Якщо всі партії відмовляться від тіньового фінансування членів виборчих комісій, то вибори будуть зірвані. Люди не підуть працювати в комісії. Вони скажуть: «Чого я маю йти за мінімальну суму, тим паче, що на попередніх виборах платили».
Про це сьогодні, 3 червня, під час прес-конференція на тему: «Без чого неможлива ефективна виборча реформа в Україні?», яка відбулася у Львівському прес-клубі, заявив керівник МАГ «ЦИФРА» Назар Бойко.
Він також нагадав, що між політичними партіями або їхніми спонсорами і членами виборчих дільниць є посередники.
– Це люди, які є менеджерами цього процесу. Вони мають можливість декларувати одну суму тому, хто платить, і платити іншу суму тому, хто працює.
На цьому заробляє велика каста людей, які мають доступ до партій та до бази даних членів виборчих комісій. Якщо ця система буде прозорою, то ця ланка зникне. Але тоді виникне інше питання – походження коштів політичних сил. І я підозрюю, що 90 відсотків політичних сил не зможуть пояснити наявність у них будь яких коштів, не кажучи вже про ту суму, яка потрібна на фінансування членів виборчих комісій. Наприклад, в межах області йде мова про мільйон і не гривень, – каже він.
Це підтверджує і політолог Тарас Радь.
– Більшість партій, коли настають вибори, роблять один дзвінок людині, яка має дані про мережу членів комісій. Такий собі рекрутер. І вже він працює на цю партію успішно, заганяє їм членів комісії. А вибори закінчилися, гроші закінчилися – все, нікого немає, партії немає, штаб закрився, хіба вивіска залишилася, – говорить він.
Робиться це, за його словами, через те, що партії абсолютно не працюють з виборцями у між виборчий період. А щодо членів низинних виборчих комісій, то для них це – як сезонні роботи, коли люди пришли заробити.
Голова обласної виборчої комісії Микола Щур нагадав, що така оплата – це кримінальний злочин.
– Якщо би в нас нормально працювала правоохоронна система, то відкрили би кримінальні справи за статтею Кримінального Кодексу «підкуп члена виборчої комісії», – каже він.
Представник ГО «Опора» Олександр Неберикут зауважив, що партії, які не є проектами, а є політичними партіями в класичному форматі, не мають шансів вижити.
– Ми говоримо про те, що партії є проектами, але одночасно віримо в те, що вони можуть змінитися. А я не бачу стимулів, які спонукають партії стати іншими. Ми проводимо тренінги з керівниками партій, розповідаємо як є в інших країнах. Лідери цих партій кажуть: «Так, ми будемо робити по- іншому». Але не роблять. У нас є кілька партій, які намагаються працювати з людьми. Але як показує практика, вони є неконкурентними з тими партіями, які вдаються до популізму. Людям – «по барабану» ідеологія. Вони не будуть іти в ці партії та працювати як волонтери, не отримуючи за це кошти, – вважає він.