У Луганську зараз, як валюта, ходить тільки гривня. Хоча глава “лнр” заявила, що буде ходити чотири валюти – євро, долар, рубль та гривня. Але в магазинах всі цінники – у гривнях.
– Інколи може проскакувати рубль на базарі. Але все інше оплачується в гривнях, – каже він.
За його словами, з-поміж підприємств працює луганський м’ясокомбінат, підприємства харчової галузі та побутових послуг, також відкрилося горілчане підприємство “Луга-нова”.
– У людей немає грошей. Учителі в Луганську останній раз отримали зарплату в жовтні. А кілограм м’яса на базарі коштує сто гривень, – каже Василь Лєонов.
Підприємець з Сєвєродонецька Олег Кліменчуков зауважив, що малому бізнесові легше працювати на непідконтрольній території. Тому що не відлагоджена система контролю тамтешньою владою. А мінус в тому, що немає економічних зв’язків з Україною.
Водночас Василь Лєонов пояснив, чому він сплачує податки в “лнр”.
– Зараз ми, хочемо того, чи не хочемо, але знаходимося на території “лнр”. І законодавство “лнр” не дозволить працювати підприємцю, поки він не зареєструється, – каже він.
За його словами, проблема в тому, що живемо в час, коли економікою управляють політики.
– Поки політики будуть управляти економістами, користі не буде. Коли спілкуюся з академіками, то вони кажуть: буде ще гірше аж до того часу, поки не припиниться війна. Тому що гроші повинні працювати на людей, а не на війну, – каже Василь Лєонов.
Його в цьому підтримує і Олег Кліменчуков.
– А підприємець, який є чи в Луганську, чи не в Луганську, хочеш чи не хочеш, буде жити за тими правилами, які для тебе запровадили на цій території. Повної блокади ми не спостерігаємо. А якщо нема цілковитої блокади, отже треба напрацювати якісь правила. Інакше ці правила зробить чорний ринок. І тоді впоратися з ситуацією та корупцією буде набагато важче, – вважає він.
На його думку, коли війна закінчиться або залишиться в замороженому стані, бізнес все одно знайде можливості для контактів. Інше питання – які це будуть контакти. Чи це буде сіра контрабанда чи це буде офіційне постачання товару
– Якщо це блокада, то потрібно розуміти, для чого вона робиться. А сьогодні я, як підприємець, не бачу блокади, а бачу низку перепон, які скеровані на те, щоби ускладнити нормальне ведення бізнесу. Але всі перепони можна здолати. Тільки – ціна питання. І не обов’язково це – грошове питання, хабарі, – каже підприємець.
Представник ГО "Східна правозахисна група Денис Шахбазян зауважив, що через те, що є бар’єри в пересуванні громадян України між підконтрольною та непідконтрольною територією, виникає багато спекуляції.
– Наприклад, щодо соціальних виплат. На непідконтрольній території перебувають люди, які фізично не можуть виїхати і залежать від ситуації, що склалася. Вони приходять в магазин, бачать ріст цін, а виїхати не можуть. І приватні підприємці, які знаходяться там, на тій території, диктують свої ціни і свою політику, яка їм вигідна. А в людей немає вибору, вони стають заручниками тієї ситуації, – вважає він.