Реформування комунальних та державних ЗМІ зараз не на часі. Ми перебуваємо в стані війни, ми маємо серйозного ворога. Тому займатися зараз експериментами зовсім не на часі.
Власне, він нагадав резолюцію круглого столу, учасниками якого були редактори та представники комунальних ЗМІ Львівщини лише місяць тому.
– Якщо би зараз був мирний час, то ми би реалізовували стратегію-2020, яку задекларував Президент України, – каже держслужбовець.
Крім того, на його думку, приватний власник завжди ефективніший, ніж місцева рада.
– У нас немає традиції правильно висвітлювати діяльність органів державної влади чи розказувати про державницьку позицію. Я думаю, що ще треба багато часу, щоби ця практика була у нас запроваджена. Ми не вміємо створювати інформаційні приводи, які цікаві журналістам, ми не вміємо правильно показувати те, що необхідно, – каже Дмитро Посипанко.
Як приклад невміння подати потрібну інформацію правильно, він називає те, що у нас зараз пишуть, говорять та показують про мобілізацію.
– Що стосується того, чи виживуть районні газети. Я вважаю, що ні. Ніякий олігарх їх не купить. Маємо приклади газет на обласних рівнях. Напередодні виборів вони існували. А після того, як той чи інший політик, який програв вибори, втрачав інтерес до неї, чи перемагав, але все одно переставав фінансувати газету, вона знаходиться на межі існування, – каже Дмитро Посипанко.
Він нагадав, що газета – це дуже дороге задоволення. Ціни на папір зросли вдвічі, утримання трудового колективу, плюс послуги друку. Щоби забезпечити нормальне функціонування газеті обласного рівня, потрібно більш, ніж півмільйона гривень.
– Я дуже сумніваюся, що трудовий колектив зможе знайти такі кошти, особливо зараз, під час війни. Тому, якщо механізм реформування буде запущений, то в районах залишиться одна-дві газети, – каже він.