Програма за підтримки Посольства США в Україні діятиме на Львівщині та триватиме до травня наступного року.

Про це сьогодні, 2 серпня, під час пресконференції на тему «Чому інститут присяжних в Україні функціонує неефективно і як виправити ситуацію. Старт проєкту», що відбулася у Львівському пресклубі, повідомила помічниця народного депутата, експертка проєкту Право-Justice, співкерівниця проєкту «Суд присяжних: справедливий, ефективний та дієвий», членкиня громадської організації «Інститут судового менеджменту» Поліна Лі.

Вона нагадала, що суд присяжних в Україні діє з 2012 року. Але дотепер громадян, які забажали працювати присяжними, не навчали. Досвід вони здобували безпосередньо в залі суду під час розгляду адміністративних та кримінальних справ. Тоді як судді, прокурори чи адвокати не лише здобували професійну освіту, але й проходили перекваліфікацію. 

За законом, українські присяжні мають досягти тридцятилітнього віку, але бути не старшим 65 років і постійно мешкати на території юрисдикції суду. Водночас, закон забороняє призначати присяжними осіб, які за своєю спеціальністю добре знають закони: юристів, держслужбовців, посадових осіб місцевого самоврядування. Тому присяжні, розглядаючи справи, керуються власними уявленнями про добро та зло, справедливість, своїм життєвим досвідом, здоровим глуздом та загальними моральними цінностями. 

За словами заступниці начальника територіального управління державної судової адміністрації України у Львівській області, співкерівниці проєкту «Суд присяжних: справедливий, ефективний та дієвий», членкині правління громадської організації «Інститут судового менеджменту» Марії Коник, присяжні розглядають цивільні та найскладніші кримінальні справи.

– Це – обмеження чи поновлення цивільної дієздатності особи або визнання недієздатної,  визнання особи безвісти відсутньою чи померлою, усиновлення, надання особі психіатричної допомоги, примусова госпіталізація до протитуберкульозного закладу. А також – найскладніші кримінальні справи  щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, – перелічила вона. 

– Наявність суду присяжних є позитивним, тому що він порушує монополію юристів. Присяжні змушують юристів у судах говорити більш зрозуміло та доступно, а не використовувати складну юридичну мову, – вважає Поліна Лі. 

Марія Коник та Поліна Лі, випускниці американських програм обміну, зауважили, що багато активістів, які на початках зацікавилися ідеєю судових присяжних, з часом відійшли від неї. Тому що на практиці, коли присяжні прийшли у суди, виникло дуже багато проблем, через які більшість активних громадян почала відмовлятися від цієї роботи. 

– У Перемишлянському та Радехівському судах по троє присяжних замість необхідних 25. І якщо зараз в один з цих судів надійде справа, до якої залучають присяжнихі, то її не буде кому розглядати.  На початках присяжних було більше. Але багато хто з часом відмовився. Як пояснюють працівники суду, громадяни уявляли собі роботу присяжних як в американських фільмах. Але в Україні зовсім не така модель, – каже Марія Коник. 

Хоча українські суди дуже потребують присяжних. Адже кількість справ, які розглядають за їхньої участі, збільшується. У 2017 році у Львівській області було розглянуто 494 справи за участі присяжних, з них кримінальних – п’ять, а в 2018 році – 565, з них кримінальних – сім. 

Суддя-спікер Личаківського районного суду Львова Сергій Гирич  був одним з тих, хто розглядав найпершу справу в Україні за участі присяжних у 2012 році. Це – справа про вбивство відомого лікаря Леоніда Фрайфельда. 

– Тоді троє присяжних винесли особі, яка вбила лікаря, виправдувальний  вирок. Цей вирок потім апеляційний суд скасував, а особу засудили до 15 років позбавлення волі. Цю справу розглядали півтора року, робили багато експертиз. Але коли призначали засідання та приходили свідки й експерти, то часто не з’являлися присяжні. Пояснювали, що їх не відпускають з основної роботи. Також закон передбачає, що присяжні, як і судді, повинні юридично обґрунтувати своє рішення. А в них немає для цього знань, – згадує суддя. 

За його словами, такі справи розглядають два судді та три присяжні. Всі присяжні мають однакове з суддями право голосу та на рівні з юристами оцінюють докази, хоча не мають відповідної освіти. Це використовували окремі адвокати, аби затягнути розгляд справи. 

– До прикладу, адвокат заявляє про призначення якоїсь експертизи. Фахівці знають, що в переліку такої експертизи немає і її неможливо провести. Але присяжні погоджуються з адвокатом і починають вимагати цієї експертизи. Скеровують справу до інституту на експертизу. А звідти приходить відповідь, що такого не роблять. Через це згаяно два-три місяці, – пояснює Сергій Гирич. 

Суддя і керівниці проєкту заявляють, що присяжних бракує як у Львівській області, так і в Україні.

– Я розглядав справу про жорстоке вбивство жінки у кіоску на вулиці Коперника у Львові у 2014 році. Ця справа тривалий час перебувала у Галицькому суді. Але там не змогли сформувати суд присяжних. І тоді справу передали до нас. Ми її теж довго розглядали. Але вирок винесено. І зараз справа перебуває на розгляді у суді вищої інстанції з апеляційною скаргою, – каже суддя-спікер Личаківського районного суду Львова.

Отож, щоби стати присяжним, претендент повинен подати заяву та необхідний пакет документів до місцевої ради. Після всіх перевірок, місцева рада подає список кандидатів у присяжні до суду. І суд вносить прізвища присяжних в автоматизовану систему.  

На цьому етапі важливо відсіяти тих, хто намагається потрапити до списку суду присяжних, аби вирішити власні питання.

– Коли ми побачили список, який нам запропонувала міська рада, то здивувалися. Тому що там були 3-4 особи, які є постійними нашими клієнтами, постійно судяться. І наявність таких осіб у суді присяжних викличе сумніви у громадян щодо їхньої неупередженості, – попереджає Сергій Гирич. 

Також, за його словами, окремих осіб судді просили виключити з переліку присяжних через негідну поведінку. Ці особи, до прикладу, порушували правила дорожнього руху, а від поліції вимагали поваги до себе, бо вони – присяжні. Або ж вимагали копії судових документів, до яких не мають жодного стосунку.

– Ще один випадок був, коли ми розглядали справу і вже пішли в нарадчу кімнату. Одна з присяжних просто пішла собі геть, бо їй треба було кудись йти. Цим порушила закон. І ми змушені були знову розглядати цю справу по- новому. Людям це було важко пояснити, – каже суддя. І пояснює чому присяжному важливо знати всі нюанси роботи суддів до того, як він розпочне працювати в суді.  

За його словами, на час розгляду справи присяжного охороняє законодавство як і будь-якого суддю. Крім того, це – оплачувана праця. Присяжному платять 300 гривень (без вирахування податків) за годину роботи в суді. Але не всі присяжні готові звітувати за ці кошти. Адже вони повинні подати декларацію про доходи, куди вписати всі свої доходи і кошти, отримані за роботу в судових засіданнях. 

– Деякі навіть відмовилися отримувати ці кошти, тому що через це вони втратять право на субсидію, – каже Сергій Гирич

Керуючий справами Львівської обласної ради Валентин Харлов вважає, що суд присяжних – це обмеження влади права. 

– Для присяжного наявність вищої освіти не є обов’язковою. Але загальна обізнаність людини має бути такою, щоби вона могла приймати рішення – відповідні до законів суспільства та сумління. Але ці рішення не повинні суперечити закону, – каже він. 

За словами Марії Коник, у Львівській області загальна кількість присяжних – 629. Жінок – 49, 7 відсотки, чоловіків – 50, 3 відсотки. З них на керівних посадах, тобто директорами шкіл чи лікарень, працює 105 осіб, освітян – 86, пенсіонерів – 84, безробітних – 80, підприємців – 34, комунальників – 28, робітників – 26. 

-Найсумлінніші присяжні – це вчителі, – зробив висновок Сергій Гирич. 

Під час тренінгів на Львівщині навчатимуть тих присяжних, які вже пройшли відбір. Їх ознайомлять з правилами суддівської етики, покажуть як безсторонньо розглядати судові справи, а також навчать основам права.  

Поліна Лі сподівається, що в травні наступного року, коли підбиватимуть підсумки проекту, кількість присяжних у Львівській області суттєво збільшиться. Тому що громадяни більше довідаються про інститут присяжних та знатимуть, чого очікувати від цієї роботи. 

Довідка

У Конституції України з 2016 року закріплене право громадян брати безпосередню участь у здійсненні правосуддя через присяжних, а в кримінальному процесуальному законодавстві – ще з 2012 року.

Одним з важливих інструментів у забезпеченні незалежності судових органів та реалізації демократичного правосуддя є залучення пересічних громадян до розгляду справ разом з професійними суддями окремих категорій судових справ.

Суд присяжних розглядає:

– найскладніші кримінальні справи щодо злочинів, за вчинення яких передбачено найвищу міру покарання – довічне позбавлення волі;

– окремі категорії цивільних справ: обмеження, поновлення цивільної дієздатності особи або визнання недієздатною; визнання особи безвісти відсутньою чи померлою; усиновлення; надання особі психіатричної допомоги; примусова госпіталізація до протитуберкульозного закладу.

Однак сьогодні інститут присяжних в Україні функціонує неефективно, правосуддя стикнулося із низкою проблем:

необізнаність громадян з їхнім правом брати участь у здійсненні правосуддя в передбачених законодавством випадках;

небажання громадян бути присяжними (в тому числі, через необхідність подавати декларацію про майно, доходи та витрати, що може вплинути на отримання ними субсидії);

процедура добору присяжних є недосконалою та незрозумілою для громадян;

відсутність законодавчого врегулювання окремих питань діяльності присяжних, гарантій присяжних та відповідальності (в тому числі й місцевих рад щодо добору присяжних).

ГО «Інститут судового менеджменту» за підтримки відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні розпочинає реалізацію проєкту «Суд присяжних: справедливий, ефективний та дієвий».

Проєкт спрямований на підвищення ролі суду присяжних в Україні та забезпечення його постійного розвитку, для зміцнення суспільної довіри до суду та поваги до інститут присяжних.

Станом на липень 2019 року кількість присяжних у Львівській області становить 629 осіб з 955 необхідних (65,9%).

У процесуальному законодавстві закріплено принцип безперервності судового розгляду. Тому важливо сформувати якісний та дієвий суд присяжних, не чекаючи змін в законодавстві щодо удосконалення цього інституту. Особливо актуальною є реалізація цього проєкту в період, коли завершуються терміни, на які обирали більшість присяжних Львівщини.