Фактами про підкуп виборців найбільш маніпулюють штаби тих кандидатів, які не проходять у другий тур виборів Президента. Їхня мета – поставити під сумнів чистоту виборчого процесу загалом та знівелювати потенційну перемогу свого опонента.
Про це сьогодні, 20 березня, під час прес-конференції на тему: «Звинувачення в підкупі виборців як елемент інформаційної війни. Презентація результатів аналітичного дослідження щодо специфіки висвітлення теми підкупу виборців у ЗМІ і соцмережах та оприлюднення імен її головних ньюзмейкерів», що відбулася у Львівському прес-клубі, повідомив політолог Ростислав Коваль.
– Значно легше сказати, що цей кандидат виграв вибори не тому, що за нього проголосувало більшість виборців, а тому що він сфальсифікував результати шляхом підкупу виборців, – сказав він.
За словами політолога, цьогорічні президентські вибори є першим туром виборів до парламенту. І більшість кандидатів, які виявили бажання позмагатися за крісло Президента, насправді нарощують собі м’язи та структури для парламентських виборів.
Що стосується підкупу виборців заради перемоги, то, на думку політолога, це зробити неможливо. Це він доводить з калькулятором у руці.
– Згідно з реєстром виборців, в Україні є понад 35 млн виборців. В президентських виборах бере участь найбільша кількість виборців – від 70 до 75 відсотків. Тобто – 26 млн виборців. Один відсоток виборців від цього – це 260 тисяч осіб. Підкупити таку кількість людей не так вже й просто. Тим більше, що один відсоток нічого не вирішує. Як мінімум, кандидатам потрібно підкупити 5 відсотків виборців, тобто понад мільйон виборців. А підкупити таку кількість виборців без слідів втручання у виборчий процес – неможливо, – каже Ростислав Коваль.
Водночас він нагадав, що з жовтня 2018 року, згідно з законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства», особу, яка продає свій голос, прирівнюють до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
– І навіть якщо ми говоримо про один відсоток виборців, то в нас вже є 260 тисяч потенційних злочинців, – зауважив експерт.
Також політолог запропонував підрахувати, скільки ж коштів треба витратити на підкуп виборців.
– Припустимо, вартість голосу – 500 гривень. Хоча, я думаю, що за такі гроші громадяни не захочуть йти на правопорушення. Але навіть якщо один голос вартує 500 гривень, то, щоби купити 260 тисяч голосів, потрібно мати 30 млн гривень. Якщо правоохоронні органи заявляють про такі масові фальсифікації, то вони повинні відстежувати структури, які цим займаються, та потоки фінансів, які залучені в цей процес, – підсумував Ростислав Коваль.
Він також наголосив, якщо, навіть, схема підкупу голосів буде застосована і кандидат чи кандидатка пройдуть у другий тур, то знову потрібно буде купувати голоси.
– І ми розуміємо, що один відсоток не вирішує долю виборів. Потрібно купити хоча би 5-10 відсотків голосів. І всі ці суми зростають в рази. Я думаю фізично немає можливості організувати такі машини підкупу, – каже він.
З ним погоджується і експерт Роман Соломонюк.
– У соцопитуванні особа ніколи не зізнається, що вона готова продати свій голос. Тому питання формулюють так: «Чи хтось з ваших знайомих здатен продати свій голос». І саме з цих відповідей формують відсоток потенційних виборців, яких можна підкупити. Зазвичай, соцопитування показують не більше 2 відсотків таких виборців. А така кількість не впливає на результати виборів, – переконаний він.
Крім того, на його думку, щоби підкупити виборців, потрібно організувати цей процес.
– Разом з організаційними витратами вартість такого голосу вже сягне до 3 тисяч гривень,- підрахував Роман Соломонюк.
На думку Ростислава Коваля, заяви про підкуп призводять до тотальної недовіри до виборчих процесів.