Жінки, які вимушено покинули свої домівки, можуть отримати адвокаційну підтримку від фахівців ГО «Центр Жіночі Перспективи». Програма діє у чотирьох областях: Львівській, Тернопільській, Рівненській, Хмельницькій.
Відео: Львівський пресклуб
Про це стало відомо під час пресконференції у Львівському пресклубі, повідомляє Dailylviv.com.
“Нашу програму підтримує Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), – повідомила Любов Максимович, голова ГО “Центр “Жіночі перспективи”. – Від першого дня війни ми приймали у Львові жінок, які утікали від обстрілів та окупації. Забезпечували їх найнеобхіднішим: дахом над головою, їжею, створювали елементарні умови, щоб вони змогли помитися. Також працювали психологи, щоб люди бодай трохи змогли відійти від стресу.
Хтось виїхав у Європу, але значна кількість жінок залишилась у західних областях України. Зараз, через 10 місяців від початку масштабної війни, перед нами стоять інші виклики. Ми з’ясували, що 26% вимушено переміщених жінок планують ще доволі тривалий час залишатись у наших громадах. Ще 25% кажуть, що хотіли б повернутись до свого дому, але не мають такої можливості. І лише 15% кажуть, що планують виїхати найближчим часом.
Це означає, що жінки повинні мати тут, на заході України, нормальні умови для життя. Не лише тимчасовий дах над головою, а й можливість або працювати за фахом, або за бажанням змінити його. Можливість вчитися, брати активну участь в житті місцевої громади, розвиватися. З цією метою проєкт підтримуватиме низку заходів з адвокації та розвитку потенціалу за участю внутрішньо переміщених жінок, громад, що приймають, місцевої влади та громадських організацій, ЗМІ та волонтерів у 16 територіальних громадах Львівської, Тернопільської, Рівненської та Хмельницької областей, а також в обласних центрах”.
Для визначення потреб внутрішньо переміщених та місцевих жінок соціологи зробили дослідження за допомогою анкетування. Опитавши майже 7 тисяч людей, вони з’ясували їхні потреби, плани на майбутнє.
“Такий аналіз першочергових потреб є вкрай важливим, адже дозволяє виокремити певні проблеми, які є характерними для різних громад в межах кожної області, – пояснює Любов Максимович. – Він дає можливість виявити типові проблеми, з якими зустрічаються як внутрішньо переміщені особи, так і мешканки громади. Донорські організації готові надати кошти на потреби жінок, але вони хочуть чітко розуміти, як ці кошти працюватимуть. А для нас важливо використати їх найефективніше, зробити так, щоб кожна жінка отримала максимальну допомогу для себе. Детально проаналізувавши анкети, ми змогли виокремити можливості для розвитку кожної окремої громади, побачити проблемні моменти і прихований потенціал”.
Соціологи попросили як внутрішньо переміщених жінок, так і місцевих мешканок громади виокремити за важливістю для них різного роду потреби. Не стало дивиною, що найбільш важливою потребою для ВПО є індивідуальне постійне або тимчасове житло – про це заявили близько 50% жінок. Також для обох категорій опитаних жінок є важливими релігійні потреби: 54% жінок ВПО зазначили, що для них важливо мати доступ до церкви власного віросповідання. Серед місцевих мешканок цей показник вищий на 10%. Крім того, 64% жінок ВПО та 54% місцевих жінок зазначили, що потребують у дні війни психологічної підтримки.
“Ми також побачили, що у багатьох громадах жінки хочуть почуватися потрібними, вони мають активну життєву позицію, – зазначила Катерина Процак, дослідниця, доцентка кафедри менеджменту організацій, НУ “Львівська політехніка”. – Допомога армії, участь в інших волонтерських чи інших громадських ініціативах є актуальною для більшості опитаних. Загалом 60% представниць і ВПО і місцевих жінок зазначили, що для них це є важливо. А збиратись та обговорювати свої потреби, плани, проблеми, досвід з іншими переселенцями потребують 64% опитаних представниць ВПО. Це добре, що люди гуртуються, знаходять спільну мову в такий непростий час. Це додає сили і наближує нашу перемогу у війні з ворогом”.
У ГО «Жіночі перспективи» зазначають, що адвокаційну підтримку може отримати кожна жінка: як вимушено переселена, так і місцева жителька.