Відбудова зруйнованих війною територій має одночасно розв’язувати старі проблеми, які були у громадах до повномасштабного вторгнення.
На цьому наголосив провідний юрисконсульт МБО “Екологія-Право-Людина” Анатолій Павелко, пише DailyLviv.com.
При створенні планів відновлення територій, екологи, за словами Анатолія Павелка, намагаються діяти за принципом – відбудовуй краще.
“Ми повинні пам’ятати, що практично на територіях всіх громад, які постраждали внаслідок бойових дій, існували певні проблеми, а саме — економічного, соціального характеру і проблеми, пов’язані з довкіллям.
Для прикладу, це могло бути якесь хімічне підприємство, надлишкове застосування агрохімікатів, неочищені каналізаційні води. Бо зруйнована каналізаційна система, яка не очищувалася, і проста її відбудова не призведе ні до поліпшення життя, ні до розв’язання тих проблем, які існують та існували на території громади.
Тобто – відбудовуй краще. Ми повинні думати на перспективу. Ми не повинні просто відновити, те що було. Ми повинні відновлювати нормальну життєдіяльність наших громад, але зробити акцент на тому, що проблеми, які буди до бойових дій, вони так само повинні в ході нашого відновлення вирішуватися”, – наголосив Павелко.
Він навів приклад з плану відновлення однієї з громад, де є дві взаємозаперечні речі.
“Коли ми аналізували план відновлення однієї з громад, то там було зазначено, що до бойових дій найбільшою проблемою довкілля було забруднення і велика концентрація агрохімічних елементів, а в плані відновлення поліпшення стану громади вони вбачали у збільшенні агровиробництва та орних земель. Тобто пов’язали між собою дві взаємозаперечні речі. Екологічні проблеми на територіях громад можуть бути пов’язані безпосередньо з наслідками ведення бойових дій, а можуть і ні. Але вони прямо чи опосередковано впливають на життя у громаді”,- пояснив юрисконсульт.
Для ліпшого розуміння алгоритму розв’язання комплексних проблем у громадах, які зазнали наслідків бойових дій, Анатолій Павелко навів ще один приклад.
“Руйнування водогону під час бойових дій є прямим наслідком бойових дій, хоча водогін міг вийти з ладу з причин падіння рівня ґрунтових вод. І програма відновлення без врахування цього чинника не буде повноцінною. Тому при складанні такої програми треба включити і відновлення водопостачання, де зазначити як описову характеристику, так і вартісну складову цього відновлення”,- пояснив Павелко.
Він також додав, що крім екологічних та економічних компонентів, є ще соціальний складник. Це питання є актуальним у постраждалих громадах, які зіткнулися з проблемою відтоку населення.
“Якщо взяти Харків, то там є проблема великого відтоку населення, безпосередньо містян, і великий приплив населення з сіл, які є в безпосередній зоні бойових дій. Змінилися склад і структура населення. І це населення, попри те, чи залишиться воно тут, чи ні, чи повернеться на попередні місця проживання буде залежати від нашої здатності відновити економічну, соціальну, екологічну сфери. Без пов’язання цих складових відновитися ми не зможемо”,- зазначив юрисконсульт.
Він також наголосив, що економічна та довкіллєва складові повинні узгоджуватися.
“Коли ми говоримо про розвиток певних видів виробництв, сфери обслуговування і т.д., ми повинні передбачати заходи мінімізації впливу на довкілля і заходи, які пов’язані з подоланням минулих наслідків життєдіяльності людини”,- зазначив Павелко.
Він проілюстрував цей взаємозв’язок ще одним прикладом.
“Громада планує розвивати туризм на своїй території, але на її території є два склади пестицидів, непридатних до використання. Не було руйнування цих складів внаслідок бойових дій, але вони перебували в незадовільному стані ще до війни. Невже люди справді думають, що туристи поїдуть дихати парами пестицидами і пити заражену воду. Туризм буде розвиватися там, де створене сприятливе довкілля. Тому комплексна програма відновлення громад повинна враховувати такі аспекти й бачення майбутнього громади. Не просто відбудувати, а зробити краще, ніж було до війни”,- зауважив Павелко..
Як підсумував юрисконсульт МБО “Екологія-Право-Людина”, програми відновлення – це не список побажань до святого Миколая. Вони повинні бути реалістичними, мають базуватися на чинних даних, географічних та соціально-економічних передумовах і відповідати фінансовим можливостям”.