Захисники гірського масиву готують другу касаційну скаргу до Верховного Суду, щоб знову зупинити реалізацію бізнес-проєкту, який може на великій території знищити екологію Карпат.
Про це пише Dailylviv.com за матеріалами пресконференції у Львівському пресклубі, яку організували МБО «Екологія-Право-Людина», ініціативна група «Free Svydovets», ГО «Дунайсько-Карпатська програма», ГО «Екосфера».
Її учасники говорили про те, що нещодавно Восьмий адміністративний апеляційний суд у Львові став на позицію забудовників гірського масиву Свидовець, які прагнуть перетворити екотериторії Карпат на мегакурорт олігарха Ігоря Коломойського. Гірськолижний комплекс планують спорудити тут на площі понад 1 400 га, ігноруючи інтереси місцевих жителів та завдаючи непоправної шкоди довкіллю. Експерти з питань права і екології констатують у цьому проєкті порушення українського й міжнародного законодавства.
Ольга Мелень-Забрамна, керівниця юридичного відділу МБО “Екологія-Право-Людина”, розповіла, що протистояння між забудовниками та місцевими жителями й екологами триває з 2017 року. Тоді Рахівська і Тячівська райдержадміністрації Закарпатської області затвердили детальний план території так званого туристично-рекреаційного комплексу «Свидовець» за межами населених пунктів. Після цього жителі прилеглих сіл звернулися до суду для оскарження цих рішень, оскільки відкритого громадського слухання цього проєкту фактично не було.
– Проаналізувавши рішення Тячівської і Рахівської РДА з юридичного погляду, ми знайшли низку порушень – зокрема, незалучення місцевих жителів до обговорення цього питання – і зрозуміли, що треба звертатись до суду, – каже Ольга Мелень-Забрамна. – У 2017 році місцеві жителі виступили позивачами, а наша організація – третьою стороною.
Хто зацікавлений у другому Буковелі?
Житель села Лопухового Валерій Павлюк, який був одним з позивачів в судовому процесі, пояснює причину їхніх вимог:
– Районні адміністрації організували таке собі обговорення детального плану «для своїх», активні жителі прилеглих сіл навіть не знали про нього. І нас обурило, що голови двох РДА вирішили самі, хто тут і що будуватиме. Ми ж вважаємо, що річки, льодовики мають бути збережені для наших дітей і онуків. Люди мають право милуватися гірськими вершинами, а не лижними трасами. Жителі Лопухового не хочуть, щоб їхнє село перетворилося на придаток до курорту. Людей також обурює, що офіційно місцева влада приховує, хто насправді є спонсором цієї забудови. Кажуть, спонсора немає, але ні для кого не секрет, що найбільше у ньому зацікавлений Ігор Коломойський та пов’язані з ним компанії. По суті, курорт Буковель розширює свою територію на багато гектарів. Чи мають право хлопці-олігархи на кшталт Коломойського знищувати Карпати, не рахуючись з інтересами людей?
П’ять років тому Закарпатський окружний адміністративний суд підтримав позов місцевих мешканців і виніс рішення про незаконність й необгрунтованість рішень щодо затвердження детального плану території. Але апеляційний суд у Львові скасував його, ставши на бік забудовника. Врешті, захисники Свидовця дійшли до Верховного Суду. І у вересні 2021 року ВС скасував рішення попередніх інстанцій стосовно будівництва гірськолижного курорту на Свидовці та скерував справу на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду. Судді в Ужгороді вдруге визнали незаконними розпорядження Тячівської та Рахівської РДА від 2017 року про затвердження детального плану територій для будівництва гірськолижного курорту на Свидовці. Але – замкнене коло! – справа знову опинилася у Восьмому адміністративному апеляційному суді у Львові, який своїм рішенням від 15 грудня 2022 року вдруге став на бік забудовника.
– Колегією суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі Світлани Шевчук, Руслана Кухтея, Степана Носа задоволено апеляційні скарги представників Тячівської та Рахівської РДА, які затверджували детальний план територій для побудови на Свидовці гірськолижного курорту, – повідомив адвокат одного з позивачів Сергій Войченко, голова Адвокатського об’єднання “Войченко і Дульський”. – І це при тому, що ми озвучили всі порушення з боку наших опонентів. По-перше, нашим довірителям відмовили в доступі до інформації (їм не надали план територій). Цікаво, що й самі представники Тячівської та Рахівської РДА на судовому засіданні визнали, що не було дотримано належної процедури громадських обговорень, що вони не змогли забезпечити доступ людей до всіх матеріалів ДПТ. Були порушені права людей, які тут проживають, зокрема, їхнє право брати учать у вирішенні питань, що стосуються місцевого самоврядування, які гарантовані Конституцією та Законами України.
Отже, суд у Львові ще раз відмовив людям у задоволенні позову і, за словами адвоката, таке рішення суду означає, що 1400 гектарів цінної української природи, за яку зараз на війні гинуть українці, можуть бути знищені.
– Нещодавно голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що Україна ухвалила всі необхідні законодавчі акти для вступу до Європейського Союзу, – нагадав адвокат Сергій Войченко. – Навіть Європейський парламент, ухваливши у 2021 році звіт про імплементацію угоди про асоціацію ЄС з Україною, різко розкритикував плани з побудови мегакурорту «Свидовець»! Зокрема, закликав нашу державу боротися з незаконною вирубкою лісів, а країни Євросоюзу – зробити свій внесок у цю справу у зв’язку з незаконними планами забудувати Свидовець. Утім, поки тисячі українців віддають своє життя за краще майбутнє у європейській спільноті, українські суди рухаються в протилежному напрямку і штовхають країну в темне минуле. У те минуле, коли на права громадян влада не звертала увагу і не бажала зближення з Європою, а всіляко намагалася притиснутися до Москви. Як адвокат я не можу говорити прямо певні речі, але всі розуміють – у цій справі не все так просто. І мені дивно й прикро, що такі рішення приймають саме львівські суди.
Сергій Войченко також заявив, що після отримання повного тексту рішення суду, захисники Свидовця будуть подавати касаційну скаргу до Верховного Суду.
– Підготуємо касаційну скаргу і будемо йти далі. Упевнений, що в Україні є суди, які розуміють, що таке будівництво є незаконним, – підсумував Сергій Войченко.
Як вплине курорт на екосистему недоторканної частини українських Карпат?
– На жаль, суди вирішили, що прості люди, які живуть у селі Лопуховому, не мають право на вирішення таких питань, – каже Ольга Мелень-Забрамна. – Можливо, суддів переконали, що такий курорт потрібен, що Закарпаття треба перетворити на закарпатську Швейцарію. Але зрозуміло, що найбільше в цьому зацікавлена компанія, яка обслуговує курорт Буковель (передбачене злиття цих курортів). Високогірні території Свидовця хочуть перетворити на «другий Буковель». Тут планують спорудити комплекс з 450 готелів, в якому одночасно можуть перебувати 27 тисяч людей (22 тисяч туристів і персонал), збудувати 230 км гірськолижних трас, 100 км доріг. Для цього вирубають близько 430 га унікального карпатського лісу та заберуть значні обсяги води з високогірних струмків, річок та озер.
Богдан Проць кандидат біологічних наук, керівник правління ГО “Дунайсько-Карпатська програма, завідувач відділу Державного природознавчого музею НАН України пояснює, що насправді ніхто з екологів не виступає проти лижних курортів і розвитку туризму загалом. Але експерти категорично проти будівництва курорту саме на цьому місці і на такій величезній території, а також на висотах верхньо-лісового та субальпійського поясів.
– На цьому місці є парк льодовикового періоду. Це єдина територія України, з геоморфологічними залишками формування льодовика. Тільки тут можна побачити різноманітні кари, рівелі, карлінги… Я розумію, що для власників курорту це дуже ласий шмат, бо у таких гірських «чашах» можна збирати воду під час весняного танення чи дощів, щоб мати можливість отримати необмежену кількість штучного снігу в умовах кліматичного потепління. Проте, хтось отримає великі прибутки, а багато громад матимуть проблеми з водою.
Наслідки такого великого будівництва, за словами еколога, можуть бути непередбачуваними. Насамперед постраждає міжнародна ріка Тиса, яка забезпечує водою громади чисельних міст та сотень сіл не лише в Україні. Постраждають цілющі мінеральні джерела, а з ними й лікувально-санаторна галузь, яка тримається на них. Саме тому ,наприклад, у Квасах дуже непопулярним є цей проєкт. Під вирубку потраплять також праліси. Під загрозою зникнення опиняться рідкісні види флори і фауни
Крім того, оцінка сніголавинної та селевої ситуацій території ймовірного будівництва гірськолижного курорту вказує на критично високі ризики для здоров’я та життя туристів, зокрема тут виявлено наявність семи лавинонебезпечних ділянок і трьох потенційно небезпечних ділянок (загальною площею 750 га). На цій території виявлено понад 10 водотоків, на яких зафіксовано протікання селевих процесів та понад 30 водотоків володіють ознаками потенційної селевої небезпеки.
– Не можна у цій зоні розпочинати будівництво такого курорту-гіганту, який порушує відразу чотири міжнародні договори. Потрібно будувати значно менший, в іншому місці. Ми розуміємо, що потрібні робочі місця, потрібні гроші від туризму. Але ми не можемо робити це ціною знищення природи, яка приносить прибуток вже зараз, – резюмує Богдан Проць.
Еколог також порівняв ситуації з наміром забудови Свидовця та колишнім спорудженням Буковеля і зазначив, що вони дуже різні.
– На той час, коли зводили Буковель, закон «Про оцінку впливу на довкілля» не діяв. Дослідження мали загальний характер. Звичайно, що довкілля зазнає впливу від діяльності курорту. Але у ті часи люди були щасливі, бо орієнтувались на позитивні наслідки: робочі місця, кошти на розвиток регіону. До того ж, власники викуповували у них ділянки за гарну ціну. І жителі тих районів, які ніколи не були заможними, отримали непогані прибутки і могли змінити своє життя.
Але тепер власники Буковелю, каже Богдан Проць, вирішили розширити свій бізнес. За розміром курорт Свидовець буде як кілька вже не один, а цілих всім (!) Буковелів – на цінній території природно-заповідного фонду України, яка не має аналогів в країні.
– Ми бачимо концентрацію природних ресурсів в одних руках. Ми спостерігаємо за злочинним зрощенням місцевого правління з великим бізнесом у часи війни. Цього не можна допустити, – наголосив Богдан Проць – . Розширення курорту намагаються потрактувати як своєрідне “світле майбутнє”, яке вирішить усі проблеми громад. Але це не так.
А тим часом довкола майбутнього курорту вже рубають ліс…
Попри погрози місцевим активістам і тиск на малих підприємців, які протистоять мегапроєкту, місцеві мешканці підтверджують, що готові боротися за свої Карпати.
Орест дель Соль, місцевий підприємець, активіст руху “Free Svydovets” каже, що, окрім касаційної скарги у Верховний Суд, люди готують ще й петицію до президента України Володимира Зеленського.
– Ми думали, що з початком війни все буде краще, а виявилось навпаки, – каже Орест дель Соль. – Наша земля випалена російськими мінами і ракетами, а тим часом у Карпатах її знищують свої. Будемо продовжувати відстоювати свої гори. Ми не хочемо, щоб у недоторканній місцевості постав курорт, у 4 рази більший за Буковель. Туризм – це чудово. Але туристи приїжджають на відпочинок і їдуть. А ми тут живемо. Це наш дім. І знищити його не дамо.
Наразі забудовник все ще не має документації на цю територію, яка дасть екологічну оцінку впливу будівельних робіт та експлуатації курорту. Але опоненти цього проєкту запенвяють, що не знають науковців, котрі би погодилися підписатися під необхідними висновками, які хоче мати забудовник.
– Формат такого будівництва передбачає оцінку впливу на довкілля. Після цього громада має надати свої зауваження та пропозиції. Зробити якісно і зненацька таке масштабне дослідження впливу на довкілля неможливо. Забудовник готує свою оцінку довкілля вже чотири роки. Ми не бачили жодних попередніх висновків. Але ми знаємо, що вони відкидали експертів, які мали відмінну точку зору від їхніх інтересів, – зазначив Богдан Проць.
Отже, на сьогодні необхідних для запуску будівництва документів ще не існує, однак, за інформацією Оксани Станкевич-Волосянчук, кандидатки біологічних наук, експертки ГО «Екосфера», певні лісгоспи вже проводять рубки саме на тій території, де можуть бути прокладені лижні траси і лісові дороги. Враження таке, що підготовчі роботи до спорудження курорту-гіганту на Закарпатті вже розпочались.
Хто дав такі незаконні розпорядження і на яких підставах їх почали виконувати? Відповіді на ці запитання повинні знайти правоохоронні органи.