У січні 2025 року розпочалася чергова (п’ята) хвиля гендерного моніторингу регіональних медіа України (попередні відбувалися у 2023, 2021, 2019 та 2017 рр.).
Під час першого етапу моніторингу, який тривав упродовж 15-21 січня 2025 року, експертна група Львівського пресклубу проаналізувала матеріали десятьох регіональних медіа Львівщини: три друковані видання («Високий замок», «Експрес», «Ратуша») і сім інтернет-видань («Вголос», «Гал-інфо», «Дивись.info», «Zaxid.net», «Львівська пошта», «Львівський портал», «Твоє місто»).
Варто зазначити, що у Львові за час від попередньої хвилі моніторингу зменшилася кількість друкованих ЗМІ. Зокрема, газета “Львівська пошта” з початку січня 2024 року почала виходити тільки онлайн.
Загальна кількість проаналізованих матеріалів – 1813 (105 – у друкованих, – 1708 в онлайн-медіа).
Мета моніторингу – з’ясувати, наскільки регіональні медіа дотримуються гендерного балансу в журналістських матеріалах (яке співвідношення жінок і чоловіків як героїнь/героїв (тих, про кого йдеться) й експерток/експертів (тих, кого цитують, чию думку передають), чи вживають фемінітиви на позначення посад, професій, виду діяльності жінок, а також чи використовують вони гендерні стереотипи та сексистський контент.
42% проаналізованих інтернет-новин та 35% газетних публікацій були пов’язані з темою війни.
Більшість січневих публікацій про війну – це щоденні оперативні дані Генштабу ЗСУ, хід бойових дій, ракетні на дронові обстріли, обговорення мирних угод на міжнародній арені, загибель/нагородження військовослужбовців, функціонування державних інституцій в умовах воєнного часу, ухилянство та роз’яснення про ВЛК, ТЦК та ін.
У інтернет-виданнях Львівщини тема війни була домінантною у “Львівському порталі” (61%). А поміж друкованих видань найбільше зосередила увагу на висвітленні воєнної тематики газета «Ратуша» – 48% матеріалів. Найменше тему війни висвітлювала газета «Високий замок» (19%).
Жінки давали роз’яснення, або коментували теми, пов’язані з війною, в 16% випадків у онлайн-медіа і в 35% – у друкованих ЗМІ. Серед них – нардепки Олена Шутяк, Маряна Безугла, Роксолана Підласа, очільниця Івано-Франківської ОВА Світлана Онищук, заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – міністерка юстиції України Ольга Стефанішина, представниці територіальних громад, дружини військовослужбовців та безвісти зниклих та інші.
Жінки як героїні були присутні у 23% випадків у друкованих виданнях, а в онлайн – 18%. Зокрема, це були розповіді про родичок воїнів, волонтерок, постраждалих і жертв війни та військовослужбовиць.
Журналістки газети “Експрес” написали три матеріали про жінок на війні. Зокрема журналістка Леся Родіна – про волонтерку Олену Ващенко “Я змусила росіянку зняти шеврон”. Жінка збирає у Туреччині допомогу для ЗСУ й самотужки її возить на фронт.
Сабіна Ружицька у публікації “Пухнастий помічник” описала бойові будні 50-річної сержантки Людмили Костюк, яка служить у ЗСУ разом зі своїм улюбленцем.
Про історію бойової медикині Тетяни Хуторної йдеться у матеріалі Вікторії Трудько “Якщо всі виїдуть за кордон, хто ж воюватиме за нашу країну?”.
У січні жінки як експертки у публікаціях медіа були присутні в 33% випадків, а як героїні – у 25,5 %.
Найвищий відсоток експерток у газетних матеріалах зафіксовано у публікаціях про екологію (100%), а героїнь – у темах медицини (100%).
Експертна думка жінок також переважала у темах соціальної політики (86%), медицини (71%), волонтерства (60%), культури (58%). Найменше жінки коментували теми економіки /бізнесу (11%) і зовсім були відсутні як героїні (0%).
Присутність героїнь також становила більшість у публікаціях про соціальний захист (60%), спорту (57%) тощо.
У газеті “Ратуша” експерти зафіксували найвищий показник експерток (45%), а також – найменшу кількість згадувань жінок як героїнь (14%).
До слова, у газеті «Високий замок» спостерегли найбільше жінок як героїнь (39%).
У трьох газетах у січні було 100% вживання фемінітивів.
З огляду на ці дані у січні 2025 року найбільш гендерночутливими друкованими ЗМІ (за дотриманням гендерного балансу і кількістю фемінітивів) стала газета «Високий замок» (60%). Найнижчий показник – у газети «Ратуша»» (53%).
У інтернет-виданнях Львівщини у січні жінки як експертки найчастіше присутні були у матеріалах про волонтерство та екологію (по 67%), медицину (57%), культуру (52%).
Паритет між експертками та експертами (50% і 50% відповідно) був у темах соціальної політики та захисту.
Найменше жінки коментували, а також були присутні у публікаціях на тему політики та місцевого самоврядування (по 9%).
100% згадок про жінок як героїнь припало на матеріали про волонтерство. Також жінки як героїні були у представлені журналістських публікаціях про дозвілля (49%), медицину (43%), освіту (42%).
У січні серед усіх онлайн медіа на сайті “Вголос” було найменше експерток (22%), а також – найбільше жінок як героїнь (33%). Найбільше до експертної думки жінок зверталися в онлайн-виданні “Дивись-info” (34%).
У інтернет-медіа показник вживання фемінітивів становив – 99%. Маскулінітиви “прослизнули” у інформаціях “Твоє місто” (98%) “Дивись-info”, “Гал-info”(по 97%).
Серед інтернет-медіа найбільш гендерночутливим у січні 2025 року став сайт «Zaxid.net» (54%). Найнижчий індекс гендерної чутливості експерти зафіксували відразу у трьох онлайн-медіа «Вголос», «Львівська пошта», «Львівський портал» (48%).
У січневих матеріалах і у друкованих, і онлайн-медіа стереотипного і сексистського контенту не виявлено.
Проте тему застосування стереотипних штампів підняли у інтернет-виданні “Твоє місто” у публікації“Психіатр Олег Чабан: «щастя в парі залежить від жінок», а «чоловік не впливає на дружину». Як на це реагують”, у якій піддали критиці стереотипні висловлювання доктора медичних наук, професора Національного медичного університету імені Богомольця Олега Чабана. Зокрема, координаторка з гендерних питань кампанії проти сексизму в медіа та політиці «Повага» та платформи «Жінки — це 50% успіху України» Анастасія Багаліка переконана, що такі твердження психолога токсично впливають на суспільство.
Сайт “Вголос” у матеріалі “Насміхався з Ірини Фаріон: учасник Євробачення потрапив в скандал” розкритикував за ролики з сексистським змістом і обурливими заявами про жінок учасника «Євробачення-2025» Муаяда Абдельрахіма.
Питання сексуального насилля описували на сайті «Zaxid.net» “Вісім жінок звинуватили британського письменника Ніла Ґеймана у сексуальному насильстві”.
Щодо тематичних публікацій, то на вже згадуваному вище сайті «Zaxid.net» було опубліковано велике дослідження про зародження та розвиток українського жіночого руху Галичини “За що боролися галицькі феміністки”.
Загальний індекс гендерної чутливості львівських медіа у січні – 54%. І це – третя позиція серед медіа усіх регіонів України, які підлягали моніторингу.