Перехідний період для окремих спиртних напоїв – «коньяку», «шампанського» – триватиме до кінця 2025 року, для трьох сирів – «рокфор», «пармезан» і «фета» – до кінця 2022-го.
Після закінчення перехідного періоду українські виробники не зможуть давати своїм продуктам ці назви. Не можна буде також імітувати ці назви, наприклад, замість шампанського вказувати, що вино «створене методом шампанізації» або сир «зі смаком пармезану»,- розповів Іван Гайванович, експерт проєкту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» на пресконференції у Львівському пресклубі на тему: «Географічні зазначення в Україні: що прийде на зміну “коньяку” і чи знатимуть “гуцульську бриндзю” за кордоном? З 1 січня набрала чинності нова редакція закону про географічні зазначення, гармонізована із законодавством ЄС».
– З початку 2020 року набрала чинності нова редакція закону про правову охорону географічних зазначень. Географічне зазначення не є географічною назвою (назвою сіл, міст, річок, гір і т. д.). У географічному зазначенні можуть міститися географічна назва або посилання до неї, але це не є обов’язковим. Географічне зазначення також не є торговельною маркою. Спільне в них те, що і перше, і друге є об’єктами інтелектуальної власності. Торговельна марка має власника, а географічне зазначення – об’єкт колективної інтелектуальної власності і реєструється назавжди, – пояснює експерт.
За його словами, географічне зазначення вказує на те, що продукт походить з певної місцевості, що його характеристики зумовлені місцем походження, і він цілковито або частково виготовлений у певній місцевості. Також він має якість, гарантовану суворою системою контролю.
Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (TRIPS) була підписана ще 1994 року, Угода про асоціацію з ЄС в торговельній частині вступила в дію з початку 2016 року. Сторони взяли на себе зобов’язання щодо захисту географічних зазначень.
– Ми у різних вагових категоріях: Україна зобов’язалася охороняти понад 3 тисячі географічних зазначень ЄС, а ЄС – 2 українські географічні зазначення. Географічні зазначення активно використовують в країнах ЄС для підвищення рівня впізнаваності виробників з метою привернення підвищеної уваги споживачів до своїх продуктів, – каже Іван Гайванович.
Експерт зазначає, що окрім тих продуктів, на які поширюється перехідний період, охорона всіх інших мала здійснюватися з початку 2016 року. Проте досі в Україні можна купити «Asti», «Prosecco», продукти з італійськими географічними зазначеннями, які в Україні виробляти не можна.
– Якщо з 2026 року на продукті писатимуть «коньяк», то це вводитиме в оману споживача, що тягне за собою штраф. Натомість географічне зазначення збільшує додану вартість продукту, тому потенційно виробники можуть з цього отримати більший прибуток. Що раніше виробники візьмуться за це, то більше часу матимуть, щоб привчити споживача до власної назви, – пояснює Іван Гайванович.
Експерт сподівається, що запровадження географічних зазначень матиме мультиплікаційний ефект. Це сприятиме розвитку територій: продукти стануть родзинкою регіону і приводом приїхати до нього, приваблюватимуть гастротуристів.
