За останні три роки в Україні перестало функціонувати 90 банків та майже 5 тисяч їхніх філій. Це – майже третина всієї філійної банківської мережі.
Про це сьогодні,16 червня, під час презентації результатів дослідження «Небанківські фінансові установи України очима споживача. Обізнаність та досвід населення та МСБ України щодо використання послуг кредитних спілок, ломбардів, короткострокових кредитів та лізингу», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомила керівник напряму небанківських фінансових установ проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Наталія Ільїна.
Натомість цю нішу активно посідають небанківські фінансові установи – кредитні спілки, ломбарди, фірми, які надають короткострокові кредити, та фірми, які надають послуги лізингу. Так, за ті ж три роки було створено 500 нових компаній та їхніх філій, які надають короткострокові кредити, та дві тисячі філій ломбардів.
Така ж тенденція спостерігається і в обсягах надання кредитів.
– За останні три роки обсяги надання кредитів ломбардами зросли в три рази, а обсяги короткострокових кредитів «до зарплати» збільшилися на 160 відсотків, – зазначила Наталія Ільїна.
Дослідження показало, що українці потребують отримання кредитів швидко і без підтвердження офіційного доходу. Громадяни звертаються до небанківських фінансових установ, коли їм терміново потрібна готівка, коли потребують невеликої суми, або коли банк відмовив у кредитуванні.
– За 2016 рік банки прокредитували 77 млрд гривень. А небанківські установи – 37 млрд, – каже Наталія Ільїна.
Фахівець припускає, що саме невтішна соціально-економічна ситуація змушує людей часто звертатися за кредитними ресурсами. А також те, що небанківські установи не виставляють жодних вимог до платоспроможності позичальників.
– Люди цінують можливість отримати гроші готівкою швидко та за умов, які їм видаються більш простими. Всі ми знаємо цю рекламу: отримайте кредит впродовж 15 чи 30 хвилин. Філії розташовані в людних місцях, кредит можна оформити, проходячи повз базар чи не відходячи далеко від будинку. Та його можна отримати навіть не виходячи з дому, через інтернет, – пояснює експерт таку популярність «швидких» кредитів.
Водночас громадяни усвідомлюють, що оформляючи кредит у небанківських установах, можуть виникнути і ризики. Адже там вищі відсотки та штрафи, ніж у банках; більша ймовірність натрапити на шахраї, а невідомий може використати їхні персональні дані не за призначенням. Винятки становлять, хіба що, кредитні та лізингові компанії.
Заступник керівника проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Юлія Вітка нагадала, що з 10 червня 2017 року всі установи, які надають фінансові послуги, повинні були отримати ліцензії.
– На сьогодні вже ліцензовано 50 відсотків ломбардів, 49 відсотків фінансових компаній та 53 відсотки кредитних спілок. Вони вже працюють легально. Ми бачимо, що це тільки половина суб’єктів фінансового господарювання, які реально надають послуги, – каже вона.
Тому фахівець радить споживачам перевіряти ліцензії тих фінансових установ, з якими вони будуть мати справу.
Довідка
У дослідженні, яке проект USAID «Трансформація фінансового сектору» проводив у березні 2017 року, основна увага була зосереджена на уявленнях споживачів про кредитні спілки, лізингові компанії, ломбарди та фінансові компанії, які конкурують з банками у наданні кредитів. Результати дослідження базуються на 10-и фокус-групах у чотирьох регіонах України: Києві, Харкові, Львові та Одесі. Респонденти представляли усі прошарки українського суспільства за віком, зайнятістю, соціальною приналежністю та статтю. Також у фокус-групах взяли участь сільські мешканці, матері-одиначки, студенти, пенсіонери та внутрішньо переміщені особи.