У Львові підприємці готують протести через забудову їхніх земель

У Львові на територіях, де працюють промислові підприємства малого і середнього бізнесу, хочуть спорудити багатоповерхівки. Підприємці погрожують протестними акціям, якщо правоохоронці, місцева влада та державні органи влади не захищатимуть їхні робочі місця.

Про це сьогодні, 7 травня, під час прес-конференції на тему: «Львівський бізнес витісняють задля незаконних забудов?», яка відбулася у Львівському прес-клубі, заявив лідер громадсько-політичного руху «Ідея нації» Остап Стахів.

5 вересня 2018 року дирекція ТзОВ «Львівський завод фрезерних верстатів» звернулася до директора департаменту містобудування Львівської міської ради з проханням – змінити категорію призначення земельної ділянки, яка знаходиться у Львові на вулиці Зелена, 149, з промислової на землі багатоквартирної забудови з об’єктами розважальної та ринкової інфраструктури, розповів передісторію конфлікту юрист Юрій Анохін.

Ось так підприємці, які майже 20 років тому придбали зруйновані приміщення колишніх цехів у ТзОВ «Львівський завод фрезерних верстатів», довідалися, що в них хтось хоче забрати їхнє майно та землю, за яку вони сплачують орендну плату, а на цьому місці побудувати багатоповерхівки. 

– Починаючи з 1998 року завод розпродував майже зруйновані будівлі. Всього було продано приблизно дві треті від загальної площі заводу. Ці будівлі зараз реконструйовані та відновлені. Там працює виробництво. Але з початку 2018 року раптом керівництво заводу почало висловлювати претензії на землі, які орендують підприємці. При цьому орудують з підробленими документами, тобто технічними паспортами на споруди, які не існують в природі та намагаються виселити підприємців з їхніх приміщень, – пояснює адвокат. 

Підприємці, які тут провадять виробництво, стверджують, що коли підшуковували місце для ведення свого бізнесу, то звертали увагу саме на землі промислового призначення. Адже це запорука того, що тут можна працювати і розвиватися. 

Директор ТзОВ «Агропромкомплект» Анатолій Кучмар розповів, що у 2001 його підприємство придбало у ВАТ (тоді ще – ВАТ) «Львівський завод фрезерних верстатів» кілька об’єктів. 

– Усе це належним чином задокументовано. Але у 2018 році я довідуюся, що на цій території раптом починають реєструватися чужі особи та об’єкти, – каже він. 

Засновник підприємства «Резон» Михайло Мартинюк згадав, як 20 років тому обрав територію колишнього заводу фрезерних верстатів, тому що розпочав виробництво кераміки. 

– Ми досі там працюємо. Але у 2018 році міська рада запросила нас на обговорення детального плану території. І ось тоді ми зауважили, що на наших землях, які абсолютно не мають жодного стосунку до заводу фрезерних верстатів, з’явилися якісь віртуальні об’єкти. Їх не було ані тоді, коли ми купували приміщення, ані зараз їх ніхто не будував. А на картах вони є. Ми звернулися в «Містопроект» до особи, яка розробляла цей детальний план забудови території. І нам відповіли, що власники фрезерного заводу надали документи про ось ці об’єкти. Документи, які свідчать, що на території наших підприємств раптом з’явилися якісь додаткові приміщення,  датовані 2018 роком, –  каже Михайло Мартинюк. 

Засновник підприємства ТОВ «ВЕЕМ-Металавтопром» Богдан Шевців зізнався, що через те, що керівництво ТзОВ «Львівський завод фрезерних верстатів» вчиняє незаконні рейдерські дії, він втратив інвесторів. 

– Наше підприємство було створене 19 років тому. І ми ніколи не могли подумати, що зараз ми будемо незахищені. У нас – понад 30 серйозних постачальників як з України, так і з-за кордону. Ми експортуємо свою продукцію за кордон. До нас приходять навчатися студенти, адже в нас працюють фахові конструктори. І ось приїжджає до нас інвестор з Бельгії, заходить на територію заводу і бачить, як представники фрезерного заводу вчиняють рейдерські дії. Поруч стоїть поліція і не реагує. Інвестори навіть не захотіли до нас в офіс зайти, – згадує він.

Засновник  фірми «Будімпекс-200» Надія Бойко розповіла, як у 1999 році  її підприємство купило на цій території  розвалені будівлі. 

– Будівлі були без вікон, без дверей, в одному цеху не було навіть покрівель. Електро- та теплопостачання було відімкнуто. Ми це все відновили, ми працюємо, сплачуємо податки, платимо орендну плату за землю та зарплату працівникам. І тут на нашу територію влітають понад 20 осіб з лопатами та  починають робити розкопки. Шукають якийсь тепловий об’єкт, який має бути під землею, і про який ми навіть не здогадувалися. І на цій підставі намагаються забрати і наше майно. Ми звернулися до міськради, до нас виїхала комісія, яка на місці засвідчила, що такого об’єкту не існує, – говорить вона. 

Засновник фірми «Будівельник» Ярослав Міхняк розповів, що коли фірма викупила приміщення, то звернулася до керівництва заводу з проханням погодити межі. Але їм відмовили в цьому і сказали, що на цій території розташовані приміщення заводу.

– Отримавши відмову, ми звернулися до незалежної експертизи, аби встановили факт, чи є ці об’єкти, чи ні. Незалежна експертиза з’ясувала, що об’єкта, який зареєстрований в реєстрі речових прав на нашій земельній ділянці немає. Отож, ми звернулися до поліції з вимогою порушити криміналу справу. Поліція це зробила. Але слідство ведеться досить мляво, – пояснює юрист фірми «Будівельник» Богдан Оверчак. 

Підприємці зазначають, що вони весь час дотримувалися всіх угод, чемно виконували умови договорів. 

– Я щомісяця, впродовж усіх цих років, сплачував заводові фрезерних верстатів оренду. Але ми безпорадні зараз на цій території, де ми проводимо своє виробництво, – говорить засновник підприємства «Ігел» Ігор Гелетій. І додає, що він був першим, хто викупив у заводу приміщення під виробництво.

Голова асоціації підприємців Львівщини Ростислав Пшемінський зауважив, що ці підприємці потерпають від шахрайських дій групи осіб, якими координує хтось «згори».

– Такі дії можна вчиняти тільки з дозволу та погодження певних осіб в нашій державі. Під удар потрапляють як підприємці, так і наймані особи. Те, що через 25 років раптом з’явилися невідомі та незрозумілі споруди, означає, що це є відкрите шахраювання з документами з метою заволодіти територією, – каже він. 

Підприємці наголосили, що зверталися вже, і неодноразово, до різних керівних та правоохоронних структур у місті – до міського голови Львова, до  поліції та прокуратури. Але, наразі, жодних реакцій не отримали. 

– Усі вони кажуть, аби ми з’ясовували між собою самі, – говорять підприємці. 

Юрист Юрій Анохін зауважив, що дії керівництва ТзОВ «Львівський фрезерний завод» підпадають під кваліфікацію таких злочинів, як протидія законній господарській діяльності, протиправне заволодіння майном підприємств, установ та організацій, самоуправство, підроблення документів та збут і використання підроблених документів. 

– Ми подали всі можливі заяви до правоохоронних органів у нашій країні. Ми пройшли вже майже всі ланки – аж до центрального апарату, – каже юрист. 

Проте підприємці не налаштовані так просто здаватися. 

– Наша організація наполягає на веденні чесного бізнесу та на тому, що робочі місця треба захищати. І якщо правоохоронці, місцева влада та державні органи влади не захищатимуть робочі місця чесних підприємців у Львові, то наша громадська організація візьме на себе відповідальність за проведення законних акцій протесту під стінами місцевих органів влади, державних та правоохоронних структур, – попередив лідер громадсько-політичного руху «Ідея нації» Остап Стахів.

Довідка

Територія колишнього заводу фрезерних верстатів становить 11 га земель промислового призначення.  

Фоторепортаж з прес-конференції