Найвідоміший львівський клуб може врятувати створення нового публічного акціонерного товариства за участі влади і львів’ян.
Історія львівських «Карпат», які зараз переживають драматичний період, належить усім, хто вболівав за цей клуб впродовж десятиліть. Ось чому львів’янам не байдуже, що відбувається зараз з улюбленою командою і що буде з нею далі. Виліт із прем’єр-ліги, два пропущених матчі через нестачу коштів, зміна історичного логотипу… Все це викликає багато запитань, головне з яких – чи справді власники і керівництво клубу зацікавлені у його збереженні? Відповідь на це та інші запитання шукали експерти у Львівському пресклубі на пресконференції: “Новий клуб “Карпати” Львів: клон чи фарс? Як це змінить історію і традиції львівського футболу?” .
Дискусію почали із обговорення нового логотипу «Карпат», який гостро розкритикували вболівальники, зазначивши, що ціна йому – 20 доларів. Але з яких причин треба було змінювати його? Невже це вирішить проблеми команди?
Спортивний журналіст, дослідник історії та статистики львівських футболу і хокею Богдан Люпа висловив думку, що зміна логотипу була юридичним ходом, який дозволить ФК «Карпати» зберегти товарний знак як такий, а пізніше, коли буде сформована нова структура, можна буде повернути звичний логотип.
– Але біда в тім, що історію назад не купиш, – зауважив Богдан Люпа . – При банкрутстві клубу історія фактично завершується, структура припиняє своє існування. А правонаступність повинна зберігатись.
Він навів приклад польських футбольних команд, які змогли пройти шлях банкрутства і відновитися. Але у випадку з «Карпатами» ми не знаємо: ані в якій лізі виступатиме команда, ані хто у ній виступатиме, адже більшість футболістів роз’їхались. І про діяльність клубу жодних новин зараз немає. Важко зрозуміти, що насправді відбувається із клубом, адже керівництво не доносить повної інформації до вболівальників.
– Зрозуміло, що це приватна справа, але громадськість має знати, де і в якому світі будуть жити «Карпати», – каже Богдан Люпа.
Олександр Паук, спортивний журналіст та історик футболу, нагадав, як із приходом в клуб Петра Димінського постійно наголошувалося, що «Карпати» – народна команда.
– Але що за цими словами? Народ має право тільки відвідувати матчі чи вирішувати якісь принципові питання? – запитує Олександр Паук. – Я за те, щоб клуб був комунальним: платники команди платять за команду, ходять на футбол, вирішують проблеми клубу. Нам бракує розуміння того, що якщо ми хочемо мати щось якісне, то мусимо за це платити.
Спортивний журналіст, історик спорту, архівіст Іван Яремко вважає, що безвихідних ситуацій не буває. Він хоче вірити, що до 60-річного ювілею, який святкуватимемо 2023 року, «Карпати» повернуться до вищого ешелону.
– Треба діяти за спортивним принципом: команда опустилася – команда повернулася. Для цього, можливо, замінюють тренера, шукають нових гравців… Але без зміни емблеми.
Іван Яремко зауважив, що за всю історію в «Карпатах» змінилося 36 тренерів, причому за останні 10 років – 16, з них 8 – зарубіжних фахівців.
Він пригадав, як прийшов на перший матч «Карпат» 21 квітня 1963 року з гомельським «Локомотивом».
– Люди обожнювали «Карпати», ходили на матчі сім’ями, стадіони завжди були переповнені… Це – наша історія, і я упевнений, що у Львові мають бути «Карпати» – потужна команда, яка бореться за лідерство, а не грає десь в аматорській лізі. Мені важко зрозуміти, як «Карпати» дійшли до того, що посіли останню сходинку у прем’єр-лізі.
Екс-гравець і тренер «Карпат» Ростислав Поточняк вважає, що Львів не може бути без «Карпат», тож справу треба брати у свої руки. І втрутитись у неї мусить міська влада.
– Це питання має вирішити чи міська влада, чи народ, але не може бути так, що то один керує, то інший, – сказав Ростислав Поточняк. – Потрібен досвідчений керівник. І потрібно негайно вирішувати проблему кадрів. Можна запрошувати іноземців, але формувати команду слід зі своїх, західноукраїнських спортсменів. А не їздити по Балканах і Португалії і брати таке, що там не грає… Ми можемо знайти своїх!
Майбутні можливі дії спрогнозував також багаторічний уболівальник «Карпат» Ігор Кузьмак, архітектор, голова ГО “Форум Львів і майбутнє”, директор “Укрдизайнгруп”:
– У місті з таким потенціалом, який має ЛМР, говорити про проблеми із футбольним клубом – просто смішно, – зауважив Ігор Кузьмак. – Львів має 8 млрд грн бюджет, але має мати 14,3 млрд грн – це дослідила наша команда. Це те, що повинно бути в бюджеті. Кажу як архітектор: якщо би ми реструктуризували від 100 до 120 га території, вивільнивши її, то могли би віддати ці території під громадські, спортивні центри, яких місту катастрофічно бракує… Це гроші на пристойне утримання футбольного клубу і не тільки. Але при діючій владі я навіть не наважусь зробити такої пропозиції, бо всі території дістануться забудовникам і ми знаємо, що там буде.
Від зміни бренду команди у грі нічого не зміниться, переконаний Ігор Кузьмак. А «Карпати» для Львова – це не просто команда, а історія й душа.
– Найгірше, що місто не має чіткої концепції та системи розвитку спорту і фізкультури, інакше ми би не говорили зараз про проблеми клубу, – сказав Ігор Кузьмак. – Якщо щось валиться – треба будувати нове. Але «Карпати» мають міцний фундамент і стіни, їх не треба руйнувати і будувати знову. Я вважаю, що треба починати створювати команду, де реальними акціонерами будуть звичайні люди. Тоді тільки вона й зможе називатися народною. … А система управління мусить бути на іншому рівні, щоб ніхто не зміг втручатися у діяльність клубу. Участь міста повинна бути пряма, чітка і відповідальна. Місто повинно стати учасником цього процесу. І тільки так ми зможемо врятувати улюблений клуб.
Нагадаємо, дванадцятим гравцем у футболі називають уболівальників. А “Карпати” нині потребують ще й тринадцятого – міську раду.
Відео: Львівський пресклуб