Як відомо, 16 липня 2019 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Норми цього Закону впроваджуються поступово, і незабаром, 16 липня цього року, якраз починається новий етап. А саме – набирають чинності частини друга та шоста статті 27, яка регламентує застосування державної мови у сфері користувацьких інтерфейсів комп’ютерних програм та веб-сайтів. Що ж повинні знати, у зв’язку з цим, керівники та працівники локальних редакцій? За коментарем «Тернопільський прес-клуб» звернувся до медіаюриста Ігоря Федоренка. Далі – його відповідь.
– Для нас цікава саме частина шоста цієї статті, яка регулює діяльність інтернет ресурсів, у тому числі і засобів масової інформації. Цитую: «Інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією інтернет-представництв (у тому числі веб-сайтів, веб-сторінок у соціальних мережах), виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.
Для іноземних суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та мають в Україні дочірні підприємства, філії, представництва, версія веб-сайту державною мовою повинна містити достатню за обсягом та змістом інформацію для зрозумілої навігації та розкриття мети діяльності власника такого інтернет-представництва. Версія такого веб-сайту державною мовою для користувачів в Україні повинна завантажуватися за замовчуванням. Ця норма не поширюється на інтернет-представництва засобів масової інформації, зазначених у частині п’ятій статті 25 цього Закону».
Таким чином веб-сайти та веб-сторінки засобів масової інформації в соціальних мережах, незалежно від сфери поширення, з 16 липня 2022 року повинні бути державною мовою, причому ця версія сайту повинна завантажуватися за замовчуванням. ЗМІ можуть мати версії веб-сайтів і веб-сторінок на інших мовах, але їх обсяг не повинен бути більшим, ніж в україномовній версії. Такі вимоги не поширюються на друковані засоби масової інформації, що видаються винятково кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською мовою, іншою офіційною мовою Європейського Союзу.
У випадку порушення згаданих вимог, статтею 188-52 Кодексу України про адміністративні правопорушення (яка також набирає чинності 16 липня 2022 року) передбачений штраф у розмірі від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або попередження, якщо порушення вчинене вперше.
Насамкінець нагадаю про ще одну важливу річ. Згідно із Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» з 16 січня цього року видання загальнодержавних і регіональних газет можливе будь-якою мовою тільки за умови паралельного видання аналогічного тиражу українською. Для місцевих газет ця вимога стане обов’язковою з 16 липня 2024-го.