Експертна група Львівського прес-клубу у серпні 2019 року проаналізувала матеріали дев’ятьох медіа регіону: 4 друкованих і 5 електронних видань (газети «Експрес», «Високий Замок», «Ратуша» та «Львівська пошта», окрім «Миколаївських вістей» (м. Миколаїв), редакційний колектив якої на період проведення гендерного моніторингу перебував у творчій відпустці), та сайти інформаційних агенцій «Zaxid.net», «ZIK», «Львівський портал», «Вголос» і «Гал-інфо»). Загальна кількість проаналізованих матеріалів – 1377 (145 – у друкованих ЗМІ, та 1232 – в онлайн-виданнях).
Відтак, у серпні в журналістських публікаціях друкованих ЗМІ жінки як експертки з’являлись у 42% випадків, в чому бачимо утримання журналістами львівських газет позитивної тенденції до більш частого використання коментарів жінок у своїх публікаціях (у червні цей показник становив 41%). Одначе, щодо жінок-героїнь, то відсоток їхньої присутності у матеріалах, порівняно із червнем 2019 р., знизився на 5 одиниць і становить 24%.
Зважаючи на доволі малу кількість публікацій на тему волонтерства загалом, все ж жінки як експертки мають перевагу саме у цій рубриці (100%). Високим показник залучення жінок до коментування подій є також у темах освіти (86%) та медицини (73%). Рівними є відсотки у наданні експертних оцінок жінками на теми культури та війни (відповідно, по 50% кожна). На дещо нижчих позиціях закріпились теми політики (35%), спорту (33%), інші теми (29%) та економіка (14%). Не відзначились жінки у ролі експерток у рубриці «розваги» (0%).
Як героїні жінки найчастіше представлені у темах війни та розваг (по 67% відповідно). Також доволі часто про жінок писали на теми медицини (50%), інші теми (38%), спорту (31%), економіки та бізнесу (33%). Невисокі показники присутності жінок-героїнь у рубриках культури (6%) і політики (3%), й зовсім відсутні у темах освіти/науки та волонтерства (0% кожна).
У співвідношенні жінки-чоловіки у ролі експерток/експертів та героїнь/героїв у друкованих ЗМІ першість займають чоловіки. Загальний показник на користь останніх як експертів перевищує результати жінок-експерток в 1,3 раза (найбільш значний дисбаланс зафіксовано у газеті «Львівська пошта» – у 2,8 раза. В інших друкованих ЗМІ маємо співвідношення 1,07:1, а саме: в «Експресі» і «Ратуші» – рівно 1,08, «Високий Замок» – 1,05 на користь чоловіків). Знову ж чоловіки як герої з вражаючим відривом (у 7 разів) представлені у газеті «Ратуша». Сходинкою нижче зі збереженням подібної тенденції розмістилась «Львівська пошта» – 5,2 раза. У «Високому Замку» й «Експресі» про чоловіків писали частіше, відповідно, у 2,8 та 2,6 раза. Загальний показник чоловіків-героїв у львівській пресі перевищує результати жінок-героїнь майже у 3,2 рази.
Щодо львівських інтернет-видань, то у серпні 2019 р. спостерігаємо позитивну динаміку у залученні жінок до коментування конкретних тем, а також жінок, про яких згадують у своїх публікаціях журналісти. Так, жінки як експертки були представлені у 33% випадків, що на 3 пункти вище, ніж у червні 2019 р. – 30%. Жінки-героїні з’являлись у журналістських матеріалах у 31% випадків, що на 1 пункт частіше, ніж у червні.
У ролі експерток в публікаціях інтернет-видань жінки найчастіше представлені у темах медицини (62%), освіти/науки (45%), культури (40%), спорту і війни (відповідно, по 35%), волонтерства (33%). Дещо рідше жінки коментують теми економіки/бізнесу (23%), ситуації із рубрики «Інше» (21%), політики (16%). У серпні жінки не висловлювались в контексті теми розваг (0%.)
На високих позиціях жінки як героїні виступають у темах медицини (79%) і розваг (71%). Жінки-героїні також займають відповідні позиції у рубриках про спорт (42%), культуру (39%), освіту/науку (38%), інше (31%). Жінки були героїнями також у темах економіки/бізнесу (13%), політики (12%), війни (11%), і зовсім не представлені у темі волонтерства (0%).
Як у друкованих, так і в інтернет-виданнях у співвідношенні експертки/експерти та героїні/герої однозначно лідирують чоловіки. У серпні, в цілому, їхньою думкою цікавились у 2,1 раза частіше, ніж думкою жінок. В середньому похибка на користь чоловіків як експертів коливається у співвідношенні 2,2:1 («Гал-інфо» – 2,7 раза, «ЗІК» і «Львівський портал» – відповідно, по 2,5 раза, Zaxid.net – 1,7 раза, Вголос – 1,5 раза). Щодо героїнь/героїв, то лідером дисбалансу виступає ІА «ЗІК». Кількість залучених героїв у матеріалах перевищує жіночі позиції у 5,3 раза. В інших інтернет-виданнях фіксуємо пропорцію у співвідношенні 2,1:1 («Zaxid.net» – 2,5, «Львівський портал» і «Вголос» – по 2,03, «Гал-інфо» – 1,8).
Варто відзначити певні моменти щодо тематичного наповнення рубрики «Інше». У серпні в цій категорії наймасштабніше були представлені журналістські матеріали про місцеву інфраструктуру: ремонт доріг, будівництво певних споруд, питання транспорту. Однаково до цієї теми входили повідомлення про дорожньо-транспортні пригоди на Львівщині, побут у родинах нашого регіону, який нерідко призводив до летальних випадків, безвідповідальне батьківство тощо. Також доволі прискіпливо журналісти працювали із темами освіти та медицини, зважаючи на підсумки вступної кампанії та наближення нового навчального року (в цьому контексті найгостріше поставало питання вакцинації дітей дошкільного та шкільного віку, відповідно наростала потреба в експертній оцінці, яку у більшості випадків надавали саме жінки).
Щодо використання фемінітивів львівськими медіа, то спостерігаємо позитивну динаміку, адже журналісти щоразу активніше послуговуються у своїх матеріалах правильним написанням тієї чи іншої професії у жіночому роді. Так, у друкованих виданнях нараховуємо 76% фемінітивів, у інтернет-виданнях – 79%. Лідерські позиції серед газет зберігає «Експрес» (100% фемінітивів), на другому місці «Високий Замок» – 63% фемінітивів, майже стільки ж у «Ратуші» – 60% фемінітивів, а в «Львівської пошти» фемінітивів найменше – 44% фемінітивів. Серед інтернет-видань в авангарді знову ж «Zaxid.net» – 87% фемінітивів. Друге місце посів «Львівський портал» – 82% фемінітивів, ЗІК – 80%, «Гал-інфо» – 73%і «Вголос» – 71%.
У серпні також було виявлено 2 публікації із використанням сексистських та стереотипних мотивів. Газета «Ратуша» опублікувала журналістський матеріал під назвою «Серед турків іноді почуваюся блідолицею екзотикою» про дівчину з Львівщини, яка подалась на роботу на один із відомих турецьких курортів. Найбільш цікавим видається той момент, що у запропонованому інтерв’ю дівчина сама себе асоціює з екзотичним фруктом, який, імовірно, зі слів героїні, турецькі чоловіки воліли б «використовувати за призначенням». В контексті цього прикладу виринає проблема стереотипного сприйняття українки-заробітчанки як дівчини/жінки із легковажноважною поведінкою, яку ретранслює медіа.
Інший матеріал, що також стосувався пікантної теми, був опублікований у газеті «Високий Замок» під заголовком «На день села запросили…стриптизера». Вважаємо, що авторка тексту з іронією, проте не без домішки сексизму, описує надумане нею ж бажання жінок, жительок села Вишеньки Волинської області, до перегляду еротичної шоу-програми танцівника. При тому слова «доярка», «селянка» вжито у досить-таки зневажливому контексті.
Щодо тематичних публікацій, то було виявлено один матеріал на «Львівському порталі» під назвою «Дівчата показали кращі результати на ЗНО, ніж хлопці – УЦОЯО». Повідомлення виглядає як констатація факту з огляду на результати цьогорічного незалежного оцінювання. Одначе, в самому тексті експерт зауважує, що «значної гендерної нерівності між учасниками ЗНО виявлено не було, та все ж дівчата є більш наполегливими, … і в школі вони навчаються значно краще, ніж юнаки». Хоча не варто ставити такі однозначні оцінки, адже знаємо, що інколи буває й навпаки і рівень інтелекту не залежить від статі.
Згідно результатів моніторингу Індекс гендерної чутливості львівських медіа (дотримання гендерного балансу та вживання фемінітивів) у серпні – найвищий в Україні (47%). Ознайомитися із результатами моніторингу регіональних видань 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу.
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.