. За два роки існування цієї ініціативи ми зібрали понад 3 тис. обіцянок від політиків, і, напевно, це – найбільша база політичних обіцянок в Україні. Наша мета – нагадати виборцям, що політики мають виконувати обіцяне. Наше завдання – лише інформувати громадянське суспільство, яке далі повинно само реагувати згідно з розумінням ситуації у країні», – розповів Тарас Фролов, керуючий редактор проекту «Владометр».
У цілому, експерти переконані, що на сьогодні у суспільстві запит на інформацію про моніторинги досить низький, адже така інформація важка і потребує від аудиторії певних знань. Посилює таку ситуацію і медіа зацікавленість, яка, на жаль, спалахує лише у період виборчої кампанії, а у міжсезонний час переважно гасне.
Ініціатори заходу – проект Владометр спільно з Львівським прес-клубом.