ЛОГО «Львівський прес-клуб» у рамках проекту «У-Медіа» міжнародної громадської організації «Інтерньюз Нетворк» з 21 до 27 січня 2013 року моніторила шість друкованих видань у Львівській області – «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Львівська газета», «Ратуша», «Перемишлянський край» і дві інформаційні агенції – «ZIK» і «Zaxid.net».
Для моніторингу використана методологія Інтерньюз Нетворк, яка розроблена разом з ІМІ і «Телекритикою».
У січні експерти оцінили 112 матеріалів у шести друкованих ЗМІ і 42 – у двох інформаційних агенціях (електронні ЗМІ). Нагадаємо, що для аналізу експерти відбирали суспільно важливі матеріали і відкидали такі, що марковані як «реклама» і «на правах реклами», інтерв’ю, короткі інформаційні повідомлення, замальовки, світські новини, фотофакти, спортивні матеріали, прогнози, передбачення.
У січні відсоток неналежно маркованих матеріалів у львівських друкованих виданнях щодо всіх оцінених матеріалів зменшився, порівняно з попереднім місяцем, на 2,5% і становив 9,82%. У п’яти виданнях, окрім «Ратуші», експерти виявили неналежно марковані матеріали. Як і попереднього місяця, найбільше таких публікацій зафіксовано в газеті «Високий замок» – 26, 32% (грудень 2012 – 24%). Далі за спадаючим рейтингом ідуть «Львівська газета» – 15,79% та «Експрес» – 6,25%. Найменший, однаковий, показник неналежно маркованих матеріалів – у видань «Львівська пошта» і «Перемишлянський край» – 5, 26%. «Ратуша» не надрукувала жодного неналежно маркованого матеріалу.
Майже вп’ятеро, порівняно з груднем 2012 року, зменшився в друкованих ЗМІ відсоток матеріалів з ознаками замовності – 3,57% (грудень 2012 року – 16,67%). Такий позитивний результат обумовлений тим, що три газети – «Експрес», «Ратуша» і «Львівська пошта», за оцінками експертів, не розміщували в січні матеріалів з ознаками замовності. Однак загальний показник назагал був погіршений через високий відсоток матеріалів з ознаками замовності у «Львівській газеті» – 10,53% і у газетах «Високий замок» та «Перемишлянський край» – по 5,26%. Цього місяця, на відміну від попереднього, політичні замовлення знову домінують над комерційними.
Третій місяць поспіль експерти не зауважували матеріалів з ознаками політичної замовності в інформаційних агенціях «ZIK» і «Zaxid.net». У січні в цих ЗМІ не зафіксовано й матеріалів із ознаками комерційної замовності. Електронні ЗМІ, що стало тенденцією кількох останніх місяців, не розмістили також жодного неналежно маркованого матеріалу.
Журналістські стандарти в друкованих ЗМІ Львівщини шостий місяць поспіль хронічно не дотягують навіть до 4 балів з 6 можливих. У січні цей показник ще трохи погіршився, порівняно з груднем минулого року, і отримав оцінку 3,72 бала (грудень – 3,94, листопад – 3,75, жовтень – 3,99, вересень – 3,83, серпень – 3,6 бала). Нагадаємо, що моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьма критеріями: баланс думок/точок зору, оперативність, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність, повнота поданих фактів.
Найліпший результат у газети «Ратуша» – 4,05 бала. Друга позиція у «Високого замку» – 4 бали, третя – у «Львівської пошти» – 3,94, четверта – в «Експресу» – 3,93, п’ята – у «Львівської газети» – 3,79 бала. Останню, найнижчу, сходинку у рейтинзі дотримання журналістських стандартів посіла районна газета «Перемишлянський край» – 2,58 бала.
З шести журналістських стандартів найвищий середній бал – 0,86 з 1 можливого львівські друковані ЗМІ отримали за «точність». «Достовірність (посилання на джерела)» оцінена у 0,81 бала. За «відокремлення фактів від коментарів» виставлено 0,59 бала, за оперативність – 0,55 бала. «Баланс думок» і «повнота фактів» уже звично отримали найнижчі оцінки – відповідно 0,47 бала і 0,43 бала з 1 можливого.
Дотримання журналістських стандартів у двох електронних ЗМІ Львівщини є традиційно вищим, аніж у друкованих: середній показник – 4,14 бала (грудень – 4,22, листопад – 4,19). Січневий результат «Zaxid.net» – 4,19, а «ZIK» – 4,10.
Найліпше електронні ЗМІ витримали стандарт «достовірність (посилання на джерела)» – 0,88 бала з 1 можливого. Критерії «точність» і «оперативність» заслужили однакову оцінку – по 0,79 бала. «Відокремлення фактів від коментарів» – 0,76 бала, «повнота фактів» – 0,57 бала. Найгірший в електронних ЗМІ стандарт «баланс думок/точок зору»: він посідає останню сходинку в рейтинзі стандартів – 0,36 бала.
– Найімовірнішою причиною січневої перемоги над грудневою «джинсою» є комерційне і політичне затишшя під час новорічно-різдвяних свят. Друковані видання далі забувають належно маркувати рекламні повідомлення. А з дотримання стандартів слід звернути увагу на проблеми з балансом думок: якщо у друкованих виданнях різнобічне висвітлення конфліктних ситуацій є нормою, то для інтернет-видань це рідкість – у більшості випадків матеріал містить лише одну точку зору, – наголосив старший викладач Українського католицького університету, експерт Отар Довженко.
У грудні львівські експерти моніторили також ЗМІ Донецької області: друковані – «Жизнь», «Донбасс неделя», «Донецкие новости», «Вечерний Донецк», «Вечерняя Макеевка», «Панорама» і он-лайн – «Новости Донбасса» і «УРА-Информ».
На відміну від друкованих ЗМІ Львівщини, у донецьких газетах експерти зафіксували значно більше і неналежно маркованих матеріалів – 15%, і матеріалів з ознаками замовності – 9%.
Тільки «Вечерний Донецк» не опублікував жодного неналежно маркованого матеріалу.
У газетах «Донбасс неделя» і «Вечерняя Макеевка» відповідно 27% і 26% таких публікацій. Результати інших видань за цим критерієм моніторингу: «Жизнь» – 13%, «Донецкие новости» – 11%, «Панорама» – 6%.
Експерти визначили у друкованих виданнях 9% матеріалів з ознаками замовності (політичної і комерційної – однакову кількість). Аутсайдером за цим показником стала «Вечерняя Макеевка» – 15%. Трохи ліпші показники мають «Вечерний Донецк» – 13%, «Донецкие новости» – 11%, «Панорама» и «Жизнь» – по 6%.
Переможець – «Донбасс неделя» – не опублікував жодного замовного матеріалу.
В електронних ЗМІ Донеччини ситуація ліпша, ніж у друкованих: неналежно марковані та матеріали з ознаками замовності складають відповідно 2% і 9% від усіх аналізованих матеріалів.
У дотриманні журналістських стандартів тенденції в донецьких і львівських ЗМІ збігаються: середній бал у друкованих виданнях Донецької області становить 3,65 (на Львівщині – 3,72), а в електронних – 4,02 (на Львівщині – 4,14). Однак у донецьких ЗМІ ще більше, ніж у львівських, накульгує баланс думок: друковані – 0,28 бала, електронні – 0,19 бала.
– У двох електронних виданнях Донеччини, на відміну від львівських, зафіксовано відповідно 14% («УРА-информ») і 5% («Новости Донбасса») матеріалів з ознаками політичної та комерційної замовності. Окрім того, 5% матеріалів «УРА-информ» – неналежно марковані. Проте, програючи на загал львівським ЗМІ за кількістю таких некоректних публікацій, донецькі мас-медіа мають у січні трохи вищий показник двох із шести стандартів – «достовірності (посилання на джерела») та «повноти поданих фактів», – зауважив експерт з моніторингу, керівник медіапроектів ГО «Львівський прес-клуб» Роман Шостак.
Просимо взяти до уваги!
Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.
Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення.