Львів’яни сприймають ломбарди не як місця, де можна отримати кредит, а як місця де можна придбати більш дешеві товари.
Про це сьогодні, 16 червня, під час презентації результатів дослідження «Небанківські фінансові установи України очима споживача. Обізнаність та досвід населення та МСБ України щодо використання послуг кредитних спілок, ломбардів, короткострокових кредитів та лізингу», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомила керівник напряму небанківських фінансових установ проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Наталія Ільїна.
– Для львів’ян це такого собі роду комісійний магазин, – констатує вона.
А найактивніші клієнти ломбардів в Україні – студенти та пенсіонери
– Щоби дожити до стипендії, студенти часто закладають свої мобільні телефони. А потім повертаються від батьків з мішком картоплі та запасом грошей і відкуповують свої мобілки, – каже вона.
Пенсіонерам же доводиться звертатися в ломбарди за кредитом тому, що через вік їм відмовляють у кредитах банки.
Також, за словами експерта, дослідження показало, що споживачі, які скористалися послугами ломбардів, вважають, що це найбільш доступний вид послуг небанківських фінансових установ та найменш ризикований. Адже в ломбарди можна здати ювелірні прикраси, електронну та побутову техніку. Вартість такого кредиту складає від 0,3 до 1,5 відсотка на день. Мережа ломбардів є дуже поширеною в Україні.
– Ті респонденти, які користувалися послугами ломбарду, дуже позитивно відгукуються про це і мають намір продовжувати користуватися послугами ломбарду на майбутнє, – розповідає Наталія Ільїна.
Натомість ті, хто не користувався ними ніколи, ставляться до цих послуг трошки насторожено. Вони або асоціюють ломбарди з великою кількістю кримінальних справ, пов’язаних зі скуповуванням краденого майна, або вважають, що людина має стояти на межі бідності, якщо вимушена нести своє майно в ломбард.
– На жаль, серед наших респондентів є особи, які втратили своє майно у псевдоломбардах. Так, жінка заклала сімейну коштовність, а коли прийшла через місяць її викуповувати, то такої установи там вже не було, – говорить експерт.
Наталія Ільїна зауважила, що в Україні діє велика кількість ломбардів, які не зареєстровані як фінансові установи.
Довідка
У дослідженні, яке проект USAID «Трансформація фінансового сектору» проводив у березні 2017 року, основна увага була зосереджена на уявленнях споживачів про кредитні спілки, лізингові компанії, ломбарди та фінансові компанії, які конкурують з банками у наданні кредитів. Результати дослідження базуються на 10-и фокус-групах у чотирьох регіонах України: Києві, Харкові, Львові та Одесі. Респонденти представляли усі прошарки українського суспільства за віком, зайнятістю, соціальною приналежністю та статтю. Також у фокус-групах взяли участь сільські мешканці, матері-одиначки, студенти, пенсіонери та внутрішньо переміщені особи.