І це за умови, якщо почнемо вирішувати проблему вже зараз, не гаючи часу. Причому «косметичні» методи тут не допоможуть, потрібна кардинальна зміна транспортної системи.
Про це депутат Львівської міської ради Іван Гринда (партія «За майбутнє») сказав під час засідання Львівського пресклубу на тему «Транспортний тупик у Львові: як виїхати з нього по-європейськи?».
На його думку, міська влада повинна вкладати гроші не лише в нові автобуси, трамваї та тролейбуси, а насамперед збудувати нові розв’язки і дороги.
– Найбільше місту потрібна транспортна розв’язки вулиць: Левандівська – Залізнична – Шевченка; Городоцька – Сяйво; Зелена – Луганська (від кільця) до вулиці Зубрівської; Личаківська – Пасічна. Слід також продовжити вулицю Луганську від Стрийської до Городоцької. Без таких розв’язок транспорт і надалі стоятиме в заторах, – зазначив Іван Гринда. – Але у нас люди, які називають себе урбаністами, за три роки спромоглися, хіба, збудувати шматок дороги на вулиці Замарстинівській. І всі ремонтні роботи, чомусь ,завжди проводяться «під вибори».
Також депутат вважає за необхідне облаштувати великий паркінг, щоб забрати автівки із центру міста, адже вони заважають руху громадського транспорту.
Крім того, Іван Гринда висловив невдоволення тим, як місто закуповує транспортні засоби.
– Пропонував ще рік тому міському голові укласти угоди із приватними підприємствами, щоб засоби закуповували не тільки за рахунок міста. Не захотів… Ми багато спілкуємось із польськими перевізниками, тому я знаю, що їм 90% повертав Євросою з азакупівлю транспорту, а вони платили лише 10%. А ми все беремо в кредит, який виплачуємо з відсотками. Мало того, міська влада, чомусь, зволіє із закупівлею автобусів не в «Електрону», а в білоруського МАЗу – за 122 тисячі доларів кожен. Тобто, замість того, щоб дати роботу своїм, ми купуємо в чужих ще й вивозимо валюту. А потім плачемось, чому зі Львова втікають на заробітки інженери та інші фахівці, – сказав Іван Гринда.
Довідково
13 лютого 2020 року сесія Львівської міської ради ухвалила «План сталої міської мобільності м. Львова». Його розроблено у межах проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні», що виконується німецькою урядовою компанією «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH» за фінансування Урядів Німеччини та Швейцарії. Це стратегічний документ, який визначає транспортну політику міста на найближчі десять років і дає відповідь на питання: як оптимізувати місто для того, аби переміщення мешканців у ньому були ефективними з точки зору часу, комфорту, вартості. Такими планами мобільності керуються у більшості міст Західної Європи.
