Понад 10 судових спорів щодо незаконних забудов в межах історичного ареалу Львова дають підстави нарікати на міську владу в світову організацію, що охороняє культурну спадщину.
Найдовший судовий спір – забудова на вул. Федорова, де міська влада вирішила збудувати готель. Цей спір триває ще з 2011 року. Здебільшого у спорах суд стоїть на стороні захистку історико-культурної спадщини. Про це повідомила юристка Тетяна Могінська на пресконференції у Львівському пресклубі «Зупинити незаконні забудови в історичній частині міста. Львів`яни готують скаргу у штаб-квартиру ЮНЕСКО».
– В Україні є добре законодавство щодо історико-культурної спадщини. Проблема забудови Львова – це невиконання цього законодавства органами місцевого самоврядування та іншими державними органами. Жодної забудови в історичному ареалі Львова не мало відбутися. У Конвенції з охорони історико-культурної спадщини сказано, що традиційний характер історичного середовища має бути збереженим. Усі дозволи щодо забудови історичного ареалу міста є незаконними, – каже Тетяна Могінська.
Юристка нагадує, що 1998 року Львів внесли до світової спадщини ЮНЕСКО. Територія, на якій розташовані пам’ятки, є під захистом світової спільноти. 2001 року постановою Кабінету Міністрів Львів внесено до списку історично населених міст України, визначено історичний ареал. 2005 року Львівська міська рада винесла рішення про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови міста.
– ЛМР мала провести інвентаризацію земель і внести дані до державного земельного кадастру. Проте в земельному кадастрі безпідставно зазначено, що це є землі громадської та житлової забудови, – розповідає Тетяна Могінська.
Микола Гайда, голова Українського національного комітету Міжнародної ради з охорони пам’яток і визначних місць (ІКОМОС), зазначає, що до 2018 року у Законі про охорону культурної спадщини пам’яткам, які внесені до культурної спадщини ЮНЕСКО, не було виділено жодного рядка.
– У новому законі в цьому питанні є поправки. Вказано, що для функціонування об’єкту спадщини ЮНЕСКО має бути опрацьований план управління і утворений орган управління об’єктом світової спадщини ЮНЕСКО. Після того, як закон прийняли у Верховній Раді, Кабінету Міністрів доручили врегулювати всі інші підзаконні акти до вимог закону. На жаль, досі жодний із пунктів не виконаний. Дозвіл на дії будівництва чи реставрацію будь-яких об’єктів на території міст, які мають історичний ареал, чомусь надає Державна інспекція архітектури і містобудування. Як може орган, чиїм завданням є нагляд, надавати дозволи? Це корупційні схеми, які успішно діють, – наголошує Микола Гайда.
У законі прописано, що, якщо законодавство України не відповідає вимогам, які ставлять міжнародні документи, то виконуються позиції міжнародних документів. Микола Гайда розповідає, що забудовники кілька разів одразу на стадії проєктування посилали документи в Париж, щоб там дали добро. З Парижа надійшла відповідь, що вирішувати ці питання треба із фахівцями в Україні згідно із чинним законодавством.
Сумнів щодо дієвості Закону про охорону культурної спадщини має Мейлах Шейхет, директор Центру дослідження юдаїки і благодійної організації «Єврейське відродження».
– Закон не був затверджений експертною комісією з питань легітимності, не відповідає міжнародним угодам, поправки, подані Юрієм Шухевичем, не були використані. Єврейська культура знищена у Львові за нацистів, комуністів і навіть зараз нам не дають зберегти те, чого ми хочемо. Єврейське кладовище – друге за вагомістю кладовище після празького. На цьому місці поховані видатні люди, але там відкрили два ринки. Під прикриттям «міжнародного конкурсу» викинули поховання людей екскаваторами, – каже Мейлах Шейхет.
Він закликає привертати увагу до проблеми незаконної забудови Львова, адже культурна спадщина руйнується дуже швидко. Поки суди розглядають питання, за одну ніч можна зруйнувати все те, що відновити неможливо.
Олег Микита, голова Львівської обласної організації Національної спілки художників України, звернув увагу на те, що замість того, щоб пишатися нашими пам’ятками, ми їх ліквідовуємо. Зокрема, НСЖУ звернеться до штаб квартири ЮНЕСКО в Парижі щодо ситуації з продажем землі та будівництвом в охоронній зоні у Львові. Йдеться про ділянкиу на площі Міцкевича, 9. Справа перебуває у суді, де визнати недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку на площі Міцкевича, 9 вимагають Львівська обласна організація Національної спілки художників України спільно з Українським національним комітетом міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ІКОМОС). Позов до Львівської міськради, виконкому і ТОВ “Центр розвитку нерухомості” розглядає Господарський суд Львівської області. Ця ділянка розташована під будинком, який є у власності обласної організації спілки художників. Однак у грудні 2018 виконком Львівської міськради затвердив містобудівні умови та обмеження ТзОВ «Центр розвитку нерухомості» на будівництво шестиповерхового готелю на пл. А. Міцкевича, 9 .
Тож якщо держава і місто не можуть захистити власної культурно-історичної спадщини, залишається сподіватися лише на міжнародні організації, вважає Олег Микита.