У Львові розповіли, куди звертатись у разі, якщо вас втягнули у трудову експлуатацію або ж ви стали жертвою торгівлі людьми, не маючи при цьому офіційного працевлаштування.
Упродовж 2019-2021 років 46 млн. українців постраждали від торгівлі людьми: з них 29 млн. за межами країни і 17 млн. – у своїй державі. Серед потерпілих за кордоном – 11 млн. осіб зі західних областей країни, які звично становлять найбільшу частку заробітчан. Про це йшлося на пресконференції у Львівcькому пресклубі, пише Dailylviv.com.
Як повідомила Наталія Возняк, старша оперуповноважена в особливо важливих справах управління міграційної поліції ГУНП у Львівській області, цьогоріч на Львівщині розкрили і передали до суду п’ять справ за ст.149 «Торгівля людьми» Кримінального Кодексу України. Але чому їх так небагато порівняно з кількістю випадків? Відповідь проста – жертви, які працюють нелегально, бояться звертатися до правоохоронців з тим, щоб захиститися. Вони вважають, що не мають жодних прав, якщо погодились на неофіційну роботу, а тому покірно миряться зі своїм становищем і нікуди не звертаються за допомогою.
На жаль, потерпілі навіть не завжди розуміють, що таке «торгівля людьми». Як свідчить дослідження агенції Info Sapiens, більшість з них насамперед думають про викрадення, сексуальну експлуатацію, примус до донорства – і це, по суті, все.
– Але ст.149 передбачає й інші незаконні дії, – наголосила Наталія Возняк на пресконференції «Проти всіх форм рабства» у Львівському пресклубі. – Це і вербування людини, і її переміщення, переховування, передача третій особі з метою експлуатації. Обман, шантаж, створення таких обставин, коли жертва стає залежною і погоджується на експлуатацію, зловживання службовим становищем – все це злочин, який карається законом. І якраз таки за такими фактами провопорушень найбільше.
Поліціянтка зазначила, що коли неофіційно влаштована на роботу людина зіткається з порушенням своїх прав в Україні, то ще більш-менш намагається захиститися. Адже опитаних 55% людей кажуть, що готові звернутися у поліцію, 23% – до органів місцевої влади, 12% телефонують на гарячу лінію підтримки, 11% шукають допомоги в громадських організаціях. Але коли інцидент трапляється за кордоном, то все має вкрай невтішний вигляд.
На питання «Куди би ви звернулися у разі втягнення в експлуатацію чи торгівлю людьми?» лише 29% українських нелегалів-мігрантів відповіли, що звернулися б до місцевоїї поліції або місцевої влади (серед офіційно влаштованих на роботу таких 45%), а до Інтерполу – лише 9%. До посольства у цій скрутній ситуації готові піти 60%, до громадських організацій – 14%, до офіційної громади українців за кордоном – 13%, до церкви – 11%. Є й такі, хто покладатиметься лише на родичів та друзів або ж на самого себе.
– Враховуючи, що кількість заробітчан, готових пристати на сумнівну пропозицію працевлаштування, зростає, нас це насторожує. Люди мусять знати, що свої права захистити можна, і звертатися по допомогу – потрібно, – наголосила Наталія Возняк.
Надія Костіна, PR-менеджерка ГО «Центр «Жіночі перспективи», повідомила, що її організація від 2011 року працює над низкою проєктів, скерованих на допомогу і запобігання торгівлі людьми. За цей час сотні людей отримали фахову допомогу юристів, психологів, правоохоронців, чиновників відповідних служб. Від 1 листопада на Львівщині 2021 року розпочався новий етап проєкту «Впровадження Національного механізму взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми в умовах децентралізації у Львівській області», він діятиме впродовж 10-ти місяців. Метою проєкту є захист прав людей, які постраждали від торгівлі людьми, а здійснюється він за за підтримки Міжнародної організації з міграції (МОМ), Агентства ООН з питань міграції в Україні та за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
– У такій справі важливо, щоб і державні служби, і правоохоронні органі, і громадські організації діяли спільно, – вважає Надія Костіна. – 7 грудня у нас відбудеться круглий стіл, на який ми запросили голову ЛОДА та керівників територіальних громад. Ми хочемо спільно обговорити найбільш гострі моменти і вирішити, як нам краще діяти разом, щоб убезпечити наших громадян від біди. На мою думку, потрібно діяти на випередження: роз’яснювати людям, на яку небезпеку вони себе наражають, проводити бесіди зі студентами, школярами. Не лише дорослий, але й дитина мусить знати, що її права людини ніхто не може порушувати. І не важливо, як ти працюєш – офіційно чи ні, це правило стосується всіх. Не потрібно боятись, коли йдеться про власну безпеку. Не потрібно соромитись. Психологи кажуть, що ознакою дорослої людини є вміння просити про допомогу, коли ти її потребуєш, і здатність надавати її іншим – якщо просять тебе. Не забувайте про це.
Надія Костіна закликала тих, хто став жертвами торгівлі людьми, скористатися такими телефонами:
НАЦІОНАЛЬНА ГАРЯЧА ЛІНІЯ З ПРОТИДІЇ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ ТА КОНСУЛЬТУВАННЯ МІГРАНТІВ
0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів в Україні)
527 (безкоштовно з мобільних телефонів в Україні)
ГО «ЦЕНТР «ЖІНКА ДЛЯ ЖІНКИ»
+380677005061
