Експерток і героїнь у львівських ЗМІ поменшало через вибори Президента

Експертна група Львівського прес-клубу проаналізувала у квітні 2019 року матеріали десятьох медіа регіону – по п’ять друкованих і електронних видань (газети “Експрес”, “Високий замок”, “Ратуша”, “Львівська пошта”, “Вісті миколаївські” (м. Миколаїв) та сайти інформаційних агенцій “Zaxid.net”, “ZIK”, “Гал-інфо”, “Львівський портал”, “Вголос”). Загальна кількість проаналізованих матеріалів – 2640 (256 – у друкованих ЗМІ, 2384 – в онлайн-ЗМІ).

У квітні, порівняно з лютим, друковані видання на 9-4% скоротили присутність жінок як експерток і героїнь своїх публікацій. Якщо в лютомуна сторінках газет жінки з’являлися в ролі коментаторок у 41% випадків,то в квітні – лишеу 32%. А героїнями публікацій відповідно стали 24% жінок, порівняно з 28% у лютому. Зменшення кількості жінок у публікаціях обумовлене збільшенням кількості матеріалів на виборчу тематику напередодні другого туру виборів Президента України, де і серед кандидатів, і серед експертів переважали чоловіки.

Найчастіше думку жінок запитували при висвітленні тем розваг (67%), освіти й науки ( 57%), медицини (52%), волонтерства (50%). Війну і культуру жінки коментували відповідно в 40%35% випадків. Найменше думка жінок цікавила в публікаціях на теми економіки/бізнесу (26%), політики (18%) й спорту (6%).

Найбільшежінок як героїнь зафіксовано в матеріалах на тему медицини (56%) та волонтерства (50%), найменше – у матеріалах на теми війни (13%), спорту (12%) і політики (11%). У 39% випадків жінка була центральною фігурою в публікаціях розважального та культурного характеру. 26% і 30% героїнь відповідно зауважено в матеріалах про економіку/бізнес та освіту/науку.

Перекіс на користь героїв в газеті “Ратуша” у квітні збільшився, порівняно з лютим, ще в кілька разів: героїв у 9 разів більше, ніж героїнь. У лютому різниця у співвідношенні становила 4 рази. Майже аналогічний дисбаланс між героями і героїнями у “Вістях миколаївських”: 8,9 – на користь чоловіків. У решті друкованих видань пропорції в середньому 3-2 до 1: газета “Експрес” – 3,2, “Високий замок” – 3,3, “Львівська пошта” – майже 2.

Найбільша диспропорція в співвідношенні між експертами і експертками – у районній газеті “Вісті миколаївські”: на 11 експертів – жодної експертки. У решті видань – газетах “Високий замок”, “Львівська пошта”, “Експрес” співвідношення експерти/експертки в середньому – 1 до 2 на користь експертів.

В інтернет-виданнях відсоток жінок як експерток і героїнь теж знизився порівняно з лютим: відповідно до 20% і 18% (лютий – 24% і 20%). Першість жінки отримали лише в матеріалах на тему волонтерства: і експертки, і героїні – по  100%, однак постає логічне питання: «Чому відсутні коментарі чоловіків?»Загаломкількість публікацій на цю тему – мізерна. Експертна думка жінок також переважає в матеріалах на теми культури (56%) та освіти (54%). І  наближається до паритетної з чоловіками участь жінок як експерток у публікаціях на теми медицини (44%).

Високий відсоток героїнь у розважальних матеріалах (63%). На кілька відсотків, порівняно з лютим, збільшилася їхня кількість у «традиційно жіночих» сферах – медицині (46%, лютий – 40%), культурі (36%, лютий – 33%). Згадування жінок у матеріалах на тему спорту становить 33%, а в освітній тематиці та в «Інших» – по 25% . В інших галузях їхній відсоток не дотягує й до чверті.

Лідером з дисбалансу між експертами і експертками, героями та героїнями є інтернет-видання «Вголос»: у 5,9 рази на користь експертів та у 7,6 рази на користь героїв.

У «Гал-інфо» диспропорція між експертами і експертками становить 2,6 рази, у «Львівському порталі» – 2,1 рази, у «Zaxid.net» та «ZIK» – 1,5 разу.

Герої переважають в інтернет-виданні «Львівський портал» – у 5,2 рази,  у «Гал-інфо», «Zaxid.net» – у 4 рази, а в «ZIK» – в 1,6 рази.

У друкованих ЗМІ зафіксована майже паритетна кількість фемінітивів і маскулінітивів: 37 і 39 ( або 49% фемінітивів). Цим показником можна завдячувати газеті “Експрес”. Тут, як і попереднього разу, налічується найбільше фемінітивів серед усіх друкованих ЗМІ – (18). У відсотковому виразі фемінітиви до маскулінітивів становлять 95%. Другий показник у газети “Ратуша” – 73% фемінітивів.

А в газетах “Високий замок” та “Львівська пошта” навпаки – маскулінітиви переважають над фемінітивами (“ВЗ” – 22% фемінітивів і “ЛП”- 26 % фемінітивів). Найменше фемінітивів, як і попереднього разу, в районній газеті “Вісті миколаївські” (0%).

Друковані видання хибують тим, що в одній і тій же статті для позначення роду занять, професії, статусу жінки використовують як фемінітиви, так і маскулінітиви. Наприклад, у статті “Взяли і зробили Центр Довженка”(“Львівська пошта”, №29 від 12.04.2019) Марта Іващинин в одному випадку – керівник, в іншому – директорка. У цій же газеті (№28, від 10.04.2019) в статті “Ця школа має стрижень” Наталія Ворона є і директором, і директоркою.

В інтернет-ЗМІ, як і в друкованих, майже збалансовано кількість фемінітивів і маскулінітиви 100 до 126 (або 44% фемінітивів). В інтернет-виданнях лідером за використанням фемінітивів, як і попереднього разу, є “Zaхid.net”: 41 фемінітив і 6 маскулінітивів або 87%. На другій позиції – “Львівський портал”: 67% фемінітивів. У “ZIK”у, “Вголосі” і “Гал-інфо” – майже однаковий відсоток фемінітивів (26%, 28%, 29%).

Загалом у квітні ситуація в інтернет-ЗМІ з використанням фемінітивів, порівняно з лютим, поліпшилася майже вдвічі (лютий – 64 фемінітиви і 151 маскулінітив).

Цього разу використання стереотипів експерти зафіксували не лише в друкованих виданнях, як це було в лютому. Прецедент створила інформагенція “Вголос”. Тут зафіксовано такі стереотипи: “чоловік у цій історії сміливий герой, що вбиває дракона, а жінка – налякана принцеса” (14 квітня 2019 року); “це великий гріх, коли дружина священика виставляє себе напоказ; за його словами, дружина священика має покаятися, інакше її чоловіка не поновлять у служінні в місті; що це за священик, якщо не може своєю сім’єю керувати? Як він тоді збирається керувати парафією, паствою? – заявили в РПЦ; віліси – це наречені, котрі померли до весілля і повертаються на землю вночі та мстять чоловікам за своє невдале жіноче щастя” (12 квітня 2019 року).

Найбільше стереотипів, як і в лютому, зафіксовано у газеті “Високий замок”. На другій позиції цього разу – газета “Львівська пошта”, на третій -“Експрес”.  У “Ратуші” та “Вістях миколаївських” немає жодного стереотипу чи сексизму.  Але загалом цього разу стереотипів менше, ніж у лютому, що було пов’язано з передднем 8 березня (нагадаємо, тоді в друкованих ЗМІ експерти зафіксували 23 стереотипнних образів).

Зокрема, у газеті “Високий замок” від 12-14.04.2019, № 30,  у статті “Красуні стануть батярами у спідницях” зафіксовано такі стереотипи: “конкурс “Міс-2019” матиме дефіле в купальниках і вечірніх платтях; леді має випромінювати енергію жіночності”; в газеті “Експрес” від 11-18.04. 2019, №15 у статті “Жертва сама винна?” написано: “коротка спідниця, блуза з декольте, підмальовані губи, як переконують автори підручника, можуть спровокувати сексуальне насилля”. У “Львівській пошті” від 10.04.2019, №28 хлопчикам наголошують, що вони повинні пропускати дівчаток вперед.

У “Вголосі”, єдиному з-поміж інтернет та друкованих ЗМІ, також розміщено тематичний матеріал  на гендерну тематику під заголовком “У Барселоні вилучили 200 книг, серед яких «Червона шапочка» і «Спляча красуня»: угледіли у них сексизм”(14 квітня 2019 року).

Загальний Індекс гендерної чутливості львівських медіа у квітні 2019 року складає 31%. Це – середній показник по Україні. Ознайомитися з даними моніторингу регіональних медіа 24 областей можна на сайті Волинського прес-клубу.

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews