Прес-клуб лого

Перегляд новини
< ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ

У Львові по-новому оцінили листопадові бої 1918 року

02.11.2018 09:49 Категорія: Події

За сто років, які минули від Листопадового Чину, було видано тільки три монографії, присвячені боям у Львові у листопаді 1918 року.

Про це сьогодні, 1 листопада, під час прес-конференції на тему: «Перше наукове дослідження перебігу листопадових боїв у Львові 1918 року», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомив науковий співробітник Центру українських військових традицій і патріотичного виховання НДІУ МОН України, заступник головного редактора Львівського мілітарного альманаху «Цитаделя» Олександр Дєдик.

Першим був виданий двотомник «Воїн львовскій» Чеслава Менчинського. Цю монографію польська міжвоєнна критика визнала ненауковою. І, якщо науковець посилався на неї, то наукове товариство засуджувало його. 

Другою була монографія Олекси Кузьми «Листопадові дні». Цю монографію перевидавали тричі без правок та коментарів. Але автор, маючи безліч архівних матеріалів у своєму розпорядженні, свідомо відмовився давати будь-які посилання на ці матеріали. Через це його роботу також не визнали як наукову. 

Третє видання - «Бої у Львові. 1–21 листопада1918 року. Частина І» - автор Олександр Дєдик презентував у Львівському прес-клубі. 

- Я врахував помилки попередників і намагався кожне слово задокументувати відповідними посиланнями. Але той, хто хоче з’ясувати ці складні, заплутані та не вивчені за сто років питання, повинен мати на поличці всі три книжки. Та робити власні висновки, - вважає Олександр Дєдик. 

За його словами, архівних матеріалів, які розповідають про бої у Львові, є дуже багато. Збереглися архіви Товариства оборони Львова та начальної команди Галицької Армії. Хоча й багато оригіналів втрачено. Але залишилися службові копії. 

 – Ці документи дозволяють по-новому оцінити львівські бої, по-новому оцінити різні моменти, сформувати нові версії та гіпотези, - каже автор. 

Розповідаючи про книжку, Олександр Дєдик згадав про п’ятий розділ, який присвячений відставці Дмитра Вітовського.

- Стало притчею во язицех, що він, зрозумівши свою нікчемність, подав у відставку. З’ясувалося, що все це «байки старого арбата», які не мають права на існування, - інтригує читача автор. І натякає, що в описах відомих польсько-українських переговорів на Персенківці дотепер автори не згадували один з дуже важливих моментів – горілку, яка зіграла дуже важливу роль в переговорах. 

Кандидат історичних наук, полковник у відставці, завідувач музею Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного, заступник головного редактора Львівського мілітарного альманаху "Цитаделя" Михайло Слободянюк звернув увагу, що польська сторона вже оприлюднила свої архівні матеріали. А ось до матеріалів, які зберігаються в українських архівах, має доступ обмежене коло фахівців. 

- Я пропоную надрукувати ці архівні матеріали третьою частиною до книги  «Бої у Львові. 1–21 листопада 1918 року». Тоді би читач зміг сам перевіряти, наскільки відповідають висновки автора реальним фактам, які є дуже важливими для нас. Тому що вони дають можливість зрозуміти не тільки ті часи, але й самий процес створення нашої державності, - вважає він. 

На думку кандидата історичних наук, доцента ЛНУ імені Івана Франка Андрія Козицького, навіть працюючи з архівними документами, не варто сліпо довіряти тому, що там написано. А потрібно опиратися на різнобічні джерела та знання.  

- Цитата може бути урізаною чи спотвореною. І навіть якщо документ в архівах про щось свідчить, то це не означає, що саме так було. До прикладу, в російських архівах є протокол допиту Бухаріна, який зізнається у всіх злочинах. Отож, дослідник повинен перевірити все «на місцевості», чи так воно насправді сталося. Бо люди, які пишуть спогади, можуть щось забути, переплутати чи замовчати, - говорить Андрій Козицький. 

Довідка 

У видавництві «Астролябія» вийшла монографія Олександра Дєдика «Бої у Львові.1–21 листопада 1918 року. Частина І». Вуличні бої між українцями та поляками у Львові 1–21 листопада 1918 року, внаслідок яких спалахнула повномасштабна війна між сусідніми народами, годі вважати дослідженою сторінкою історії. Вкриті легендами та міфами, наче покинуте житло павутиною, вони вряди-годи нагадують про себе абстрактними дискусіями на кшталт «чи було лицарським протистояння січовиків і батярів?», залишаючи справжні таємниці осторонь. А тому автор, аби заповнити цю прогалину, на підставі віднайдених документальних джерел, свідчень і спогадів очевидців ретельно реконструює перебіг протистояння на вулицях міста Лева. Серед іншого, читач довідається, хто і що криється за відставками Дмитра Вітовського та Григорія Коссака, чи міг Окремий загін Січових Стрільців на чолі з полковником Євгеном Коновальцем змінити долю Львова та наскільки обґрунтованим було рішення полковника Гната Стефаніва відступити зі столиці ЗУНР. Львівський листопад 1918-го, хоча й поступається за масштабами кривавим гекатомбам Сталінграда 1942-го чи Берліна 1945-го, цікавий особливостями вуличних боїв у великому місті, які містять чимало паралелей із сьогоднішніми подіями на сході України та можуть слугувати певним матеріалом для роздумів. Перша частина запропонованого дослідження хронологічно охоплює період від 7 години ранку 1 листопада до кінця дня 9 листопада 1918 року.


To top

Відео+TV