Site icon Прес-клуб

Львівські експерти накреслили нардепам дорожню карту

Українці є гіпердовірливими, нетерплячими та хочуть популістичних речей, які не відповідають інтересам країнам.

Про це 15 серпня під час дискусії у Львівському пресклубі на тему: «Яких першочергових законопроектів очікує українське суспільство від новообраної Верховної Ради?» повідомив доктор політичних наук, професор НУ «Львівська політехніка» Микола Бучин.

– Сталася унікальна ситуація: вперше в історії України маємо монокоаліцію, де в руках однієї політичної сили зосереджена більшість, і при тому глава держави представляє ту ж силу. Українці стали гіпердовірливими і віддали всю владу в одні руки. І ми можемо говорити, що цей  парламент має шанс стати гіперефективним. Теоретично, депутати мають керуватися не логікою політичних доцільностей та узгоджень між політичними силами, а реальною ефективністю законів. Цей парламент може приймати закони дуже швидко і бути ефективним як законодавчий орган. Але ми маємо розуміти, що всі ключові важелі впливу перебувають в руках однієї  політичної сили. Якби це була країна стабільної демократії, ми би могли бути спокійними. Тому що в країнах стабільної демократії влада більшості поважає і не принижує права меншості. Чи буде так в Україні – важко сказати. Сподіваюся, що ця влада не буде використовувати свої повноваження для того, аби ще більше отримати влади та обмежити права опозиції, – каже він.

Водночас, на його думку, не завжди те, чого хоче електорат, потрібно країні.

– В українців немає терплячості. Ми хочемо отримати все й одразу. І швидко розчаровуємося, довіряємось іншій політичній силі. Знову від неї очікуємо все, одразу й негайно. І, зрозуміло, не отримавши, знову розчаровуємося. Навряд чи, чинна влада зможе виправдати довіру виборців і зробити те, чого очікує виборець. І тут справа не у владі. Далеко не завжди те, чого хоче суспільство, відповідає тому, що потрібне для країни. Виборець часто хоче популістичних речей, які не відповідають інтересам країнам, – застерігає політолог.

Голова ГО «Аналітичний інформаційний центр «Вільний голос», політичний експерт Олексій Роговик зауважив, що нова влада, яка отримала більшість під час двох виборів, має шанс на серйозні та радикальні зміни.

– Якщо проаналізувати соціологічні опитування, то можна побачити, що є ТОП-10 проблем, на які українці звертають увагу. Це – питання корупції і запит на покарання корупціонерів, соціальний пакет, тобто зарплати, пенсії, ціни, тарифи, безробіття, стабільність гривні, податки, війна на Донбасі та деокупація Криму, звільнення українських полонених,  політичний пакет, тобто зарплати топ-чиновників, скасування недоторканності, процедура  імпічменту Президента. Також українці виокремлюють як важливі питання  медичну реформу, деолігархізацію, верховенство права, зміцнення української армії, налагодження стосунків з ЄС/США та дороги. Серед пріоритетів – еміграція, виборча реформа, злочинність, децентралізація, екологія, культура, земля, – перерахував він запити суспільства.

Але, на думку Олексія Роговика, сконцентруватись варто на перезавантаженні політичної системи та відповідних змінах до Конституції, перезапуску економіки через запровадження низки сервісних реформ, а також – зміцненні обороноздатності країни.

– Звичайно, Верховна Рада розпочне зі завершення процесу передання влади. У нас буде новий спікер парламенту, керівники парламентських комітетів, голова уряду та міністри, голови ГПУ, СБУ та інших органів. Це мають бути технократи і професіонали, а не політичні квотники. В частині парламентських комітетів варто дотриматись демократичних принципів і не обділити у правах опозицію. Тут мова – про конструктивну опозицію, а не про Медведчука, звичайно, – уточнив Олексій Роговик.

Також, на його думку, необхідно запровадити багатостраждальні політичні реформи.

– Мова йде про закони щодо обмеження депутатської, суддівської та президентської недоторканності, про імпічмент президента, про відкликання депутатів, про відповідальність за «кнопкодавство». Негайно треба запустити в дію Виборчий кодекс, який вже прийнятий, але набуде чинності у 2023 році. Найважливіша тут реформа – це ліквідація дуалізму влади та створення системи «стримань та противаг» за американським зразком. Мова йде про перегляд повноважень Президента, парламенту та уряду і налагодження між ними нормальної взаємодії. Окрім того, назріло питання скорочення кількості нардепів до 300 осіб. Також потрібно прийняти закон про «Всеукраїнський референдум», про опозицію, вдосконалити закон про люстрацію, – вважає політичний експерт.

На думку Олексія Роговика, варто скасувати вимогу про обов’язковий попередній досвід роботи в органах влади для осіб, які претендуватимуть на посади в державному управлінні. Натомість – запровадити персональну відповідальність чиновника будь-якого рангу за прийняті рішення.

– Також потрібно посилити антикорупційну інфраструктуру через перезавантаження усіх, без винятку, антикорупційних інституцій, окрім антикорупційного суду. Необхідно збільшити фінансування НАБУ та надати йому право автономного прослуховування, створити служби фінансових розслідувань, позбавити СБУ та інші правоохоронні органи антикорупційно-економічних функцій. Потрібна криміналізація незаконного збагачення з цивільною конфіскацією, закон про викривачів корупції, закон про міжнародні антикорупційні стандарти для бізнесу. Депутати мають не забути скасувати норми про антиконституційне е-декларування антикорупційних активістів. Більшість з цих законів не стануть ефективними без реальної судової реформи, яка має пережити оновлення, – переконаний голова ГО «Аналітичний інформаційний центр «Вільний голос».

Не оминув своєю увагою політичний експерт і обороноздатність України. На його думку, фінансування армії має бути збільшеним. А громадяни повинні отримати право на збройний захист.

– Щодо окупованих територій, то варто змінити Конституцію в частині кримськотатарської автономії і поставити під сумнів необхідність продовження закону про так званий «особливий статус Донбасу», – каже він.

На думку Олексія Роговика, аби це все виконати, Верховній Раді нинішнього скликання вистачить два місяці.

Професор НУ «Львівська політехніка» Микола Бучин погодився з колегою, що недоторканість майбутніх депутатів треба дещо обмежувати, але не скасовувати зовсім.

– Весь світ має депутатську та президентську недоторканність. Це є гарантія того, ці посадовці зможуть ефективно здійснювати свою діяльність. Ми можемо говорити про певні обмеження як запобіжники від зловживань. Але точно – не скасування, – зауважив він.

Однак Микола Бучин не погодився з пропозицією Олексія Роговика про зменшення кількості депутатів.

– Кількість депутатів – це не є цифра, яка береться просто зі стелі. Депутат – це є представник народу. І від того, скільки буде депутатів, залежить рівень представництва. Що більше депутатів, то ліпше вони можуть представити інтереси громадян, що більший парламент – то він сильніший. Тому, що менше депутатів, то легше їх підкупити, перетягнути та натиснути.  Пам’ятаємо, колись Кучма на референдумі хотів зменшити кількість депутатів, аби узурпувати владу, – нагадав Микола Бучин.

Народний депутат України 9-го скликання від партії «Слуга народу» Юрій Камельчук сказав, що говорити чесно виборцям про незняття недоторканості – небезпечно.

– Виборці мріють, щоби недоторканість було знято цілком. Але, якщо говорити відверто, то щось – зніметься, а щось залишиться. Що стосується кількості депутатів, то не так вже й багато нас є, якщо розуміти об’єм роботи, яку треба зробити. Натомість зарплата є ненормальною. Вона вдвічі менша, ніж у депутата в Польщі. Якщо порівнювати роботу і зарплату, то депутати працюють мало чи не на волонтерських засадах. Тому я не дивуюся рівню корупції, – каже він.

Також новообраний нардеп заявив, що виконати все це за два місяці – нереально.

Політологиня, керівниця західноукраїнського представництва міжнародного фонду «Відродження» Оксана Дащаківська нагадала, що вся громадськість також очікує ефективного моніторингу стану довкілля.

– Ми очікуємо ефективних політик у галузі сміттєпереробки, у роботі з альтернативними видами енергії. Але щоби було доведено їхню ефективність, щоби був належний моніторинг, щоби були належні інституції, які би пильнували за політикою довкілля, – говорить вона.

Довідка

Дискусія відбувається в рамках проекту “Інтерактивні відеодебати, відеодискусії і відеомарафон суб’єктів виборчого процесу з дотриманням гендерного паритету”.

Проект підтримує «Медійна програма в Україні», яку виконує міжнародна неурядова організація “Internews” за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Exit mobile version