Про це сьогодні, 27 серпня, під час брифінгу на тему «Як громадянське суспільство може вплинути на порядок денний нового парламенту», що відбувся у Львівському пресклубі, заявив експерт в галузі права, голова правління Центру політико-правових реформ, викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія» Ігор Коліушко.
– Наша Конституція передбачає, що кандидатуру на посаду прем’єр-міністра пропонує коаліція депутатських фракцій або одна фракція, яка має більшість у Верховній Раді. Тож найближчим часом вони будуть формувати новий Кабінет Міністрів. Ми досі не знаємо, кого вони пропонують на посаду прем’єра. В розвинутих країнах така кандидатура відома ще до виборів. Тобто, фракція «Слуга народу» повинна визначити кандидатуру і дати її президенту для внесення на розгляд парламенту. Ми досі не знаємо, хто буде цим кандидатом. І це – ненормальна ситуація. Тому що у всіх демократичних країнах кандидат на посаду прем’єр-міністра від кожної партії відомий ще до виборів. Це – або попередній прем’єр-міністр, якщо партія була при владі, або член уряду, якщо це була коаліційна партія, або лідер тіньового кабінету міністрів, який вже показав свою спроможність працювати в уряді. А таких кандидатур ми, наразі, не маємо, – констатує Ігор Коліушко.
Також він побоюється, що 29 серпня буде призначено не тільки нового прем’єр-міністра, але й увесь уряд.
– Якщо так станеться, то це свідчитиме про те, що уряд формував не новий прем’єр-міністр, а хто ззовні. Отже, і прем’єр-міністр у нас буде слабким, і урядом керуватимуть зі зовнішнього центру. Це буде дуже погано, – застерігає голова правління Центру політико-правових реформ.
За словами Ігоря Коліушка, фракція «Слуга народу» у Верховній Раді з 254-ма мандатами може претендувати на керівні посади в 12-ти або 15-ти комітетах. Натомість вона забрала собі аж 18 комітетів.
– Представники фракції «Слуга народу» критикували представників інших фракцій за те, що вони хочуть очолити більшу кількість комітетів, та казали, що для роботи комітету не має значення, хто ж очолить його. І ту виникає питання: якщо це так неважливо, то чого ж ви порушуєте пропорційний розподіл посад? – риторично запитує він.
Сьогодні, за словами Ігоря Коліушка, нардепи домовилися про розподіл комітетів та запропонували скоротити кількість комітетів з 27 до 22.
– Скорочення комітетів, на мій погляд, – правильний крок. Кількість комітетів у Верховній Раді була роздутою та не відповідала потребам організації парламентської роботи. У попередніх скликаннях це було результатом бажання великої кількості депутатів посісти керівні посади в комітетах. Адже кожному голові комітету надавали службове авто та різні пільги , – нагадав викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Новобрані депутати від партії «Слуга народу» пообіцяли наступного тижня підготувати та оприлюднити кілька десятків законопроектів.
– Вони активно про це розповідають. Обіцяють, що ці законопроекти будуть важливими та доленосними для нашої країни. Але інформації про це – обмаль. Тобто є розмови, що вони хочуть щось змінити, але немає інформації, що саме вони хочуть змінити. Багато розмов про те, що вони хочуть змінювати Конституцію, але немає інформації про те, що саме вони хочуть змінювати, – зауважив голова правління Центру політико-правових реформ.
