Не лише цінне хутро, але й високоякісне органічне добриво

Норкову ферму у Бродівському районі Львівської області контролюватимуть щокварталу впродовж десяти років. Така персональна опіка екологів навіть вища за євростандарт.

Звична усім аміачна селітра, тобто добриво, яке використовують для збагачення сільськогосподарських ґрунтів, містить набагато більше азоту, ніж гній, який продукують норки. Про це під час брифінгу на тему: «Будівництво норкової ферми у Бродівському районі», який відбувся у Львівському прес-клубі, повідомив директор львівської філії ДУ “Інститут охорони ґрунтів” Анатолій Демчишин.

Нагадаємо, що данська компанія Eikon Development має намір збудувати норкову ферму на Львівщині. Ця ініціатива іноземного інвестора, окрім підтримки з боку фахівців, зустріла супротив тих місцевих мешканців, які думають, що “гній від норок буде отруювати поля”.  

За словами керівника проекту УА Хутро 1 Володимира Федини, його автори звернулися до фахівців з ДУ “Інститут охорони ґрунтів”, аби ті надали свій об’єктивний висновок.

– Норковий гній надійшов до Інституту охорони ґрунтів України 18 лютого 2019 року.  Ми провели аналіз і встановили, що загального азоту, яким лякають, ніби він може забруднити ґрунт, у ньому дуже мало. До порівняння у ста кілограмах аміачної селітри (це добриво, яким усі користуються) міститься 35 кг азоту та по 17,5 кг амонійного та нітратного азоту. А у 100 кг норкового добрива міститься тільки 35 грамів амонійного азоту і 184 грами нітратного. Натомість у норковому гної виявлено дуже багато фосфору, 22 відсотки. Тому що норок годують рибою. Завдяки фосфору цей гній є дуже цінним добривом для вирощування сільськогосподарських культур. Двох тон такого гною достатньо завезти на один гектар, щоби забезпечити рослини потрібним фосфором. Фосфорні та калійні добрива дуже дорогі, тому їх не вистачає у землеробстві. А тут маємо дуже дешеве добриво, – пояснив львівської філії ДУ “Інститут охорони ґрунтів” Анатолій Демчишин.

Керівник проекту УА Хутро 1 Володимир Федина нагадав, що у Канаді створені спеціальні пересувні норкові ферми, яких використовують для збагачення сільськогосподарських ґрунтів. У Данії і Польщі за норковим гноєм фермери, образно кажучи, стоять у чергах.

– Норкову ферму у Канаді розміщують на певній території. Гній, який продукується, вносять на поля. І через 3-4 роки, коли якісь ґрунтів покращується, ферма переїжджає на інше місце, – говорить Володимир Федина.

Ферма, яку хочуть побудувати у Бродівському районі, базується на стандартах програми WelFur. З січня 2019 року вони є обов’язковими для діяльності всіх хутряних ферм на території країн Європейського Союзу.  

За словами Володимира Федини, місцеві мешканці також висловили побоювання, що тушки тварин не будуть належним чином утилізовувати. Це – другий міф. Інвестор має намір переробляти тушки тварин задля отримання м’ясо-кісткового борошна. Цим робитимуть за угодами спеціалізовані підприємства з багаторічним досвідом.

За словами кандидата сільськогосподарських наук з факультету агротехнологій і екології Національного аграрного університету Сергія Павковича, на м’ясо-кісткове борошно переробляють відходи м’ясокомбінатів, ветеринарні конфіскати і тушки забитих хутрових звірів. Цей процес відбувається під суворим ветеринарних контролем.

– М’ясо-кісткове борошно використовують для годівлі жеребців, свиней, кролів, риб і хутрових тварин, – пояснив Сергій Павкович.

М’ясо-кісткове борошно на ринку коштує 15 тисяч гривень за тонну. Тому керівництву норкової ферми не вигідно викидати або іншим чином утилізувати тушки тварин. Набагато вигідніше здати їх на переробку і мати з цього дохід, переконаний науковець.

Володимир Федина назвав ще один аргумент побоювання супротивників будівництва ферми – внаслідок діяльності ферми погіршиться стан води у криницях або й вона зовсім зникне. Інвестор перед початком проектних робіт замовив інженерно-геологічні вишукування, і черговий міф спростував головний інженер підприємства «Бурводсервіс» Сергій Савчук. Він стверджує, що підстав для погіршення кількості і якості води абсолютно немає.

– Нашими вишукуваннями на даних ділянках було зафіксовано, що ґрунтові води знаходяться за межами десяти метрів,- каже Сергій Савчук.

А ферма використовуватиме дві свердловини у водоносному комплексі на глибинах аж від 100 м.  

Головний інженер компанії ,,Акваполімер Інжиніринг”, експерт з питань очищення стічних вод Володимир Косінський пообіцяв, що проектом передбачено будівництво самостійної системи побутової та дощової каналізацій. На норковій фермі буде встановлено жировловлювач і нафтовловлювач. Перший збиратиме стоки з самого виробництва. Другий – стоки, де будуть їздити автомобілі. Окремі локальні очисні споруди збудують там, де будуть туалети і душові для працівників. Каналізування господарсько-побутових стоків передбачає встановлення блочно-модульних локальних очисних споруд MakBoxPro продуктивністю 10-15 кубометрів за добу, які вже успішно функціонють на кількох об’єктах Львівщини.

Еколог-розробник з оцінки впливу на довкілля Оксана Пилипчак (підприємство “Еко Стандарт Захід”) запевнила, що фахівці будуть контролювати вплив діяльності норкової ферми на навколишнє середовище щокварталу впродовж десяти років. А щоби неприємний запах, який залежно від напряму вітру час від часу супроводжує будь-яку тваринницьку ферму, не дошкуляв мешканцям найближчих сіл, то навколо ферми посадять дерева і кущі.

Еколог-розробник ОВД Дмитро Бучок додав, що майбутня норкова ферма не спричинить ніякої шкоди навколишньому середовищу та здоров’ю мешканців. На сайті Міністерства екології і природних ресурсів у реєстрі ОВД зареєстрований висновок департаменту екології і природних ресурсів Львівської облдержадміністрації, яким передбачені всі заходи для безпечної діяльності норкової ферми – у близькій і далекій перспективах.