Прес-клуб

Гіперлокальні медіа Львівщини пишуть менше про жінок, ніж про чоловіків

У лютому 2023 року розпочалася чергова (третя) хвиля гендерного моніторингу гіперлокальних медіа України (попередні відбувалися в 2022 та 2020 рр).

Під час першого етапу моніторингу, який тривав упродовж 5-18 лютого 2024 року, експертна група Львівського пресклубу проаналізувала матеріали десятьох гіперлокальних медіа Львівщини. Зокрема, до вибірки потрапили чотири друкованих видань «Воля народу», «Голос відродження», «Народна думка», «Новини Прибужжя») і шість інтернет-видань («Варто – Галицькі новини», «Голос Сокальщини», «Золочів.нет», «Медіа. Дрогобиччина», «Район. Моршин», «Яворів.інфо»).

Згідно з отриманими даними було проаналізовано 772 матеріали, і з яких 120 – у друкованих і 652– в онлайн-медіа.

Мета моніторингу – визначити рівень гендерної чутливості локальних медіа, а саме – співвідношення експерток/експертів, героїв/героїнь, кількість фемінітивів у текстах, а також наявність стереотипного та сексистського контенту в журналістських матеріалах. Окрім цього, відстежували публікації на гендерну тематику.

45% проаналізованих інтернет-новин та 43% газетних публікацій були пов’язані з темою війни.

Більшість лютневих публікацій про війну – це щоденні оперативні дані Генштабу ЗСУ, хід бойовий дій, наслідки масованих ракетних атак, загибель/нагородження військовослужбовців,  волонтерська допомога фронту та ВПО, функціонування державних інституцій в умовах воєнного часу, ухилення від мобілізації.

У гіперлокальних медіа Львівщини тема війни переважала на сайтах  «Яворів.інфо» (68%), «Золочів.нет» (52%), «Варто-Галицькі новини» (51%). А поміж друкованих видань найбільше зосередила увагу на висвітленні воєнної тематики  газета «Воля народу» – 54% матеріалів. Найменше тему війни висвітлював сайт «Mедіа.Дрогобиччина» (27%).

Жінки давали роз’яснення, або коментували теми, пов’язані з війною, в 14% випадків у друкованих ЗМІ і в 25% – в оналайн-виданнях. Серед них – аналітикиня Центру спільних дій Ірина Корженкова, заступниця міністра оборони України з цифрового розвитку Катерина  Черногоренко, нардепки Юлія Клименко, Вікторія Сюмар, заступниця міністра оборони Україн Наталія Калмикова, заступниця Генпрокурора Вікторія Літвінова, заступниці голів місцевого самоврядування,  та інші.

Жінки як героїні були присутні у  22% випадків у друкованих виданнях, а в онлайн – 10%. Зокрема, це були розповіді про волонтерок, родичок воїнів, переселенок, постраждалих і жертв війни.

У лютому жінки як експертки у публікаціях гіперлокальних медіа були присутні в 37,5% випадків, а як героїні – у 29,5 %.

Найвищий відсоток експерток у газетних матеріалах зафіксовано у публікаціях про соціальний захист (100%), а героїнь – у темах екології (100%).  До слова, в матеріалах про дозвілля жінки як експертки, так і героїні становили абсолютну більшість (100%).

Експертна думка жінок також переважала у темах медицини (60%), культури (57%). Паритет між жінками-експертками та чоловіками-експертами (50% і 50% відповідно) був у темах освіти, волонтерства. Найменше жінки коментували теми економіки /бізнесу (22%) і зовсім були відсутні як експертки у матеріалах з політики/місцевої влади (0%).  До речі, в публікаціях про політику й місцеве самоврядування експерти зафіксували і  найнижчий показник героїнь (13%).

Присутність героїнь-жінок становила більшість у публікаціях про економіку (60%), спорту (59%), освіти (57%).

Найвищий показник експерток – у газеті «Воля народу» (61%), і зовсім відсутні жінки як експертки  – у газеті «Новини Прибужжя» (0%).

Найбільше згадувань жінок як героїнь у газеті «Голос Відродження» (43%) , а найменше –  «Народна думка» (29%).

В газетах у лютому ми зафіксували домінування фемінітивів над маскулінітивами – 96%. Жодного маскулінітиву не було зауважено в газетах «Голос відродження» «Народна думка» (100%).

З огляду на ці дані у лютому 2024 року найбільш гендерночутливими друкованими ЗМІ (за дотриманням гендерного балансу і кількістю фемінітивів) стала газета «Воля народу»  (58%). Найнижчий показник – у газети «Новини Прибужжя»» (45%).

У інтернет-виданнях Львівщини у лютому жінки як експертки найчастіше присутні були у  матеріалах про дозвілля (74%), екологію (67%), медицину (58%), соціальну політику (57%). Зовсім були відсутні жінки як експертки у темі спорту (0%).

100% згадок про жінок як героїнь припало на матеріали про волонтерство. Також жінки як героїні були  у представлені журналістських публікаціях про культуру (66%), дозвілля (56%) соціальний захист (50%), бізнес (43%).  Найменше писали про жінок на тему війни (6%).

Лідером за кількістю згадок про жінок як героїнь та експерток метеріалів став сайт «Медіа. Дрогобиччина»  (39% експерток і 33% героїнь). А на сайті «Золочів.нет» ми зафіксували найменшу присутність жінок серед усіх онлайн медіа   (17% експерток і 14% героїнь).

У лютому в інтернет-виданнях (так само як і в газетах) показник вживання фемінітивів становив – 96%. Першість за використанням фемінітивів у лютому отримали сайти «Варто – Галицькі новини» і «Золочів.нет» (100 %).

Серед інтернет-медіа найбільш гендерночутливим у лютому 2024 року стало інтернет-видання «Медіа. Дрогобиччина» (56%). Найнижчий індекс гендерної чутливості – на сайті «Золочів.нет» (44%).

У лютому в матеріалах і у друкованих, і онлайн-медіа експерти зафіксували гендерні стереотипи й ознаки сексизму. Зокрема, сайт «Золочів.нет» написав, що «дівчина – це друга половинка, й подарунок для неї має проявляти романтичні почуття». А в газеті «Народна думка»  від 15 лютого, журналістка беручи інтерв’ю в Дарини Трегубової називає її «найсексуальнішою ведучою».

Щодо тематичних публікацій, то в газеті «Воля народу» від 7 лютого вийшла публікація «Буські жінки об’єдналися», де авторка розповідає про підписання тристороннього меморандуму про співпрацю та координацію в громадах Львівської області між Всеукраїнською громадською спілкою «Спілка жінок України», громадською організацією «Спілка жінок Львівщини» та Фундацією «Жіноча рада».

Онлайн-медіа «Район.Моршин» опублікував матеріал «В Жіночому клубі Моршинської громади провели тренінг «Запобігання та протидії гендерно зумовленому і домашньому насильству».

Про терапевтичні групи для дівчат та дружин військовослужбовців написав сайт «Голос Сокальщини».

Сайт «Варто. Галицькі новини» розповів про Таїсію Шишко мешкану села Попелі, яка під час війни відкрила у Бориславі дитячий центр розвитку.

А інтернет-видання «Район.Моршин» написав два матеріали про долю жінок в окупації:

«Лікували і консультували в окупації та під обстрілами: історія роботи лікарки в окупованому Херсоні».

«Після повені, обстрілів, пожежі: як сестри з Херсона ведуть бізнес у прифронтовому місті»

За результатами моніторингу Індекс гендерної чутливості гіпелокальних медіа Львівщини у лютому 2024 року склав 54%. Це – один з найвищих показників по Україні. Ознайомитися з рейтингом видань 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу та на сторінці у Facebook.

______________________

Гендерний моніторинг відбувається в межах проєкту “Гендерночутливий простір сучасної журналістики”, який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області та Незалежною громадською мережею прес-клубів України і медійних організацій за підтримки Медійної програми в Україні, Internews.

 

Exit mobile version