Прес-клуб лого

Перегляд новини
< ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ

Виставка Василя Бажая у Львові навіяна Каїром

04.08.2018 08:26 Категорія: Події

З 3 серпня і до початку вересня у Львівському палаці мистецтв експонуватимуть виставку Василя Бажая «Без назви-2». Ідея цієї виставки виникла ще у 1996 році, коли художник брав участь у фестивалі експериментального театру в Каїрі з перформансом та інсталяцією, яка називалася «Макбет».

Про це сьогодні, під час прес-конференції художника-експериментатора, члена Національної спілки художників України Василя Бажая, яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомив куратор виставки «Без назви-2» Роман Ганкевич.

За його словами, такі масштабні експозиції Василь Бажай робить один раз на два-три роки. І для цього обирає просторі зали палацу мистецтв, де можуть розміститися його масштабні роботи. Цього разу буде сорокова персональна виставка митця.

- Цей проект цікавий тим, що поруч з новими роботами, створеними у 2016-2017 роках, є кілька алюзій до попередніх проектів – «Фортепіно»  та «Untitled-1», які відбувалися у 1998 та 2008 роках, - розповідає Роман Ганкевич. 

За словами Романа Ганкевича, дотепер основними поціновувачами творів Василя Бажая, які купували його роботи, були іноземні колекціонери та галереї. Але останні кілька років і в Україні з’явилися особи, які купують його твори до своїх приватних колекцій. При цьому, українців цікавлять більше «ранній Бажай» періоду 1989-1995 років. А іноземців – нові роботи. 

Василь Бажай зізнався, що комерційним боком своєї діяльності він не займається. 

- Мені цікавий самий процес творення. Я займаюся мистецтвом, не розраховуючи на ринок. Я це роблю, бо інакше не можу існувати. Це є моє життя. Творчий процес залежить тільки від того, що я повинен знайти і побачити самого себе в самому собі. Ось цю відповідь я шукаю до цього часу. Багато побачено, багато перечитано, багато послухано.  І де ж є ти серед того всього? – ставить риторичні запитання митець.

За його словами, після продажу картини, він не цікавиться її долею. Хоча, інколи, твори самі зголошуються до нього незвичним чином. Кілька років тому Василь Бажай отримав роялті за те, що його картини використали до декорацій в одному з американських сіткомів про життя юристів «White Collar» («Білий комірець»). 

- У 2009 році на аукціоні «Золотий перетин» у Києві одну з картин продали за 12 тисяч доларів. Але галеристи часто купують для своїх клієнтів, які бажають залишитися невідомими. Бували випадки, що з галереї картини продавали і по 30-40 тисяч доларів, - розповідає куратор виставки "Без назви-2" Роман Ганкевич.

Жодна з картин Василя Бажая не має назви. 

- Не те, що я не хочу давати назви. Назва заважає роботі. Вона занганяє в якісь рамки, в якісь обмеження. Я не бачу ніякої потреби називати їх. Якщо я буду називати картину, то для чого мені тоді її писати? Мені достатньо буде цього слова. Я просто напишу слово, назву. І цього буде досить. Як можна картину пояснити словом, коли вона є для того, щоби візуально її сприймати. Там зовсім інша сфера почуття. Там зовсім інша абетка сприйняття певної речі, ніж у слові, - каже митець. 

Він пояснює, що свої картини розпізнає на дотик. 

- У мене є проект «Паганіні» Довший час я не міг матеріалізувати ідею, яка вже була сформованою. Я не міг знайти тут форму, в якій та ідея повинна була себе реалізувати. Але якось я слухав Концерт Паганіні. І через цю вібрацію, яка ввійшла в мене, я почав відчувати, я побачив ту форму. Я почав над нею працювати. Тоді з’явилася назва проекту і було створено близько 15-20 робіт, розміром півтора на два метри. Такий самий проекту був під назвою «Сковорода». Це величезні тексти, об’ємні речі – до восьми метрів заввишки. Я перечитував Сковороду. І виникла думка, як реалізувати не про Сковороду, а як реалізувати структуру слова Сковороди, яким він користувався, - розповідає художник, автор виставки "Без назви-2".

Хоча більшість поціновувачів знає Василя Бажая як  автора масштабних полотен, він пише й мініатюри.

- Є роботи досить маленькі, п’ять на п’ять сантиметрів. А наприкінці дев’яностих в Парижі відбувся проект «Тридцять на тридцять». Я пам’ятаю, як я робив ці роботи. Там був спеціально зазначений розмір. Мініатюра має свою мову, великий твір - свою, - каже художник. 

Виставку «Без назви-2» можна оглянути у Львівському палаці мистецтв, за адресою Львів, Коперника, 17, третій повер

 


To top

Відео+TV