Команда екологів та експертів в рамках інформаційного туру «За безпечну енергетику!» розповіла мешканцям Івано-Франківської та Львівської областей, як відмовитися від російського газу.
В Україні зросли і зростають енергетичні тарифи. Громадяни та підприємства не можуть дозволити собі споживати стільки газу і електроенергії, скільки споживали раніше. Через військовий конфлікт на Сході країни та неадекватні умови Кремля щодо поставок російського газу, українцям доведеться
самотужки відствоювати свою енергетичну незалежність— шукати надійні альтернативні джерела енергії, але головне — навчитися її заощаджувати, наголосили учасники інформаційного туру під час прес-конференції у Львівському прес-клубі.
У 2013 році 56% спожитого газу Україна імпортувала з Росії, звідти ж— 93% поставок ядерного палива. Це 150 млрд грн— колосальні кошти на підтримку економіки країни, яка ігноруючи міжнародне право, анексувала частину української території й продовжує свою військову
експансію, повідомили учасники інформаційного туру.
«Але значно дорожче коштує українцям неефективне використання енергії, через яке в повітря йдуть 185 млрд грн. З них понад третина— втрати населення, які можна скоротити майже вдвічі, якщо утеплити приміщення, запровадити систему обліку та
дотримуватись елементарних правил економії, не жертвуючи при цьому власним комфортом. Для цього держава мусить створити стимули для громадян і бізнесу— як законодавчі, так і економічні— економити і зменшувати споживання енергії та самостійно переходити на відновлювані джерела енергії. Не варто фокусуватися на технологіях, які створюють додаткові ризики для населення – продовжувати роботу прострочених енергоблоків АЕС, забуваючи про досвід Чорнобиля та Фукусіми, та ТЕС, ігноруючи скарги мешканців прилеглих територій на смог та сірий сніг узимку»-, наголосили екологи та екперти.
«Сланцевий газ, зокрема, не буде дешевим енергоресурсом, тому що технологія його видобування дуже затратна. Крім того, на запровадження цього джерела енергії йде багато часу. Лише на геологічну розвідку потрібно близько п’яти років, а одна свердловина служить лише півроку, після
чого виснажується і працює на дуже малу потужність”, — зазначає Олена Міскун, координатор інформаційного туру «За безпечну енергетику!».
Найнадійніший вибір — на користь енергоефективності. “Енергозбереження дозволить не лише знизити витрати домогосподарств на комунальні послуги, а й сприятиме зміцненню енергетичної безпеки України, — вважає Артур Денисенко, координатор енергетичної
програми НЕЦУ. – Розуміючи, як заощадити воду, тепло та електроенергію, і застосовуючи ці принципи у побуті, кожен українець та українка не просто стають на крок ближчим до Європи. Вони закладають фундамент для добробуту наступних поколінь».